Дата документу 19.09.2011 Справа № 2-9/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого
судді Мусієнко Н.М.,
при секретарі Явісенко О.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Запорізька міська рада, про визнання порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в :
У листопаді 1999р. позивачі звернулись до суду з позовом про визнання порядку користування земельною ділянкою, пославшись на те, що між ними та відповідачами по справі, що є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, - виник спір з приводу користування земельною ділянкою загальною площею 0,1996га, в тому числі:
-площею 0,1000га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель;
-площею 0,0996га для ведення особистого підсобного господарства по вирощуванню сільськогосподарських культур.
Предявлений позов неодноразово уточнювався, у тому числі у звязку зі смертю двох відповідачів по справі, що були співвласниками будинку та відповідачами по справі у первісно заявленому позові, - ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2. В останнє позовні вимоги було уточнено 15.03.2008р., де позивачі просили встановити порядок користування земельною ділянкою при житловому будинку АДРЕСА_1 між його співвласниками.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів, ОСОБА_8, позов підтримують.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти позову заперечують, вважають його безпідставним, не вбачають порушень прав позивача з їх боку. Вважають, що фактичний порядок користування земельною ділянкою при житловому буд. АДРЕСА_1 склався, та не порушує прав позивача.
Крім того, відповідачі не згодні з жодними запропонованими висновками судово-технічних експертиз, що були проведені по справі, вважають що зазначені висновки не відповідають принципам обєктивності і повноті дослідження, порушують ст.. 3 Закону України “Про судову експертизу”, не враховують існуючі охоронні зони магістральних мереж, що проходять по земельній ділянці.
Представник позивачки ОСОБА_4, - ОСОБА_9, у судовому засіданні також пояснила, що нормами нового законодавства змінено правовий режим земель, ст.. 19 ЗК України 2001р. визначені категорії земель за основним цільовим призначенням, ЗК України 2001р. не містить такої категорії земель, як для ведення особистого підсобного господарства по вирощуванню сільськогосподарських культур. Згідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення сільськогосподарського виробництва, а використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до ст.. 33 ЗК України, у звязку з чим порядок користування такою земельною ділянкою у судовому порядку не може бути встановлений без відповідної зміни Представник третьої особи - Запорізької міської ради, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд на підставі ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2004р. позов було задоволено, суд визначив порядок користування земельними ділянками пропорційно розміру часток сторін у спільній власності на будинок: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 33/100; ОСОБА_7 та ОСОБА_4 39/100; ОСОБА_5 7/25.
Апеляційний суд Запорізької області своєю ухвалою від 19.04.2004р. рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалою суду касаційної інстанції, - Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2007р. рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2004р. та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 19 квітня 2004р. було скасовано, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши сторін та їх представників, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено:
Співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 33/200 частки на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок № 203 від 31.01.2001р., ОСОБА_3 33/200 частки на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок №203 від 31.01.2001р., ОСОБА_4 33/100 частки на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок № 201 від 31.01.2001р., свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.07.2004р. р.№ 4-941 та від 29.05.2006р. р. № 4-813 виданих Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою, ОСОБА_5 7/25 частки на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок №_____ від ____________.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.09.1999р. № 481/18 за житловим будинком по АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка загальною площею 0,1996га за рахунок земель Запорізької міської ради, в тому числі: - площею 0,1000га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель; - площею 0,0996га для ведення особистого підсобного господарства по вирощуванню сільськогосподарських культур.
До рішення доданий план земельної ділянки, виготовлений згідно до схеми обмежень та обтяжень №245 від 21.07.99р. на замовлення ОСОБА_2. Згідно до відповіді головного архітектора міста Трубіна В.П. від 15.03.02р. за № 1453, зйомка ділянки яка є у архіві застаріла та не відображає дійсного стану знаходження споруд будівель та інженерних мереж на ділянці (а.с. 172 1-й том).
Рішенням Запорізької міської ради від 25.01.2006р. за № 55/138, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.09.99р. № 481/18 “Про закріплення земельної ділянки за житловим будинком по АДРЕСА_1”, - відмінено (а.с. ____ 1-й том).
Рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2007р. за № 77/160 скасовано рішення 29 сесії Запорізької міської ради від 25.01.06р. № 55/138 “Про відміну рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.09.99р. № 481/18 “Про закріплення земельної ділянки за житловим будинком по АДРЕСА_1” (а.с. 2 2-й том).
Згідно зі ст. 42, 107 ЗК України (1991р.) і виходячи з положень ст..ст.. 8, 124 Конституції України, суду підвідомчі справи про визначення порядку користування земельною діяльною між громадянами, яким житловий будинок належить на праві спільної власності (сумісної або часткової).
Згідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.), щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно до ч. 3 п. 2.11. Постанови Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, до відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда), як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватись також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.
Статтею 19 ЗК України (2001р.) визначені категорії земель за основним цільовим призначенням. ЗК України (2001р.) не містить такої категорії земель, як для ведення особистого підсобного господарства по вирощуванню сільськогосподарських культур. Згідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Використання ж земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до ст.. 33 ЗК України (2001р.)
Згідно до ст. 40 ЗК України (2001р.), також громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗК.
В матеріалах справи відсутні докази стосовно звернення позивача до Управління земельних ресурсів у м. Запоріжжі чи до Запорізької міської ради стосовно проведення зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0996га для ведення особистого підсобного господарства по вирощуванню сільськогосподарських культур у звязку з відсутністю такої категорії земель та внесення відповідних змін до Рішення Запорізької міської ради від 30.09.1999р. № 481/18.
Згідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд зясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвіря тощо.
З метою визначення можливих варіантів користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, неодноразово ухвалами суду призначалась судово-технічна експертиза, до висновків яких суд відноситься критично з наступних підстав.
Перші три висновки технічної експертизи (за ухвалами суду від 23.10.1999р., від 02.03.2000р., 25.04.2000р.) проведені за недостовірних даних відносно ідеальних часток співвласників будинку, що викликало численні помилки у висновках; наступні два висновки технічної експертизи (за ухвалою суду від 26.06.2002р.та виконана без ухвали експертиза від 16.10.02р.) виконані вже післі смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 одного з співвласників будинку - ОСОБА_6 (а.с. 349 том 1-й), тим не менш на померлу ОСОБА_6 виділяється земельна ділянка разом з іншими співласниками, питання спадкоємства не враховуються, правовстановлюючі документи не досліджуються, крім того численні арифметичні помилки викликають недовіру судів 1-ї інстанії (а.с. 230), апеляційної інстанії (ухвала від 22.05.2003р. абз. 3 3 сторінки ухвали (а.с. 320 1-й том)), а згодом і касаційної (ухвала від 17.05.2007р. абз. 8 2 сторінки ухвали (а.с. 586 1-й том).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ще один співвласник будинку ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина на 13/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, яку відповідач ОСОБА_4 прийняла за законом та 29.05.06р. отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, р. № 4-813, видане Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою, та зареєстроване у ОП ЗМБТІ (а.с.___)
По справі знов ухвалою суду від 15.07.2008р. призначається судово-технічна експертиза для проведення топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1, проведення якої доручається КП “Градпроект” Запорізької міської Ради. Однак, висновок за цією експертизою був підготовлений співробітником, якому не присвоєна кваліфікація судового експерта з певної спеціальності згідно до відповіді КП “Градпроект” від 09.02.2009р. за №209 (а.с. 73 2-й том)). Крім того цей висновок не відповідає З-ну України “Про судову експертизу”, дослідження обкта експертизи проведено не повно, не використані матеріали, що гарантують правильність висновку експерта.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ “Про судову експертизу”, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
В окремих випадках, згідно до ч.4 ст. 7 З-ну України “Про судову експертизу”, для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися
крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Згідно до ст. 3 ЗУ “Про судову експертизу”, судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. Усі надані суду висновки судово-технічної експертизи не відповідають цим вимогам закону.
На підставі ухвали суду від 27.05.2010р. була призначена по справі ще одна судово-технічна експертиза, доручена фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, якими 10.01.2011р. було складене повідомлення про неможливість надання висновку № 2510-10, та запропоновано звернутись до місцевих органів землевпорядкування, що мають спеціалістів відповідних спеціальностей, або до організацій, що мають право на проведення геодезичних вимірювань, та складання відповідної документації, так як згідно до ст.193-198 ЗК України встановлення на місцевості меж землеволодінь і землекористування є основним завданням земельного кадастру.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позивач не навів суду переконливих доказів своїх позовних вимог, а згідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 147, 212, 213, 294 ЦПК України, ст..ст. 42, 107 ЗК України (1991р.), ст..ст.. 19, ч. 3 ст. 22, ст.. 40 ЗК України (2001р.), ст..ст.. 8, 124 Конституції України, ст.. 3, 7 Закону України “Про судову експертизу”, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, враховуючи п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, ч. 3 п. 2.11. Постанови Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позова ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Запорізька міська рада, про визнання порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Мусієнко Н. М.
