Номер провадження: 22-ц/785/758/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Цюра Т. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,
при секретарі: Колмакові В.І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 17 червня 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, землевпорядник Савранської селищної ради ОСОБА_4 і Відділ Держземагенства у Савранському районі Одеської області про стягнення матеріальної і моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 17 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 – задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, моральну шкоду в сумі 500,00 грн. (п’ятсот грн.).
В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Савранського районного суду Одеської області від 17 червня 2013 року, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Савранського районного суду Одеської області від 17 червня 2013 рокута направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явилися, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦПК України.
Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 своїми протиправними діями, які виразились в порушенні санітарних норм та норм добросусідства наніс ОСОБА_2 моральну шкоду шляхом пошкодження зовнішнього стану її житлового будинку.
Вказані висновки суду є законними і обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідачем було порушено санітарні норми складування тваринного гною і відходів його життєдіяльності, що підтверджується актом обстеження присадибної ділянки відповідача від 12.04.2005р., складеного комісією з представників Савранської селищної ради (а.с.7).
Крім того, як вбачається з листа виконавчого комітету Савранської селищної ради від 29.08.2005р. №236 виконкомом селищної ради проводились обстеження присадибної ділянки відповідача 21.12.2004р., 12.04.2005р. і 23.05.2005р., в результаті яких його було попереджено про порушення дотримання ним санітарних норм (а.с.9).
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає також у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з іншим ушкодженням здоров’я.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності,виваженості та справедливості, визначений ст. 3 ЦПК України.
Тому, колегія вважає, що суд першої інстанції, визначаючись з розміром моральної шкоди в сумі 500 гривень, вірно виходив з того, що відповідач своїми протиправними діями відносно ОСОБА_2 безумовно спричинив їй моральну шкоду, оскільки внаслідок неодноразового порушення санітарних норм складування тваринного гною та відходів своєї життєдіяльності за місцем свого проживання позивач заважав позивачці повноцінно користуватися її присадибною ділянкою, що призвело до моральних страждань останньої,
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1 та 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що жодних доказів на підтвердження пошкодження відповідачем телефонного кабелю позивачці останньою не надано, як і не надано суду доказів на підтвердження вартості відновлювального ремонту будинку.
Тому, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, суттєвими не являються, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Відповідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи вказаний спір, суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормами ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Савранського районного суду Одеської області від 17 червня 2013 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Савранська селищна рада Савранського району Одеської області, землевпорядник Савранської селищної ради ОСОБА_4 і Відділ Держземагенства у Савранському районі Одеської області про стягнення матеріальної і моральної шкоди– залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: І.П. Сидоренко
ОСОБА_5
