КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження
№ 22-з/824/1200/2023
У Х В А Л А
27 вересня 2023 року місто Київ
справа № б/н
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (Україна) до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2023 року ТОВ «Сучасні вантажівки» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило:
накласти арешт та заборону відчуження на передані відповідачу у власність трактори з такими характеристиками:
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20300 доларів США;
трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21300 доларів США;
накласти арешт на грошові кошти AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія, м. Тбілісі, 5-ий м/р Нуцубідзе, корпус 7, кв. 36, код: 205210190) в сумі 99400 доларів США, що знаходяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 JSC ТВС BANK TBILISI, GEORGIA, SWIFT: TBCBGE22, INTERMEDIARY BANK: CITIBANK N.A. NEW-YORK, USA, SWIFT: CITIUS33, ABA: 021000089 INTERMEDIARY BANK: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANYAMERICAS NEW-YORK, USA, SWIFT: BKTRUS33 ABA: 021001033, a також на інших рахунках в банківських та фінансових установах Республіки Грузія, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду.
На обґрунтування вимог заяви посилалося на те, що ТОВ «Сучасні вантажівки» звернувся до МКАС при ТПП України з позовом до відповідача AGROINVESTSERVICE LLC про стягнення заборгованості за поставлені трактори та неустойки у розмірі 99400 доларів США.
Вказувало, що позивачем на підставі контракту від 17 травня 2023 року №1705-01/2023 було поставлено відповідачу 4 трактори з такими характеристиками:
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20300 доларів США;
трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21300 доларів США.
Незважаючи на те, що загальна вартість 4-х тракторів складає 80000 доларів США, оплату було здійснено лише на 10000 доларів. При цьому, зважаючи на те, що країною походження тракторів є Республіка Білорусь, з чим пов`язані певні обмеження як з боку продавця, так і зі сторони, що їх отримує (зокрема, банківські установи Республіки Грузія відмовляються здійснювати за межі країни платежі за товари походженням з Республіки Білорусь без фізичної поставки таких товарів на територію Республіки Грузія), а також, враховуючи те, що трактори мали бути поставлені у чітко визначені строки, позивач погодився, як виключення, поставити першу партію тракторів без отримання авансу, з оплатою за фактом поставки.
Зазначало, що підтвердженням отримання товару відповідачем в Республіці Грузія є факт підписання ним, як покупцем 03 липня 2023 року міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) BN від 13 червня 2023 року, як основний документ при здійсненні транспортування автомобільним транспортом, який заповнюється в трьох примірниках та свідчить про те, який товар, звідки/куди, і ким транспортується та кому передається.
П.п. 6-12 МТТН BNвід 13 червня 2023 року визначено, що трактори у кількості 4 шт. (номера він-кодів, торгова марка та модель, їх вага) були відправлені позивачем відповідачеві (п.п. 1-2) у місто Тбілісі, Республіка Грузія. Факт одержання тракторів підтверджено в п.24 МТТН підписом та печаткою відповідача.
Вказувало, що оплату за поставлені трактори здійснено лише на 10000 доларів США, після чого керівник відповідача та його засновник, який згідно п.5.5. контракту в редакції додаткової угоди №1 взяв на себе зобов`язання з оплати товару замість покупця, перестали відповідати на телефонні дзвінки, змінили номери телефонів, а електронні листи, направлені на офіційну адресу відповідача та електронну адресу засновника відповідача, повертаються з повідомленням поштового серверу, що їх не може бути доставлено.
Заявник ТОВ «Сучасні вантажівки» посилалося на те, що зазначені вище обставини, відсутність будь-яких пропозицій з боку відповідача щодо строків оплати заборгованості та щодо поставки решти тракторів, а також включення відповідача до реєстру боржників (витяг з реєстру підприємців та непідприємницьких (некомерційних) юридичних осіб на підтвердження цього факту додається) та факт продажу ним 2-х з отриманих тракторів третім особам свідчать про те, що відповідач не має наміру погашати заборгованість, а планує продати решту отриманих тракторів та вивести отримані кошти.
Зазначало, що згідно з ч.1 ст.38 Регламенту МКАС строк розгляду справи не повинен перевищувати 6 місяців з дня, коли був сформований склад Арбітражного суду.
Вказувало, що такий тривалий строк розгляду справи, а також необхідність подальшого визнання рішення МКАС таким, що підлягає примусовому виконанню в Грузії, надає відповідачу більше, ніж достатньо часу для завершення реалізації свого замислу, спрямованого на уникнення розрахунку за отримані трактори.
Заявник вважає, що існує реальна і обґрунтована загроза, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на поставлені 4 трактори та заборони їх відчуження, а також у вигляді накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача в межах розміру позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до арбітражного суду.
Посилалося на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимог щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, а також зробити це на практиці ефективним.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Таким чином, заява ТОВ «Сучасні вантажівки»про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи за правилами ч.1 ст.153 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1-3 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених процесуальним кодексом (постанова Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №824/239/2018).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі №331/1255/17 Верховний Суд дійшов висновку, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2023 року ТОВ «Сучасні вантажівки» подало до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України позов до AGROINVESTSERVICE LLC(Республіка Грузія), в якому посилаючись на невиконане останнім зобов`язання зі сплати коштів за поставлений товар просило стягнути 70000 доларів США боргу, 29400 доларів США неустойки.
Ухвалою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 21 вересня 2023 року прийнято вказаний позов ТОВ «Сучасні вантажівки» до AGROINVESTSERVICE LLC (Республіка Грузія) про стягнення коштів до розгляду (справа №467/2023).
Разом з тим, заявник, заявляючи у заяві вимоги про накладення арешту на грошові кошти AGROINVESTSERVICE LLC(Республіка Грузія) в сумі 99400 доларів США, що знаходяться на рахунку IBAN: НОМЕР_1 JSC ТВС BANK TBILISI, GEORGIA, SWIFT: TBCBGE22, INTERMEDIARY BANK: CITIBANK N.A. NEW-YORK, USA, SWIFT: CITIUS33, ABA: 021000089 INTERMEDIARY BANK: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANYAMERICAS NEW-YORK, USA, SWIFT: BKTRUS33 ABA: 021001033 , a також на інших рахунках в банківських та фінансових установах Республіки Грузія, не надав доказів на підтвердження наявності у AGROINVESTSERVICE LLC(Республіка Грузія) вказаних рахунків, їх цільового призначення, а також наявності коштів у AGROINVESTSERVICE LLC на цих банківських рахунках у кредитно-фінансових установах.
Також заявник у заяві просив накласти арешт та заборону відчуження на передані відповідачу у власність трактори з такими характеристиками:
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-82.1» (НОМЕР_2, НОМЕР_3) вартістю 19200 доларів США;
трактор «Беларус-8922» (НОМЕР_4) вартістю 20300 доларів США;
трактор «Беларус-892.2» (НОМЕР_5) вартістю 21300 доларів США.
У заяві ТОВ «Сучасні вантажівки» зазначило про те, що відповідач вже відчужив два трактори із чотирьох отриманих третім особам.
Проте у заяві не конкретизовано які саме два трактори (їх характеристики) із чотирьох були відчужені відповідачем.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відсутність даних щодо продажу та характеристик двох із чотирьох тракторів позбавляє суд можливості виключити порушення прав та інтересів інших осіб.
За встановлених в цій справі обставин накладення арешту на чотири трактори, два з яких належать іншим особам (не боржнику), безпосередньо впливає на майновий інтерес інших осіб, які у такому випадку не є відповідачами у справі та позбавляються можливості реалізувати свої права щодо належного їм рухомого майна.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ТОВ «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149, 150, 152, 153, 261, 268 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя: О.В. Борисова
