Справа № 2-9/11
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"20" грудня 2011 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області,
у складі: головуючого судді Диби Л.М.
при секретарі Титаренко Л.Б.
за участю сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
встановив:
08.04.03 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди. 24.11.2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди до з 1200 грн. до 5000 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 пояснив, що 14.02.03 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Зеленодольского міського відділу міліції Апостолівського району Дніпропетровської області, в якій виклала відомості, що не відповідають дійсності та порочать його честь і гідність. Так,ОСОБА_2 просила притягнути його до кримінальної відповідальності за те, що начебто він шляхом обману заволодів належними їй грошима в розмірі 480 гр., а також погрожує їй фізичною розправою. За вказаною заявою працівниками міліції була проведена перевірка і в порушенні кримінальної справи було відмовлено в зв"язку з відсутністю складу злочину в його діях.
Крім того, 12.02.03 року ОСОБА_2 подзвонила йому в двері квартири і почала на площадці кричати на нього за те, що він взяв у неї гроші. Вона також дзвонила у двері інших мешканців під'їзду, запрошуючи їх до його дверей, і розповідала їм, що він взяв у неї гроші і не віддає їй, що він злочинець, при цьому вона ображала його, висловлюючись на його адресу образливими та брутальними словами.
16.02.03 року ОСОБА_2 у дворі біля будинку, де вона проживає, зібрала двірників Зеленодольского комунального підприємства, яким також розповідала, що начебто він взяв у неї гроші, щоб дати хабара працівникам виконкому міської ради для того, щоб вона отримала квартиру, але ні квартири, ні грошей вона не отримала. Вона також висловлювалась на його адресу образливими та брутальними словами. Вважає, що відомості, які розповсюджувала ОСОБА_2, принижують його честь та гідність, оскільки вони не відповідають дійсності. Висловлювання на його адресу брутальними та образливими словами також вважає приниженням його честі та гідності. ОСОБА_4 діями ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди, яку просить стягнути з відповідачки у розмірі 5000 гр. ОСОБА_4 просить зобов'язати ОСОБА_2 спростувати відомості, які вона поширювала.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 пояснила, що 15.06.2002 року її викликав на прийом міський голова м. Зеленодольськ і повідомив, що будуть розподілятись квартири в новому будинку по вул. 60 років Жовтня, 2, в м. Зеленодольськ, але вона навряд чи отримає квартиру, про що вона розповіла ОСОБА_1 ОСОБА_1 запропонував їй допомогу у вирішенні цього питання, за що став вимагати 480 грн. і “два могоричі”. Дізнавшись, що ОСОБА_1 нічого не вирішив, вона стала вимагати у того повернення грошей. Після цього, ОСОБА_1 став поширювати щодо неї неправдиві відомості, почав налаштовувати проти неї колектив школи №2 м. Зеленодольськ, де вона працює, районний відділ освіти, тому діями ОСОБА_1 їй завдано моральну шкоду у розмірі 10000 грн., яку вона просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом. ОСОБА_4 просить зобов”язати ОСОБА_1 публічно спростувати поширену відносно неї неправдиву інформацію серед педколективу школи №2 м. Зеленодольська, перед завідуючим районного віддіду освіти ОСОБА_5 про те, що вона поганий вчитель і не може займати дану посаду, і принести їй публічні вибачення.
Представник позивача- Чехова С.Д. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, просить спростувати відомості, що порочать честь, гідність ОСОБА_1, яку розповсюджувала ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Суд, заслухавши ОСОБА_1, його представника ОСОБА_6, ОСОБА_2, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позови сторін підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (В редакції Закону 01.01.2004 року) цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно ст. 7 ЦК України ( в редакції Закону 1963 р.) громадянин або організація вправі вимагати через суд спростування відомостей, що не відповідають дійсності чи неправдиво викладені, які порочать їх честь, гідність та ділову репутацію або завдають шкоду їх інтересам, якщо той, хто розповсюдив такі відомості, не доведе, що вони не відповідають дійсності.
Громадянин або організація, відносно яких розповсюджені відомості, що не відповідають дійсності і які завдають шкоду їх інтересам, честі, гідності чи діловій репутації, вправі вимагати відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, спричиненої їх розповсюдженням.
П.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90 року № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (зі змінами) вказує на те, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Крім того, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Право кожного на повагу до його гідності визначено в ст. 28 Конституції.
Згідно ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають як з підстав, передбачених законодавством, так і з дій громадян та організацій, які хоч і не передбачені ним, але виходячи із загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статей 1 та 2 Закону України "Про міліцію" від 20.12.90 року (зі змінами та доповненнями) міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Одними з основних завдань міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав та свобод, законних інтересів. Відповідно до ст. 10 вказаного закону міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 14 лютого 2003 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Зеленодольского МВМ, в якій вказала, що в грудні 2002 року ОСОБА_1 шляхом обману заволодів її грошима в сумі 480 гр., а також погрожує їй фізичною розправою. Постановою оперуповноваженого Апостолівського РВ від 19.02.03 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 відмовлено на підставі п.2 ст. 6 КПК України (а. с.5-6).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, скориставшись правом на захист своїх законних прав та інтересів, у встановленому законом порядку, передбаченому національним законодавством, 14.02.03 року звернулася із заявою про притягнення позивача до відповідальності за погрози на її адресу фізичною розправою та заволодіння шляхом обману її грошима до Зеленодольского міського відділу міліції, тобто саме в той орган, який відповідно до чинного законодавства має вирішувати по суті такі заяви, в зв"язку з чим суд вважає, що звернення ОСОБА_2 із заявою до органу, уповноваженого на її розгляд, не є передбаченим ст. 7 ЦК України поширенням відомостей, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію особи. На підставі викладеного суд вважає, що позов в даній частині задоволенню не підлягає.
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він працює першим заступником міського голови м. Зеленодольськ, в його компетенцію входило будівництво житла, але розподілом квартир він не займався, відносин ніяких з ОСОБА_2 він ніколи не підтримував, ніяких питань з нею, щодо отримання квартири останньою не вирішував, оскільки не мав на те повноважень.
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що вона проживає поряд з ОСОБА_2 і працювала разом з нею в школі №2 м.Зеленодольськ.Вона неодноразово чула, як ОСОБА_2 ображала ОСОБА_1, висловлюючись на його адресу брутальними словами, називала його злочинцем, аферистом і хабарником. Дат, коли це відбувалося, вона не пам"ятає, але це було до 2004 року. Дані висловлювання вона викрикувала на вулиці, де йшли перехожі, стороні люди. Крім того, вона вимушена була звертатись до прокуратури Апостолівського району для захисту її , як свідка по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди, оскільки ОСОБА_2 змушувала її писати письмові пояснення, нібито вона в судовому засіданні дала неправдиві показання проти неї, ображала її.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона працює двірником в тому дворі, де проживає ОСОБА_2 Приблизно в 2003 році вона чула, як ОСОБА_2 брутальною лайкою говорить про ОСОБА_1, вона називала його аферистом. Пізніше зібрали збори в ЖКП до 30 чоловік, де обговорювали, що ОСОБА_1 наговорює на ОСОБА_2, що вона його ображала. ЇЇ вимусили написати пояснення про те, що ОСОБА_2 не обговорювала і не ображала ОСОБА_1 Вона таку заяву написала того, що боялась втратити роботу, але після цього вона звернулась до прокуратури Апостолівського району за захистом, оскільки вищевказану заяву її заставили написати, а фактично ОСОБА_2 говорила, що ОСОБА_1 погана людина, аферист.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона проживала в одному під"їзді з ОСОБА_2 ОСОБА_2 неодноразово говорила їй про те, що ОСОБА_1 взяв у неї хабара. ОСОБА_4 про це вона говорила і іншим сусідам. Крім того, вранці, якого саме дня вона не пам’ятає, до неї постукала ОСОБА_2 і зайшовши до неї в квартиру пройшла до спальні і почала виглядати у вікно, при цьому вона сказала, що ОСОБА_1 хоче її вбити, на що вона тій відповіла, що ОСОБА_1 порядна людина і виставила її за двері, на що остання дуже обурилась.
Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що в лютому 2003 року (дату він не пам"ятає) він стояв з ОСОБА_1 в під"їзді будинку, де проживає ОСОБА_1 Поряд пройшла ОСОБА_2, яка образила ОСОБА_1 та назвала його аферистом, бандитом. Після цього вона просила його, щоб він піднявся до неї додому для того, щоб повідомити йому який саме ОСОБА_1 Він до неї не зайшов. Крім того, в місті ОСОБА_2 викрикувала образи на адресу ОСОБА_1,але які саме він не розчув.
Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що вона працювала заступником голови районної ради. ОСОБА_2 прийшла до неї з проханням допомогти отримати їй перший клас, оскільки їй не розприділили першокласників у зв”язку з тим, що відносно неї надійшли заяви батьків і дітей. Вона подзвонила директору школи, де працювала ОСОБА_2 і попросила, щоб вона діяла відповідно закону, враховуючи досвід роботи, освіту вчителя. Після цього, до неї приходив ОСОБА_1 і говорив, що ОСОБА_2 “поганий вчитель”і не повинна займати посаду вчителя, оскільки вона його завжди зачіпає. Вона запропонувала їм зібратися у неї і помиритися, на що ОСОБА_1 відповів відмовою.
Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона працює викладачем Зеленодольського професійного ліцею. На початку літа 2002 року до неї прийшла ОСОБА_2 і просила позичити грошей, при цьому вона стала розказувати, що їй вкрай необхідно близько 400 грн. ,оскільки їй обіцяли виділити квартиру і в цьому їй обіцяв допомогти ОСОБА_1 , який попросив купити бензину і два “могорича”. Вона позичила ОСОБА_2 приблизно 340-360 грн. і вона пішла. Через деякий час , ОСОБА_2 їй зателефонувала і запитала, що краще купувати для “могорича”, на що вона їй відповіла, що чоловікам цукерки не потрібні. Через деякий час їй подзвонила ОСОБА_2 і повідомила, що ніякої квартири їй не виділили, ОСОБА_1 взяв гроші і обдурив її. Гроші ОСОБА_2 повернула їй. Крім цього, влітку 2004 року вона зустріла ОСОБА_2, потім до неї підійшла інша жінка і вони стали розмовляти, вона ж чекала її на відстані. Потім вона побачила, як наче до неї почав звертатись невідомий чоловік, він махав в її сторону руками. Вона нічого не зрозуміла, а коли до неї підійшла ОСОБА_2 вона пояснила, що це був ОСОБА_1 ОСОБА_2 постійно жалілася на ОСОБА_1, але це все було зі слів ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що з 1992 року вона працювала разом з ОСОБА_2 З 2006 року в колективі почались розмови про те, що ОСОБА_2 зводить на когось наклепи. У неї почались проблеми на роботі, особливо з вчителями молодших класів. Це почалось після того, як до школи почав ходити ОСОБА_1, який повідомляв вчителям, що ОСОБА_2 про них говорила. ОСОБА_1 приходив до директора школи. Адміністрація школи звертала увагу на поведінку ОСОБА_2,мотивуючи це тим, що в неї погані відносини з сусідами.
Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що більше 2 років, а може й більше (точної дати не пам’ятає) в ЖКП були зібрані збори в актовому залі підприємства, де були присутні всі двірники. ОСОБА_4 на цих зборах була присутня ОСОБА_2 Збори були зібрані техніком –ОСОБА_17. ОСОБА_2 просила вибачення за те, що начебто когось образила, кого саме вона не пам’ятає , оскільки пройшло багато часу. Вона не чула, що б ОСОБА_10 змушували писати заяву.
Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що техніком підприємства ОСОБА_17 було зібрано збори в актовому залі ЖКП. На зборах була присутня ОСОБА_2 Коли вона прийшла на збори, зрозуміла, що дані збори не відносяться до роботи і пішла з них. ОСОБА_10 ніхто не змушував писати заяви в той час, коли вона була присутня на зборах.
Аналізуючи пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_16, суд приходить до висновку, що ті були свідками різних зборів працівників ЗКП, одні відбувались 16.02.2003 року, інші після винесення судом рішення по справі від 12.01.2006 року.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1В працював в органах внутрішніх справ та в інших підприємствах, неодноразово заохочувався (а.с.7-8),характеризується позитивно (а.с.9).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відомості, поширені ОСОБА_2 12 лютого 2003 року серед мешканців 2-го під'їзду будинку № 2 по вулиці Будівельній м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області та поширені 16 лютого 2003 року серед працівників Зеленодольського комунального підприємстві в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області про те, що ОСОБА_1 брав у неї гроші, що ОСОБА_1 є злочинцем, аферистом, є такими, що не відповідають дійсності та порочать честь та гідність ОСОБА_1, оскільки відносно ОСОБА_1 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 129, 190 КК України в зв"язку з відсутністю складу злочину в його діях, факти притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та засудження його за скоєння злочину, а також факт, що ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 гроші для вирішення питання відносно розподілу квартири, не найшли підтвердження в судовому засіданні .
Суд вважає, що поширення ОСОБА_2 відомостей мало місце, оскільки вона повідомила відомості стосовно ОСОБА_1 іншим особам. Суд також вважає, що висловлювання ОСОБА_2на адресу ОСОБА_1 брутальними та образливими словами 12 та 16 лютого 2003 року принижують його честь та гідність. Вищевказаними діями ОСОБА_2завдано моральної шкоди ОСОБА_1, так як вона розповсюдила відомості про нього, що не відповідають дійсності, стороннім особам, та висловлювалась на його адресу брутальними та образливими словами. ОСОБА_4 дії ОСОБА_2порочать честь та гідність ОСОБА_1
Суд вважає, що достатньою сумою відшкодування моральної шкоди є 1000 гр., яку належить стягнути з ОСОБА_2 .
Крім того підлягає стягненню з ОСОБА_2 витрати ОСОБА_1 на послуги адвоката в розмірі 300 грн.
Постановляючи рішення по справі, суд вважає за необхідне зобов"язати ОСОБА_2спростувати поширені нею відомості про ОСОБА_1, що не відповідають дійсності.
Крім того, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт поширення неправдивих відомостей ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , яке виразилось у розповсюджені інформації відносно неї, що не відповідає дійсності, а саме що вона є поганим вчителем і не може займати дану посаду. Поширена інформація була доведена ОСОБА_1 до відома, як адміністрації школи, де працює ОСОБА_2 так і заступнику голови районної ради ОСОБА_19
В судовому засіданні ОСОБА_1 не довів достовірність поширюваної інформації, його ствердження є його суб’єктивним оціночним судженням.
Захищаючись від наклепу ОСОБА_2, ОСОБА_1 не маючи рішень компетентних органів стосовно професіоналізму ОСОБА_2, став розповсюджувати свою особисту думку та висновки, зроблені ним самим про непрофесіоналізм вчителя ОСОБА_2
Суд вважає доведеним факт, що вказана негативна інформація відносно ОСОБА_2 висловлена в принизливій формі була умисно поширена ОСОБА_1 і доведена до відома невизначеному колу людей, чим було принижено честь, гідність ОСОБА_2, тому діями ОСОБА_1 завдано ОСОБА_2 моральної шкоди , яку суд вважає достатньою стягнути у розмірі 1000 грн.
Якщо оціночні судження в поширеній інформації є суб’єктивною оцінкою розповсюджувача і вони подані у формі, що адекватно, недвозначно відбивають суб’єктивний характер судження, то вони не підлягають спростуванню, тому вимоги ОСОБА_2 щодо спростування поширеної ОСОБА_1 неправдивої інформації відносно неї серед педагогічного колективу школи №2 м. Зеленодольськ, завідуючим районного відділу освіти ОСОБА_5 та принесенням публічного вибачення задоволенню не підлягають.
Відповідно вимог ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, тобто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір за позов немайнового характеру у розмірі 94 грн. 10 коп з кожного.
Крім того, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно частково стягнути сплачене ОСОБА_1В державне мито при подачі позову, у розмірі 8 грн. 50 коп.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,213,215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Відомості, поширені ОСОБА_2 12 лютого 2003 року серед мешканців 2-го під'їзду будинку № 2 по вулиці Будівельній м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області та поширені 16 лютого 2003 року серед працівників Зеленодольського комунального підприємства в м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області про те, що ОСОБА_1 незаконно брав у неї гроші, що ОСОБА_1 є злочинцем, визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь та гідність ОСОБА_1
Визнати дії ОСОБА_2, що полягають у висловлюваннях брутальними та образливими словами 12 та 16 лютого 2003 року на адресу ОСОБА_1, такими, що порочать честь та гідність ОСОБА_1
Зобов язати ОСОБА_2 в місячний строк з дня набрання чинності рішенням спростувати відомості, що порочать честь та гідність ОСОБА_1, на загальних зборах мешканців 2-го під'їзду будинку № 2 по вулиці Будівельній м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропеїровської області та на загальних зборах працівників Зеленодольського комунального підприємства.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та витрати по справі у розмірі 308 гривень 50 коп., всього у розмірі 1308 грн. 50 коп. (однієї тисячі трьохсот восьми грн. 50 коп.)
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 94 грн. 10 коп.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Відомості, поширені ОСОБА_1 серед співробітників ОСОБА_2, про те що вона є поганим вчителем і не може займати дану посаду, визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь та гідність ОСОБА_2
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень .
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 94 грн. 10 коп.
В іншій частині позовів відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_20
