АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 2-9/11
Головуючийу 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження№ 22-ц/789/871/17
Доповідач- Костів О.З.
Категорія- 59
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Костіва О.З.
суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,
при секретарі - Романюк Х.Ю.
за участю апелянта - ОСОБА_1,
представника апелянта - ОСОБА_2,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року у справі за поданням головного державного виконавця Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дзюбана Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2017 року державний виконавець Козівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дзюбан Р.М. звернувся до Козівського районного суду із вищевказаним поданням.
В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець посилався на те, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 52729873 з виконання виконавчого листа №2-9/2011, виданого 31 березня 2011 року Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1935430.76 грн., що еквівалентно 245059.48 доларів США для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 022-2008-1703 від 29 травня 2008 року, а також про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 807780.11 грн., що еквівалентно 102279.13 доларів США боргу для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 022-2902/840-0133 від 28 грудня 2007 року. Крім того, рішення Козівського районного суду Тернопільської області згідно виконавчого листа №2-9/2011 від 31 березня 2011 до теперішнього часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання та не вживає жодних заходів для виконання такого.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року подання задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1), без вилучення паспортного документа, до сплати заборгованості згідно виконавчого листа № 2-9/2011, виданого 31 березня 2017 року Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 1935430.76 грн., що еквівалентно 245059.48 доларів США боргу, в тому числі шляхом стягнення на предмет іпотек: не житлову будівлю, а саме: автозаправну станцію пункт технічного обслуговування загальною площею 194, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві власності; нежитлову будівлю, а саме: пельменна, кладова загальною площею 188.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу предмету іпотеки спеціалізованими організаціями (публічних торгів), для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 022-2008-1703 від 29 травня 2008 року, а також про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно 807780.11 грн., що еквівалентно 102279.13 доларів США боргу в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 402.2 кв. м., житловою площею 158.8 кв.м. До цього будинку примикають наступні надвірні будівлі: гараж цегельний, сарай цегельний, шляхом продажу предмету іпотеки спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором №022-2902/840-0133 від 28 грудня 2007 року.
ОСОБА_1 подав на вказану ухвалу апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, недоведеність ухилення боржника від виконання зобов'язання. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання.
В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в ній
Представник Козівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім того, від начальника Козівського районного відділу ДВС - Проціва В.Я. надійшла заява про розгляд справи без участі представника ДВС.
Представник заінтересованої особи - ОСОБА_3 проти апеляційної скарги заперечив та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши за матеріалами справи доводи скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи подання та обмежуючи ОСОБА_1 в праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив із того, що наявність у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.
Із вказаним висновком колегія суддів не погоджується виходячи із наступного.
Судом встановлено наступні обставини.
Станом на травень 2017 року на виконанні у відділі ДВС Козівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження №52729873 з виконання виконавчого листа №2-9/2011, виданого 31 березня 2011 року Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1935430.76 грн., що еквівалентно 245059.48 доларів США для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 022-2008-1703 від 29 травня 2008 року, а також про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 807780.11 грн., що еквівалентно 102279.13 доларів США боргу для задоволення грошових вимог ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 022-2902/840-0133 від 28 грудня 2007 року.
Державним виконавцем вчинено запити до реєструючих органів, з метою отримання інформації щодо наявності в боржника зареєстрованого рухомого та нерухомого майна.
Згідно повідомлення Держгеокадастру у Козівському районі боржник не має зареєстрованого права власності на земельні ділянки.
Згідно повідомлення МВС України за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
Згідно інформації ПФУ та ДФС боржник доходів не отримує.
З матеріалів справи вбачається, що грошові зобов»язання боржника забезпеченні іпотекою, а саме: нежитлова будівля - автозаправна станція пункт технічного обслуговування загальною площею 194.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві власності; нежитлова будівля - пельменна, кладова загальною площею 188.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 402.2 кв. м., житловою площею 158.8 кв.м. До цього будинку примикають наступні надвірні будівлі: гараж цегельний, сарай цегельний.
За час примусового виконання рішення апелянтом, за домовленістю з банком, для погашення заборгованості було добровільно реалізовано два об'єкти, що перебували в забезпеченні, кошти за які були направлені на погашення заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Також п.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
У відповідності до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Ухилення від виконання юридичного обов»язку завжди є актом свідомої поведінки, коли особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.
Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що боржник умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків, які він має змогу виконати.
Сам факт невиконання боржником своїх зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Таким чином, колегія суддів вважає, що не зайшло свого підтвердження посилання державного виконавця на умисне ухилення боржника від виконання своїх зобов»язань, в зв»язку із чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, Козівського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання головного державного виконавця Козівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дзюбана Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 16 травня 2017 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання головного державного виконавця Козівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дзюбана Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
О.З. Костів
