Справа № 2-9/11 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.
Провадження № 22-ц/0390/1891/11
Категорія:49 Доповідач: Русинчук М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2011 рокумісто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Русинчука М.М.
суддів: Антонюк К.І., Мудренко Л.І.
при секретарі Губарик К.А.,
з участю: позивача ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Ківерцівської міської ради про встановлення факту батьківства та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за апеляційною скаргою позивачки на рішення Ківерцівського районного суду від 10 жовтня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Ківерцівського районного суду від 10 жовтня 2011 року в позові відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі позивачка просить скасувати вказане судове рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Муравище Ківерцівського району у ОСОБА_8, яка не перебувала будь з ким у шлюбі, народився син ОСОБА_7, запис про батька якого в книзі реєстрації актів про народження «ОСОБА_15»вчинено за вказівкою матері відповідно до ч. 2 ст. 55 чинного на той час Кодексу про шлюб та сімю України (а. с. 18).
За рішенням Ківерцівського районного суду від 26 вересня 2003 року (а. с. 22) названу матір позбавлено батьківських прав щодо зазначеної дитини у звязку з її ухиленням від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.
Розпорядженням голови Ківерцівської районної державної адміністрації від 7 серпня 2009 року №281 опікуном над дитиною призначено ОСОБА_1, яка і звернулась в суд із розглядуваним позовом про встановлення батьківства ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ківерці (а. с. 6), щодо ОСОБА_7.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 53 КпШС України в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матірю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
В пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сімю України»розяснено, що спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї. Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Позивачка не надала доказів і таких не добуто судом в процесі розгляду справи щодо наявності хоча б однієї з наведених в зазначеній нормі матеріального права обставин, які є підставою для встановлення батьківства ОСОБА_9 щодо згаданої дитини.
Немає підстав вважати, що матір дитини і ОСОБА_9 спільно проживали і вели спільне господарство до і після народження дитини, оскільки останній з 1 квітня 1996 року до 2002 року постійно працював в ТзОВ «Тесляр»в місті Ківерці і був зареєстрований в цьому ж населеному пункті в квартирі АДРЕСА_1 з 1977 року (а.с. 158-163), яку приватизував в серпні 2002 року (аркуш 2 інвентаризаційної справи №3671 кадастровий № 2240). Матір дитини ОСОБА_8 в цей же період проживала в АДРЕСА_2 Будь-які достовірні докази спільного бюджету, спільного харчування, взаємного піклування, придбання майна для спільного користування матірю дитини і ОСОБА_9 відсутні.
Як встановлено згаданим рішенням суду про позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав, остання зловживала спиртними напоями, не вела будь-якого господарства, залишала без догляду голодну малолітню дитину, яку підбирали на вулиці чужі люди сусіди. Остання обставина вказує на те, що ОСОБА_9, про батьківство якого заявлено розглядуваний позов, також не займався вихованням та утриманням дитини.
Будь-яких заяв, анкет, листів чи інших документів, в яких би ОСОБА_9 визнавав себе батьком дитини в справі немає і про наявність таких документів не вказувала сама позивачка чи матір дитини.
Будучи одноосібним власником вказаної трикімнатної квартири, ОСОБА_9 не вживав будь-яких заходів для оформлення свого батьківства над дитиною як до, так і після позбавлення батьківських прав її матері, коли дитина залишилась без батьківського піклування, не робив спроб та не висловлював навіть намірів забрати дитину до себе, коли дитина потребувала піклування батьків, а ОСОБА_9, якби вважав себе батьком, міг забезпечити таке піклування. З цього випливає, що ОСОБА_9 не вважав себе батьком ОСОБА_7.
Показання свідка ОСОБА_10 (двоюрідного брата позивачки і матері дитини), які носять субєктивний характер і не узгоджуються з наведеними обєктивними даними, про визнання ОСОБА_9 в розмовах з ним себе батьком згаданої дитини та періодичне спільне проживання останнього з матірю цієї дитини в селі Муравище Ківерцівського району за відсутності вищезазначених письмових доказів, не можуть вважатися достовірним доказом визнання ОСОБА_9 батьківства щодо вказаної дитини.
З цих же міркувань не можуть бути визнані як достовірний доказ зазначеної обставини і показання свідка ОСОБА_11 (дядька ОСОБА_9.).
Довідки дитячого будинку «Сонечко», в якому після позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_7 перебував останній (а. с. 124), та Ківерцівської експериментальної Всеукраїнського рівня загальноосвітньої школи-комплексу (а. с. 14) про відвідування цієї дитини під час перебування і навчання дитини у вказаних закладах ОСОБА_9 спростували допитані як свідки керівники названих закладів ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які показали, що видали ці довідки, не маючи достовірних даних про викладені в них відомості.
Показання свідка ОСОБА_14 про визнання ОСОБА_9 батьківства щодо ОСОБА_7 не можуть вважатися достовірним доказом зазначеної обставини, оскільки ці дані їй стали відомі зі слів її сестри, а не самого ОСОБА_9
Таким чином, за відсутності достовірних доказів щодо наявності обставин, з якими закон в розглядуваному випадку повязує можливість встановлення батьківства чоловіка, щодо дитини, народженої жінкою, яка не перебувала у шлюбі, суд обгрунтовано відмовив у позові.
Оскаржуване рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в ньому висновки відповідають обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ківерцівського районного суду від 10 жовтня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді:
