Справа № 2-9/11
РІШЕННЯ
іменем України
"17" серпня 2011 р.
Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М. при секретарі Клисак Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння
В С Т А Н О В И В
В листопаді 2008 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в якому зазначив, що з 2007 року він працював керівником товариства «Гарт»засновниками якого були відповідачі.
В листопаді 2007 року він за особисті кошти придбав для виробництва в місті Дніпропетровську в магазині «Епіцентр»мініелектростанцію вартістю 7 798 грн, провід ПВС на суму 134 грн, а всього витратити 7932 грн.
В грудні 2007 року він на особисті кошти придбав в магазині для виробництва інвектор вартістю 3858 грн, маску зварювальника вартістю
17 грн 89 коп,, а всього витратив 3 875 грн 89 коп.
В квітні 2008 року він за власні кошти придбав компютер вартістю 4352 грн у приватного підприємця в м. Дніпродзержинську.
Все майно знаходилось в с. Елізаветівка Петриківського району по вул.. Комінтерна, 1а.
28.08.2008 року його було звільнено з посади директора товариства
«Гарт», але він не зміг забрати свої особисті речі, так як відповідач ОСОБА_2 поміняв замки.
Добровільно відповідачі його особисті речі не повертають і так як він є власником майна, то просить суд витребувати власне майно від відповідачів і стягнути із ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 341 грн 60 коп.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги в повному обсязі, пояснивши, що він витратив на придбання мініелекторостанції, проводу, інвертора, маски зварювальника та компютера особисті кошти в розмірі 16 159 грн. Працював директором з березня 2007 року ТОВ «Гарт»по 28.06.2008 року. Працює знову на посаді директора
ТОВ «Гарт»із квітня 2011 року.
В період із 2007 року по 2008 рік він придбав на власні кошти зазначене майно, відповідачі утримують його на офісі товариства в с. Елизаветівка, вул. Комінтерна, 1а і йому добровільно не повертають.
В кінці судового розгляду справи позивач в присутності відповідача ОСОБА_2 пояснив, що все майно утримує тільки одна ОСОБА_3М, де саме знаходиться зараз майно йому невідомо, але вважає, що його речі знаходяться в офісі товариства по адресі с. Елизаветівка, вул. Комінтерна, 1а, куди його відповідачка ОСОБА_3 не пускає.
Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в суді позов визнав, але пояснив, що від з 1992 року до 2007 року він працював директором ТОВ «Гарт», підприємство займалось будівництвом , на підприємстві були фінансові кошти на які було придбано все майно все для виробництва. В той час працювала на підприємстві його дружина ОСОБА_3 як засновник і виконувала інші роботи.
В 2007 році був вибраний директором «Гарт»ОСОБА_1 за які кошти особисті чи кошти товариства він придбав майно зазначене в позові пояснити не може, так як тоді не працював. Де знаходиться спірне майно на теперішній час також не знає. Вважає, що його утримує колишня дружина ОСОБА_3 в офісі ТОВ «Гарт»в с. Елизаветівка, Комінтерна, 1.А, з якою він має неприязні стосунки.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, направивши до суду заперечення на нього, посилаючись на те, що зазначені позивачем речі в приміщенні в с. Єлизаветівка по вул.. Комінтерна, 1а відсутні і не використовувались ніколи ОСОБА_1 , ніякого дозволу на зберігання вона позивачу не давала. Просить суд відмовити в позові і розглядати справу у її відсутність.
Заслухав сторони, свідка, ознайомившись із матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступного.
Судом були встановлені такі факти і наступні правовідносини.
Товариство із обмеженою відповідальністю «Гарт»розташоване в с. Елізаветівка Петриківського району по вул.. Радянська, 40 ( а.с.106)
Як пояснив ОСОБА_1 в суді, він працював на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»із березня 2007 року, але с доказів с якого саме часу він там працював ( копії протоколів зборів, чи трудової книжки ) в суд не представив, пославшись на їх відсутність.
Відповідно протоколу зборів учасників ТОВ «Гарт»ОСОБА_1
28 липня 2008 року був звільнений із посади директора і з 29.07.2008 року зазначеного товариства директором був призначений ОСОБА_4
( а.с.22, 23).
Позивач вдруге був обраний директором ТОВ «Гарт» із 23.05.2011 року
( а.с.106).
Посилання позивача про те, що він на власні кошти купив на протязі 2007-2008 роках мініелекторостанцію, провід, інвертор, маску зварювальника і компютер і що він є власником цих речей в судовому засіданні свого підтвердження не знайшло.
Так, в матеріалах справи мається копія товарного чеку від 23.10.2008 року на суму 3100 ( а.с.24), копія чеку від 02.12.2007 на придбання миниєлектростанції покупцем ПП «Світлана»( а.с. 25) і мається звіт на використання коштів для її придбання ТОВ «Гарт»( а.с.91), копія чеку від 19.06.2008 року за оплату копьютера на суму 4352 грн та звіт про використання коштів ОСОБА_4 директора ТОРВ «Гарт»( а.с. 94).
Зазначені докази свідчать про те, що ОСОБА_1 не являється власником придбаного майна ТОВ «Гарт».
25.09.2009 року працівниками Петриківського РВ УМВС було відмовлено в порушені кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_2 по скарзі ОСОБА_1 який звертався в травні 2009 року із зявою про те, що в липні 2008 року співзасновник ТОВ «Гарт»ОСОБА_2 противоправно заволодів його майном на суму 16 159 грн 89 коп.
При перевірці було встановлено що протягом 2007-2008 року за рахунок прибутку підприємства ТОВ «Гарт»директором ОСОБА_1 і менеджером ОСОБА_3 було придбано різноманітне мано для роботи підприємства і поставлено на баланс. При звільненні із посади директора ОСОБА_1 було повернуто все майно, яке він купував за особисті кошти ( а.с.38).
Позивач ОСОБА_1 зазначену постанову не оскаржував в судовому порядку.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що на він з 2007 року працює директором ТОВ «Гарт»і власного майна ОСОБА_1 на балансі підприємства не мається, про що також він надав довідку ( а.с.76).
При закінченні судового розгляду позивач в присутності відповідача ОСОБА_2 пояснив, що не має претензій саме до нього, але його доводи, що майно знаходиться саме у ОСОБА_3 по адресі с. Елизаветівка по
вул. Комінтерна, 1 а, нічим не підтвердились, відповідачка позов не визнала.
Посилання позивача на норми ст. 387 ЦК України про те, що власник має право витребувати своє майно від особи, яким незаконно, без правової підстави заволоділа ним, не мають правового значення по суті заявлених вимог, оскільки позивач не довів в суді, що він є власником майна зазначено в позові і тому в позові йому відмовлено.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимог позивача щодо відшкодування судових витрат із ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки йому в позові відмовлено.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11,60,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В
В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів в Апеляційний суд Дніпропетровської області.
Суддя:
ОСОБА_5
