АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/9735/13 Справа № 2-9/11
Головуючий у 1 й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І.О. Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів: - Калиновського А.Б., Кіктенко Л.М.
при секретарі - Литвиненко ЮС.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Менжинської сільської ради та ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_7, про скасування рішень Менжинської сільської ради, усунення перешкод в користуванні проїздом, житловим будинком та земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а:
17 червня 2013 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено в повному обсязі.
Скасовано пункт 2 рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року «Про прийняття на баланс земельних ділянок від садового товариства «Прибой».
Скасовано рішення Менжинської сільської ради № 202-20/ХХХІІІ від 30.01.2002 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування» в частині надання ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,06 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651 га. по АДРЕСА_3, серії ДП № 063051, виданий на підставі рішення сесії Менжинської сільської ради « 202-20/ ХХХІІІ від 30.01.2002 року на ім'я ОСОБА_4
Скасовано рішення Менжинської сільської ради № 37 IV від 25.09.2006 року «Про надання дозволу ОСОБА_4 на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3
Вирішено усунути перешкоди в користуванні проїздом з вул. Садової до житлового будинку АДРЕСА_2, житловим будинком та земельною ділянкою, шляхом знесення воріт та паркану в домоволодінні АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4
Зобов'язано Менжинську сільську раду облаштувати проїзд з вул. Садової до належного ОСОБА_5 житлового будинку АДРЕСА_2 з урахуванням вимог п.3.2.2 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» та п. 3 ДСТУ 3587-98 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди» впродовж трьох місяців з моменту набуття чинності рішенням суду.
Зобов'язано ОСОБА_4 забезпечити можливість вільного проїзду до належного ОСОБА_5 житлового будинку АДРЕСА_2 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував.
Відповідно до ст.4 ЗК України, в редакції 18.12.1990 року, не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди).
Згідно до ч.3 ст.83 ЗК України, в редакції 25.10.2001 року, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Відповідно до ст.20 Закону України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-Ш, державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Згідно до ст.23 Закону України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року № 1699-Ш, планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників земельних ділянок, будинків і споруд.
Відповідно до положення п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" у районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м., з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п.3.11). Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м. або майданчиками для розвороту, розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди, завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
Згідно до п.п.З, 3.1 Державного стандарту України Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. На проїзній частині доріг і вулиць, залізничних переїздах, покриттях тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжках, посадочних майданчиках, майданчиках відпочинку, спеціальних майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, на поверхні розділювальних смуг і узбіч не повинно бути сторонніх предметів, що не мають відношення до їх облаштування. Покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів.
Відповідно до ст.30 ЗУ „Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських селищних міських рад належить організація благоустрою населених пунктів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, як члену садового товариства „Прибой" була виділена садова ділянка НОМЕР_4, площею 0,04 га. Земельні ділянки в цьому ж садовому товаристві, відповідно до довідки садового товариства від 12.02.2013 р., площею по 0,04 га., були виділені також ОСОБА_8 - за НОМЕР_5, ОСОБА_9 - за НОМЕР_6 та ОСОБА_10 - за НОМЕР_7 (а.с.110). Згідно п.17 Статуту садового товариства ПСО „Агропромбуд" „Прибой", розміри земельних ділянок, що виділяються членам садового товариства, визначені в розмірі 400 кв.м (а.с. 193-208). Вздовж садової ділянки ОСОБА_5 НОМЕР_4 та садових ділянок НОМЕР_5, 130, 134 в садовому товаристві „Прибой", проходила дорога, яка використовувалась членами садового товариства для проїзду з вулиці Садової в с.Олексївка до своїх земельних ділянок (довідка голови с/т „Прибой" Н.П.Вергун, схема садового товариства „Прибой") (а.с.110,156). На підставі листа садового товариства „Прибой" та заяв громадян ОСОБА_5, ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_10, Менжинська сільська рада своїм рішенням № 63 від 21.07.1995 року прийняла на баланс земельні ділянки, які раніше належали садовому товариству „Прибой", загальною площею 0,27 га. Цим рішенням за ОСОБА_5, ОСОБА_8., ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як за колишніми членами садового товариства, були затверджені земельні ділянки, які вони займали, але не в розмірі 0,04 га., а в більшому розмірі за рахунок спірної дороги (а.с.130-131). Так, ОСОБА_8 було наділено 0,067 га., ОСОБА_5 - 0,066 га., ОСОБА_9 - 0,066 га., ОСОБА_10 - 0,07 га. Цим же рішенням, передані на баланс Менжинської сільської ради земельні ділянки, були виділені під індивідуальне будівництво житлових будинків з господарчими будівлями, а колишніх членів садового товариства „Прибой" було зобов'язано здійснити інвентаризацію земельних ділянок і розташованих на них будівель і підсобних приміщень для прийняття їх на баланс Менжинської сільської ради. На своїй земельній ділянці ОСОБА_5 побудувала житловий будинок з надвірними будівлями, на який виконком Менжинської сільської ради 04.06.2004 року видав свідоцтво про право власності (а.с.107-108). Належній позивачці ОСОБА_5 земельній ділянці був присвоєний порядковий номер 226 на підставі рішення Менжинської сільської ради № 10 від 29.01.2004 року (а.с. 109). Відповідно до Рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року, а також довідки Садового товариства „Прибой" від 12.02.2013 року, на баланс Менжинської сільської ради були передані чотири садові ділянки разом з дорогою, площею 0,27 га. Розмір земельних ділянок, що виділявся ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, становив 4 сотки, тобто по 0,04 га. (а.с.110). Таким чином, розмір чотирьох земельних ділянок становив 0,16 га. В той же час на баланс Менжинської сільської ради було передано 0,27 га., тому розмір дороги, що була передана на баланс Менжинської сільської ради, складав 0,11 га. Однак, в період з січня 2002 року по грудень 2005 року ОСОБА_4 було передано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3. Так, рішенням Менжинської сільської ради № 201-20ХХШ від 30.01.2002 року ОСОБА_4 була виділена у приватну власність земельна ділянка, площею 0,06 га., по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а.с. 133). В цей же день рішенням Менжинської сільської ради № 202-20ХХШ від 30.01.2002 року ОСОБА_4 була виділена безкоштовно у приватну власність ще земельна ділянка, площею 0,065 га., для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.5). На підставі цього рішення ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651 га., за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку (ах.9, 220). Крім того, 15.12.2005 року рішенням Менжинської сільської ради № 261 ХХХIII|IV ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,10 га. по АДРЕСА_3 (а.с.179), Рішенням Менжинської сільської ради № 269 ХХХIII|IV від 22.12.2005 року ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,08 га., по АДРЕСА_1 (а.с. 176). Рішеним Менжинської сільської ради № 37 ІVвід 25.09.2006 року ОСОБА_4 був наданий дозвіл на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 під єдиною адресою: АДРЕСА_3 з внесенням змін в генеральний план с.Олексіївка (а.с.6). Тобто, фактично сільська рада разом з ОСОБА_4 перекрила під'їздні шляхи до будинку ОСОБА_5 і порушила вимоги п.3.2.2 ДБН 360- 92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" та Закон України „Про планування та забудову територій» від 20 квітня 2000 року N 1699-Ш. Виїзним судовим засіданням було встановлено, що до житлового будинку ОСОБА_5 немає належних під'їзних шляхів. Земельна ділянка, яка, за словами відповідача ОСОБА_4 його представника та представника Менжинської селищної ради може використовуватись в якості проїзду, не відповідає вимогам п.3.2.2 ДБН „Планування і забудова міських і сільських поселень" і представляє собою частину земельної ділянки, де відсутнє будь-яке покриття. Оглянута у виїзному судовому засіданні вказана земельна ділянка: повністю вкрита глибокими вибоїнами і напливами. Крім того, при повороті ліворуч до земельної ділянки позивачки ОСОБА_5, кут повороту складає 90 градусів і це робить неможливим проїзд навіть легковим автомобілем, не говорячи про вантажні, пожежні, машини „швидкої допомоги" тощо. Більш того, на даному відрізку відсутня й і можливість повороту та розвороту транспортного засобу. На час виїзного судового засідання було встановлено, що оглянута частина земельної ділянки, яка за словами відповідача ОСОБА_4, його представника та представника Менжинської селищної ради може використовуватись в якості проїзду до будинку позивачки ОСОБА_5, використовується мешканцями села в якості сміттєзвалища і вся вкрита будівельним сміттям. Для приведення даної земельної ділянки у стан, придатний для проїзду, необхідно використати дорожню техніку, яка не зможе з'їхати у вказаний проїзд. Крім того, це потребує великих затрат, які ОСОБА_5 не зобов'язана нести. Пояснення відповідачів про те, що до будинку позивачки є можливість проїзду, спростовується Листом Менжинської сільської ради № 443 від 17.07.2012 року, де вказано, що, згідно генерального плану забудови с. Олексіївка, дороги до житлового будинку по АДРЕСА_2 не передбачено. На генеральному плані с. Олексіївка відсутня не тільки дорога : з будинку АДРЕСА_2, а й сам будинок. Твердження ОСОБА_4 про те, що до житлового будинку ОСОБА_5 ніколи не було дороги, спростовується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
На сьогоднішній день земельна ділянка, площею 0,305 га., що належить ОСОБА_4, огороджена кам'яним парканом, висотою 2,5 м., а ОСОБА_5 не має під'їзного шляху до свого будинку. ОСОБА_5 може потрапити до свого домоволодіння тільки пішки, в
обхід домоволодіння ОСОБА_4 по вузенькому провулку, який весь вкритий будівельним сміттям, оскільки даний провулок використовується мешканцями вул.Садової, як сміттєзвалище. Будинок ОСОБА_5. знаходиться в тупику, не маючи під'їзного шляху. До будинку неможливо під'їхати навіть на легковому автомобілі. З цих причин будинок позивачки не підключений до газо-, водно- і електропостачання. Однак, зі схеми садовоготовариства, видно, що з вул. Садової передбачено та наявно існує проїзд по прямій до будинку позивачки ОСОБА_5
За вказаних обставин, суд першої інстанції надав правильне правове обгрунтування відносинам, що склалися між сторонами, проте, передчасно ухвалив рішення про задоволення позовних вимог не залучивши до участі у справі осіб, інтереси яких зачапаються при вирішенні спірного питання, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відносно який також був прийнятий скасований судом пункт 2 рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року «Про прийняття на баланс земельних ділянок від садового товариства «Прибой» та саме садове товариство «Прибой», крім зазначених осіб не залучено до участі у справі відділ держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Крім того, рішення в частині зобов'язання ОСОБА_4 забезпечити можливість вільного проїзду до належного ОСОБА_5 житлового будинку АДРЕСА_2 є неконкретним, що унеможливить його виконання, що також не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства до рішення суду.
З урахування наведеного, рішення суду не може вважатися таким, що відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК та підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити..
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2013 року скасувати.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до Менжинської сільської ради та ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_7, про скасування рішень Менжинської сільської ради, усунення перешкод в користуванні проїздом, житловим будинком та земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді -
