Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 644/4208/20 Головуючий у 1 інстанції Сітало А.К.
Провадження № 11-кп/818/1740/21 Суддя-доповідач Савченко І.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Савченка І.Б.,
суддів - Курила О.М., Яковлевої В.С.,
при секретарі - Боровській О.В.,
за участі обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року продовжено ОСОБА_1 ,обвинуваченому за ч.1 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 травня 2021 року.
Вирішуючи питанняпро продовженнястроків триманняпід вартою,судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості інкримінованого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1ст. 177 КПК України, строк покарання, що загрожує обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину, не має постійного місця мешкання, офіційного джерела доходів, стійких соціальних зв`язків.
Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить переглянути ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким змінити йому запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим та висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
До початку слухання справи, через канцелярію Харківського апеляційного суду, від прокурора у кримінальному провадженні Латишева С.Ю. та захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Глініної О.Б. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Відсутність сторіну справі,які повідомленіналежним чином,в силувимог КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимогст.177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбаченіст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та ухвалено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Також колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції, щодо наявності та продовження існування ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд брав до уваги, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не завершено, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, на що обґрунтовано послався суд в оскаржуваному судовому рішенні про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Окрім цього, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Колегія суддів виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 у зв`язку з чим апеляційні доводи обвинуваченого в цій частині не перевіряються під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, які містяться в матеріалах судового провадження, а саме того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а саме нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, на думку колегії суддів, внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів чи суду, також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду.
Апеляційна колегія погоджується, з зазначеним районним судом фактом, існування ризику щодо вчинення обвинуваченим нового злочину, оскільки інкриміноване кримінальне порушення ОСОБА_1 вчинив в період іспитового строку визначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року.
За таких обставин колегія суддів не може погодитись з апеляційними доводами обвинуваченого щодо відсутності або втрати актуальності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.
Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю апеляційних доводів сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги обвинуваченого.
Крім того, слід зазначити, що на момент перебування та розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року про продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкові від 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1ст. 187 КК Україниі призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставіст. 71 КК Українидо покарання, призначеного ОСОБА_1 за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання призначеного йому за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 березня 2019 року і за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Роз`яснено, що строк відбування покарання ОСОБА_1 слід обчислювати з 22 травня 2020 року, з дня його затримання.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 березня 2021 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
