Справа № 2-9/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2011 року Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Карабан І.І.
при секретарі Єфременко О.М..
за участю позивача (відповідача) ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача
(позивача) Тарасової О.М.
розглянувши в відкритому судовому засідання в залі суду в м.Кіровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації та моральної шкоди, та зустрічним позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький до ОСОБА_1 про повернення зайво отриманої заробітної плати, -
ВСТАНОВИВ:
01 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький (далі ОСББ) про стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 10617,49 грн., компенсації за невикористану відпустку в сумі 1675,23 грн., суму компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з порушенням її виплати в розмірі 2103,53 грн., а також просив зобовязати відповідача компенсувати втрату частини заробітної плати на момент виплати заборгованості. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що працював в Обєднанні співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький в якості голови правління з 9 листопада 2007 року по 5 серпня 2010 року. На момент звільнення склалася заборгованість з заробітної плати в зазначеному розмірі. Виплачувати заробітну плату собі та найманим працівникам не міг з обєктивних причин. Крім того, йому належить компенсація за невикористані 57 днів відпустки в сумі 1675,23 грн.
В судовому засіданні 19 травня 2011 року позивач доповнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача в відшкодування моральної шкоди 5000 гривень, яка спричинена невиплатою заробітної плати, компенсацією за невикористану відпустку, оскільки був обмежений в грошових коштах та не мав можливості вести нормальний образ життя.
26 квітня 2011 року відповідачем предявлено зустрічну позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 зайво виплачену заробітну плату в сумі 717,15 гривень, судові витрати та витрати на виготовлення копій документів в сумі 28,90 грн. В обґрунтування позову зазначивши, що заборгованість по заробітній платі у ОСББ перед ОСОБА_1 відсутня, а навпаки йому зайво виплачено заробітну плату в зазначеному розмірі. ОСОБА_1 працював в ОСББ за сумісництвом, оскільки також працює в чотирьох інших ОСББ, а тому заробітна плата повинна нараховуватися за фактично відпрацьований час.
Позивач (відповідач) ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив задовольнити, зустрічний позов не визнав. Пояснив, що дійсно працює ще в чотирьох ОСББ, першим почав працювати в ОСББ «Комунальник», але записи в трудовій книжці не робив, оскільки не вважає за потребу це робити. Зважаючи на те, що в повному розмірі виконував свої обовязки, то і заробітну плату повинен отримувати повністю.
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. Зустрічний позов також не визнав.
Представник відповідача (позивача) Тарасова О.М., управляюча (голова) ОСББ, позов не визнала, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити, пояснила, що позивач працював за сумісництвом, а тому заробітна плата повинна нараховуватися за фактично відпрацьований час, що зазначено в табеля обліку робочого часу. Крім того, позивач безпідставно нарахував собі надбавку, яка не передбачена. Позивачу була нарахована заробітна плата в сумі 9519,35 грн., в тому числі компенсація за невикористану відпустку 59 днів в сумі 790,14 грн., з урахуванням обовязкових утримань, позивач фактично отримав заробітну плату 7527,10 грн. Зайво виплачено заробітну плату в сумі 717,15 грн.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСББ не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 з 9 листопада 2011 року по 5 серпня 2010 року працював головою правління ОСББ, що підтверджується протоколом загальних зборів № 1 від 21 жовтня 2007 року та наказом № 15 від 5 серпня 2010 року (а.с.5,6)
Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів від 12 квітня 2008 року ОСББ, на 2008 рік затверджено штатний розпис, відповідно до якого заробітна плата голови встановлена в розмірі 1,0 мінімальної заробітної плати (а.с.21,22), розмір окладів залишено без змін в наступні роки (а.с.24)
З 01 липня 2008 року по 23 липня 2010 року позивачу нараховувалася надбавка до зарплати за вивіз твердих побутових відходів.
За період з листопада 2007 року по серпень 2010 року позивачу за фактично відпрацьований час нарахована заробітна плата в розмірі 8686,66 грн, відпускні 42,55 коп., компенсація за відпустку в розмірі 790,14 грн., утримано з заробітної плати 2709,40 грн, до виплати - 6809,96 грн., отримано 7527,10 грн, що підтверджується довідкою ОСББ № 81 від 08 грудня 2010 року, розрахунковою-платіжною відомістю з заробітної плати позивача, табелями обліку використаного робочого часу за зазначений період, в яких зазначено кількість фактично відпрацьованого часу, відомостями нарахування заробітної плати, видатковими касовими ордерами (а.с.68, 69-72, 73-79, 105-118, 80-104, 130-138)
В період з листопада 2007 року по серпень 2010 року позивач також працював головою правління, керуючим в ОСББ «Комунальник-1», «Комунальник», «Горняцький,10», «Шахтар-1»(а.с.37-157)
Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку в ОСББ встановлено 5-ти денний робочий тиждень, вихідні дні: субота, неділя, режим роботи з 9 до 18 години, перерва з 13 до 14 години.
На виконання листа Кіровського МВ УМВС України в Донецькій області спеціалістами Шахтарського ОРКВ проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ОСББ в період з 01 листопада 2007 року по 30 липня 2010 року, про що складено довідку № 5 від 12 листопада 2010 року, відповідно до якої встановлено факти оплати праці за більшу кількість годин, ніж зазначено в табелі обліку робочого часу, в наслідок чого зайво проведено нарахування на заробітну плату. Позивачу в 2007 році зайво нарахована заробітна плата в розмірі 397, 23 грн, в 2008 році зайво нарахована заробітна плата в розмірі 4494,62 грн., в 2009 році зайво нарахована заробітна плата в розмірі 4171,08 грн., в 2010 році зайво нарахована заробітна плата в розмірі 2326,76 грн. Також позивачу зайво нарахована компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в 2010 році в сумі 683,70 грн.. Позивачу зайво нарахована компенсація за невикористану відпустку в сумі 885, 09 грн. в 2010 році, та в 2008 році 78,14 грн. За вивіз твердих побутових відходів зайво нарахована надбавка в наступних розмірах: в 2008 році 270,26 грн., в 2009 році 639,16 грн., в 2010 році 552,84 грн. (а.с.49-64)
Відповідно до ст.102-1 КЗпП України, ст.19 Закону України «Про оплату праці»працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Суд, виходячи з наявних доказів по справі, вважає, що позивач працював в ОСББ на сумісництвом, оскільки одночасно працював ще в чотирьох ОСББ, на яких почав працювати раніше, а тому повинен отримувати заробітну плату за фактично виконану роботу.
Відповідно до табеля обліку робочого часу, та з урахуванням посадового окладу позивача, розмір заробітної плати за спірний період становить 8686,66 грн., розмір компенсації за невикористану відпустку 790,14 грн., з урахуванням утриманих податків та обовязкових платежів, сума до виплати становить 6809,95 грн, а фактично позивачем отримано 7527 гривень 10 копійок.
Також позивачу нарахована та виплачена в повному обсязі компенсація за невикористану відпустку за 57 днів в розмірі 790,14 грн., заборгованості відповідач не має з цих виплат.
Позивачу помилково нараховувалася заробітна плата в цей період із розрахунку за повний день, хоча відповідно до табеля обліку робочого часу позивач працював не більше чотирьох годин в день.
Крім того, позивачу також безпідставно нараховувалася надбавка за вивіз твердих побутових відходів, оскільки зазначена надбавка, всупереч Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку ” та Статуту ОСББ, не була прийнята за загальних зборах.
Таким чином, позивачу було зайво нарахована заробітна плата за спірний період в наступних розмірах: в 2007 році - 397, 23 грн, в 2008 році - 4494,62 грн., в 2009 році - 4171,08 грн., в 2009 році - 2326,76 грн. Також зайво нарахована компенсація за невикористану відпустку в сумі 885, 09 грн. в 2010 році, та в 2008 році 78,14 грн. Крім того, позивачу зайво нарахована компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в 2010 році в сумі 683,70 грн..
Отже заборгованість відповідача з зазначених виплат перед позивачем відсутня, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не підтвердженні доказами.
Суд не може прийняти як належний доказ довідку про наявність заборгованості в сумі 10617,49 грн., що надана позивачем, оскільки зазначена довідка не відповідає нормам діловодства (не містить не номеру, ні дати видачі), а також суперечить встановленим обставинам справи.
Відповідно до ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні встановлено, що права позивача порушені не були, оскільки позивачу заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку була виплачено в повному обсязі, то підстав для відшкодування моральної шкоди не має, а тому в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень слід відмовити.
Також суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову з наступних підстав.
Відповідно до п.1.ч.2 ст..127 КЗпП України передбачано право власника або уповноваженого ним органу на підставі наказу провести відрахування з заробітної плати працівника сум, зайве виплачених внаслідок арифметичних помилок, однак не пізніше місця з дня виплати неправильно обчисленої суми.
Відповідно до ст..232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові справи за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Таким чином, в судовому порядку може бути стягнуто тільки матеріальну шкоду, що заподіяна працівником.
ОСББ звернувся з зустрічною позовною заявою про стягнення зайво виплаченої заробітної плати в сумі 717,15 гривень, а не матеріальної шкоди. Таким чином, підстав для задоволенню позову не має.
Вимоги щодо стягнення вартості виготовлення копій документів в сумі 28,90 грн. також не підлягають задоволенню. Зазначені копії було виготовлено відповідачем для надання доказів на підтвердження своїх заперечень до первісного позову, зазначені витрати не відносяться до судових, стягнення яких передбачено процесуальним законодавством.
Відповідно до ст.ст. 102-1, 127, 232, 237-1 України, керуючись ст. ст.88, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації та моральної шкоди та зустрічного позову Обєднання співвласників багатоквартирного будинку № 6 мікрорайону Гірняцький до ОСОБА_1 про повернення зайво отриманої заробітної плати відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.І. Карабан
