УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 11-395сап21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного СудуСитнік Олени Миколаївни від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 20 липня 2021 року № 1614/0/15/-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження» і
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) перебуває справа № 11-395сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 20 липня 2021 року № 1614/0/15/-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 01 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2021 року справу передано судді Великої Палати Анцуповій Т. О.
Велика Палата ухвалою від 02 вересня 2021 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на оскаржуване рішення, а ухвалою від 08 жовтня 2021 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 13 січня 2022 року.
09 лютого 2023 року ВРП ухвалила рішення № 32/0/15-23, яким звільнила Анцупову Т. О. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за власним бажанням.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2023 року справа була передана судді Великої Палати Прокопенку О. Б.
05 квітня 2023 року Велика Палата ухвалою задовольнила заяву ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Прокопенка О. Б. та відвела його від участі в розгляді цієї справи (справа № 11-395сап21 за скаргою ОСОБА_1 ).
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2023 року справа була передана судді Великої Палати ОСОБА_4
Розгляд справи був призначений у судовому засіданні на 18 травня 2023 року.
09 травня 2023 року Велика Палата ухвалою задовольнила заяву ОСОБА_1 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.
18 травня 2023 року розгляд справи не відбувся (справа була знята з розгляду), надалі справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 11 год 00 хв 03 серпня 2023 року.
13 липня 2023 року ВРП ухвалила рішення № 710/0/15-23, яким звільнила суддю ОСОБА_4 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відставку.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2023 року справа передана судді Великої Палати Гриціву М. І.
З 03 серпня 2023 року розгляд справи відкладений на 14 вересня та 19 жовтня 2023 року.
19 жовтня 2023 року суддя Великої Палати Ситнік О. М. заявила самовідвід від участі в розгляді цієї справи, який мотивувала тим, що 26 липня 2022 року ОСОБА_1 опублікував пост на своїй сторінці у фейсбуці, у якому заявив про тісний контакт між нею та суддею ОСОБА_2., оскільки, перебуваючи на посадах суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вони тривалий час працювали в одному кабінеті, а також отримали квартири в одному багатоквартирному будинку.
Крім того, у 2020 року ОСОБА_1 зняв передачу в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_1», де вказав її як «ІНФОРМАЦІЯ_2» як доповідача у цивільній справі № 372/4583/14-ц.
На думку судді Ситнік О. М., зазначені обставини з боку стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у її неупередженості або об`єктивності при розгляді справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які виключають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Велика Палата перевірила наведені в заяві доводи судді Ситнік О. М. про самовідвід та дійшла висновку про те, що нема підстав для її задоволення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Зі сталої судової практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ, Суд) можна виснувати, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) належить визначати окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції» (Morel v. France)); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії» (Luka v. Romania)), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Ки проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалеф проти Мальти» (Micallef v. Malta).
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободповинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49).
Стосовно об`єктивного критерію цей Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Велика Палата, коли розглядала і надавала значення обставинам, які суддя Ситнік О. М. вважає достатніми і необхідними в аспекті пункту 4 частини першої статті 36 КАС України підставами для відведення її від участі в розгляді адміністративної справи № 11-395сап21, розпочатої за скаргою ОСОБА_1 , дійшла висновку, що згадані в заяві про самовідвід обставини, не можуть бути визнані такими, що свідчать про упередженість судді Ситнік О. М. стосовно скаржника, її зацікавленість у певному рішенні чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи.
З матеріалів справи видно, що під час судового засідання 17 лютого 2022 року до початку розгляду справи № 11-395сап21 по суті суддя Ситнік О. М. розкрила інформацію про те, що вона працювала разом із суддею ОСОБА_2., певний час працювала з нею в одному кабінеті. Але після обрання її і ОСОБА_2 суддями Верховного Суду вони стали працювати в різних структурах цієї інституції, підтримують лише робочі стосунки. Відтак вважала (суддя Ситнік О. М.), що нема підстави для її самовідводу від участі у розгляді цієї справи.
Суддя Ситнік О. М. зазначила також, що в інший справі (№ 11-255сап20) Велика Палата відмовила в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік О. М. та її заяви про самовідвід, у яких однією з підстав було посилання на отримання Ситнік О. М. і ОСОБА_2 службових квартир в одному будинку.
Після розкриття цієї інформації скаржник не заявиввідводу нікому із суддів Великої Палати у зв`язку з розголошеною інформацією.
Зі змісту заяви про самовідвід судді Ситнік О. М. можна побачити, що заявлені для самовідводу передумови виникли задовго до наміру судді послатися на них як на підставу для його задоволення, окремі обставини і загалом [імовірний] характер взаємин, які склалися між суддями Ситнік О. М. та ОСОБА_2., фактично були відомі учасникам судового провадження у цій справі, адже раніше вони обговорювалися під час судового розгляду справи на етапі вирішення питання про відвід суддям і не були використані як підстави для відведення судді Ситнік О. М. від розгляду справи. Від того часу ці обставини не набули нових властивостей, які б на час вирішення нової заяви про самовідвід викликали у скаржника та у суспільства сумніви в неупередженості, небезсторонності та об`єктивності судді Ситнік О. М.
У взаємозв`язку з наведеними міркуваннями не дають підстав для відведення судді Ситнік О. М. від участі в розгляді справи й посилання на «неетичну» оцінку її діяльності як судді під час провадження в цивільній справі № 372/4583/14-ц, яку скаржник ОСОБА_1 виразив засобами масового поширення інформації через ведену ним рубрику «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Отож, підсумовуючи, Велика Палата не виявила ні суб`єктивних, ні об`єктивних обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Ситнік О. М. про самовідвід від участі в розгляді справи № 11-395сап21.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Ситнік Олени Миколаївни залишити без задоволення.
Продовжити розгляд справи № 11-395сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 20 липня 2021 року № 1614/0/15/-21 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження» за участю судді Ситнік Олени Миколаївни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
Ю. Л. Власов К. М. Пільков
І. А. Воробйова О. М. Ситнік
І. В. Григор`єва І. В. Ткач
І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич
Л. Ю. Кишакевич Н. В. Шевцова
Л. М. Лобойко