Справа № 2-9/11 Провадження № 6/304/10/2021
У Х В А Л А
26 серпня 2021 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання Гавій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», заінтересовані особи ОСОБА_1 та Великоберезнянський міжрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,
В С Т А Н О В И В :
представник ТОВ «Кей-Колект» звернулася до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 27 квітня 2011 року Перечинським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення у справі № 2-9/11, за яким із ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість у сумі 148 837 (сто сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 71 копійка, а також судові витрати в сумі 1 488,38 грн як сплачений судовий збір і 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений Договір факторингу № 1, за умовами якого товариство набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками банку, включно і за Кредитним Договором № 11353811000 від 29 травня 2008 року. Однак боржником ОСОБА_1 ігноруються вимоги чинного законодавства та не виконується вказане рішення Перечинського районного суду більше дев`яти років. В той же час 02 лютого 2021 року ТОВ «Кей-Колект» в особі головного бухгалтера провело службову перевірку щодо фізичної наявності у матеріалах товариства виконавчого листа у справі 2-9/11, за наслідками якої 09 лютого 2021 року складено акт проведення службової перевірки № 09/02/21, згідно якого серед архівних матеріалів ТОВ «Кей-Колект», а також у журналі вхідної кореспонденції відомостей про наявність виконавчого листа по справі № 2-9/11 не виявлено; товариство не отримувало інформацію від Великоберезнянського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.І.Франківськ) стосовно боржника ОСОБА_1 щодо закриття виконавчого провадження та/або повернення виконавчого документа стягувачу. Також зазначає, що товариство зверталося з відповідним запитом до вказаного відділу ДВС та отримало відповідь про те, що у Перечинському ДВС перебувало виконавче провадження номер ВП 48908722, яке 22 червня 2012 року було завершене та направлено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа на адресу стягувачу, а саме АТ «УкрСиббанк», м. Київ, просп. Московський, 28-А. В той же час на запит товариства до вказаної банківської установи щодо наявності виконавчого документу жодної відповіді надано не було. На підставі наведеного, а також того, що виконавчий лист було втрачено та допущено пропуск строків для подання виконавчих листів до виконання з поважних причин, що об`єктивно не залежали від волі заявника та унеможливлювали звернення з відповідною заявою до суду раніше, тому просить задовольнити дану заяву.
Представник заявника у судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд заяви за її відсутності, підтримавши вимоги такої у повному обсязі.
Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку, а тому суд відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України розглядає заяву у їх відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до такого висновку.
Встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2011 року у справі № 2-9/11 з боржника ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11353811000 від 29 травня 2008 року у сумі 148 837,71 грн, а також судові витрати в сумі 1 488, 38 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а. с. 3-4).
12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «Кей-Колект» (Фактор) був укладений Договір факторингу № 1, за яким Клієнт зобов`язується передати у власність Фактору, а Фактор прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти у розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Сума фінансування визначається як сума цін відступлення Прав Вимоги за кожним Первинним Договором, зазначених у Додатку 1 до цього Договору (а. с. 19-21).
Згідно виписки з Додатку № 1 до Договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року (перелік первинних договорів), за таким до заявника перейшло і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 11353811000 від 29 травня 2008 року (а. с. 22).
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими для виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.
Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження 61-39193св18).
Крім цього у постанові від 21 березня 2018 року (справа № 6-1355/10) Верховний Суд дійшов висновку, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором факторингу є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоду одній із сторін. Також у рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» суд зробив висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення ст. 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду у справі №2-9/11 року на даний час залишається невиконаним, а внаслідок укладення Договору факторингу відбулась заміна кредитора, тому заява ТОВ «Кей-Колект» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Щодо вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, то суд констатує таке.
Як вбачається з наданої на запит суду інформації Великоберезнянського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби від 25 березня 2021 року № 837/19.14-19/2968 виконавчий лист за № 2-9/11-ц, виданий Перечинським районним судом Закарпатської області 11 травня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу було пред`явлено до виконання 02 жовтня 2015 року, і як слідує з даних ВП-спецпідрозділ від 25 березня 2021 року 02 жовтня 2015 року за таким було відкрите виконавче провадження №18908722 (а. с. 33, 34-35).
Так само з вказаної інформації видно, що 22 червня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Стаття 431 ЦПК України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Положення п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України регламентують видачу дублікату виконавчого листа за заявою стягувача.
Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.
У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Разом з цим, згідно частин 1 та 2 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, що діяв на момент видачі виконавчого листа далі Закон) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом одного року, крім посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, які можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень комісій по трудових спорах з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення, а також для інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Нормою частини 2 статті 24 цього Закону встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Так само згідно із ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Перелік причин, які необхідно вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 23 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Відмова в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи, то суд, вирішуючи дане питання відповідно до практики Європейського суду, повинен враховувати, що процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
У контексті наведеного, з урахуванням зазначених положень та доводів заявника, суд дійшов обґрунтованого висновку про поважність причин пропуску строку.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Кей-Колект» є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 260, 271, 353, 433 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», заінтересовані особи ОСОБА_1 та Великоберезнянський міжрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-9/11, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 11 травня 2011 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості у сумі 148 837 (сто сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 71 копійка, а також судових витрат у сумі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 38 копійок як сплачений судовий збір та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з Публічного Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ 37825968; адреса місцезнаходження: 01042 м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд 4/6, корп «В», поверх 4, каб 402).
Визнати поважними причини та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 11 травня 2011 року у справі № 2-9/11 про стягнення із ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості у сумі 148 837 (сто сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 71 копійка, а також судових витрат в сумі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 38 копійок як сплачений судовий збір і 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Видати дублікат виконавчого листа Перечинського районного суду Закарпатської області № 2-9/11 про «Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р НОМЕР_2 , призначення платежу: «Кредиторська заборгованість по погашенню кредитів») заборгованість у сумі 148 837 (сто сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 71 копійка.
Стягнути із ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, р/р НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 38 копійок як сплачений судовий збір і 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Головуючий: Чепурнов В. О.
