'
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №2-196/12 Головуючий у І інстанції Сенін В.Ю.
Провадження №22-з/824/539/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
УХВАЛА
про відмову у роз`ясненні судового рішення
23 червня 2021 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року у справі №2-196/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитних договорів,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Апеляційного суду м. Києва перебувала цивільна справа №2-196/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитних договорів.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року позов залишено без задоволення.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
На адресу Київського апеляційного суду 17 травня 2021 року надійшла заява від ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року.
В поданій заяві ОСОБА_1 просить суд роз`яснити чи є обставини встановлені в ухвалі апеляційного суду такими, що не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, зокрема щодо того, що з боку відповідача при укладенні кредитних договорів мала місце підприємницька практика, що вводить в оману, - нечесна підприємницька практика та чи є встановленими обставини щодо нікчемності договорів кредиту, що були укладені між сторонами №08-038/371 від 27 липня 2007 року та №08-038/484 від 05 жовтня 2007 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2021 року заява була призначена судді-доповідачу Голуб С.А. та передана судді 18 травня 2021 року.
Київським апеляційним судом 18 травня 2021 року було надіслано на електронну адресу Голосіївського районного суду м. Києва запит про витребування цивільної справи №2-196/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитних договорів.
31 травня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали витребовуваної судом справи лише з оригіналами судових рішень, що ухвалені по суті спору, оскільки згідно Акту «Про вилучення для знищення номенклатурних справ (документів), що не підлягають зберіганню» вказана цивільна справа була знищена.
Зазначені обставини зумовили неможливість розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду в межах строку, що визначений нормами чинного цивільно-процесуального законодавства.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про можливість розгляду заяви про роз`яснення судового рішення без участі заявника, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та обставини, що викладені в поданій заяві, дійшла висновку, що подана ОСОБА_1 заява про роз`яснення ухвали суду не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалене відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Виходячи із змісту зазначеної норми, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Згідно із п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16.
Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, так як існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.
Отже, виходячи із положень статті 271 ЦПК України роз`ясненню підлягає рішення, яке є нечітким або не зрозумілим, разом з тим, постанова Київського апеляційного суду викладена чітко та зрозуміло, а зміст її резолютивної частини жодним чином не ускладнює її виконання. Окрім того, нормами чинного цивільно-процесуального законодавства не передбачено право чи обов`язок суду роз`яснювати порядок виконання судового рішення, законодавством передбачено лише механізм надання роз`яснення змісту судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви, то ОСОБА_1 просить суд роз`яснити ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2012 в частині мотивів з яких виходив суд, постановляючи вказану ухвалу, а тому до них не може бути застосовано механізм, який передбачений щодо роз`яснення змісту судового рішення, оскільки судом апеляційної інстанції не ухвалювалось рішення по суті спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.
Керуючись ст.271 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2012 року у справі №2-196/12 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними кредитних договоріввідмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 червня 2021 року.
Суддя-доповідач
Судді:
