Номер провадження: 22-ц/785/7002/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Цюра Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,
при секретарі: Колмакові В.І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, землевпорядник Савранської селищної ради ОСОБА_4, відділ Держземагенства в Савранському районі Одеської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки в натурі, знесення самовільно збудованих споруд, стягнення матеріальної і моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Додатковим рішенням Балтського районного суду Одеської області від 15 липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, землевпорядник Савранської селищної ради ОСОБА_4, відділ Держземагенства в Савранському районі Одеської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки в натурі, знесення самовільно збудованих споруд відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати додаткове рішення від 15 липня 2016 року і направити справу на новий розгляд.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.
Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 22.12.2010 р. відповідачеві ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0797 га за адресою смт. Саврань Савранського району Одеської області вул. Бочковича,15 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЛ №456873.
Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 При виготовленні технічної документації на виготовлення державного акта відповідача, позивачкою не підписано погодження меж земельної ділянки, однак як вбачається з комісійного акту від 24.02.2010 року вона безпідставно не підписувала таке погодження, про що був складений відповідний акт та затверджений сесією Савранської селищної ради (а.с.181).
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що державний акт на право приватної власності на землю відповідача є недійсним, так як вона, як сусідка, не погоджувала межі земельних ділянок при проведенні кадастрових зйомок, відповідач самовільно приєднав собі частину земельної ділянки з боку земельної ділянки, що перебуває у її користуванні; на межі їхніх земельних ділянок самовільно побудував господарську споруду, яка знаходиться на відстані менше 4 м від вікна її житлового будинку, тому вона просила визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, встановити межі земельних ділянок, а також знести самовільно збудовану відповідачем споруду.
Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на те, що державний акт на земельну ділянку йому був виданий у відповідності до чинного законодавства на підставі рішення Савранської селищної ради від 11.10.1996 року про передачу безоплатно у його власність раніше надану у користування земельну ділянку загальною площею 0,0797 га за адресою смт. Саврань Савранського району Одеської області вул. Бочковича,15 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд . Згідно технічної документації площа земельної ділянки не змінювалась. Зведення ним тимчасової споруди на власній земельній ділянці для зберігання дров та утримання домашньої птиці жодним чином не порушує будь-яких прав позивачки.
Представники третіх осіб заперечували проти позову, посилаючись на дотримання норм земельного законодавства при виготовленні державного акта на право власності на земельну ділянку відповідача, відмову позивачки від підписання погодження меж, що засвідчено відповідним актом, який був затверджений селищною радою, а також відсутністю порушень прав позивачки з боку відповідача зведенням тимчасової господарської споруди на належній йому на праві власності земельній ділянці.
Відмовляючи у задоволенні зазначеного позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що факт самовільного приєднання відповідачем частини земельної ділянки позивачкою не доведено, як і не доведено, що тимчасова господарська споруда, зведена відповідачем на належній йому земельній ділянці, порушує права позивачки, як користувача суміжної земельної ділянки.
Колегія погоджується з таким висновком суду з таких підстав.
Відповідно до ст. 152 ч. 3 п. б ЗК України встановлює, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Ст. 153 ЗК України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, передбачених ст.57-59 ЦПК України не довела суду факт самовільного приєднання відповідачем частини її земельної ділянки з огляду на те, що ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0797 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, якому повністю відповідає затверджена технічна документація, виготовлена на вказану земельну ділянку площею 0,0797 га., а позивач не довела порушення її , як користувача суміжної земельної ділянки , будь-яких інших прав чи законних інтересів.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на акт обстеження та перевірки розмірів земельної ділянки ОСОБА_3, складеного відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Савранської райдержадміністрації, є неспроможними з огляду на те, що в акті встановлено, що границі земельної ділянки ОСОБА_3 не порушено і її розміри відповідають плану-схемі БТІ, прохід між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в план схему земельної ділянки ОСОБА_3 не входять ( а.с.11). Інші акти, які містяться в матеріалах справи, зокрема від 07.06.2006 року засвідчують порушення проходу між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та жодним чином не вказують на порушення прав позивача.
Відповідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовних вимог без задоволення.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду є законним і обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані, тому, висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 305, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Додаткове рішення Балтського районного суду Одеської області від 15 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, землевпорядник Савранської селищної ради ОСОБА_4, відділ Держземагенства в Савранському районі Одеської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки в натурі, знесення самовільно збудованих споруд, стягнення матеріальної і моральної шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: І.П. Сидоренко
ОСОБА_6
