Справа № 2-9/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Мороз Л.І.
при секретарі - Колесник О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ЗАТ "Страхова компанія "АХА страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, суд ,-
ВСТАНОВИВ:
19 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа ЗАТ "Страхова компанія "АХА страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, відповідно до якого просив стягнути з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6042,34 грн. та моральної шкоди - 5000 грн., а також судові витрати 348,92 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2, який діяв на підставі договору про надання правої допомоги та ордеру адвокатського об'єднання, позов підтримали повністю і суду показали, що позивачу на праві власності належить автомобіль А15»2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність його,як власника транспортного засобу була застрахована в ЗАТ «СК ВЕСКО», правонаступником яго на час розгляду справи в суді є ЗАТ «СК АХА». 26 травня 2008 року з вини відповідача ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його було пошкоджено і розмір шкоди складає автомобіль 6042,34 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована . Крім того йому завдано моральну шкоду на суму 5000 грн. і при зверненні до суду понесено судові витрати на суму 348,92 грн.. Тому просили позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що винним в події ДТП яка мала місце 26 травня 2008 року є позивач; зіткнення трапилось на його полосі руху, у складанні схеми ДТП він участі не приймав, пояснень не давав, з страховою компанією домовився сплатити суму регресу протягом двох років, тому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, (а.с. 31), в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, дав пояснення аналогічні поясненням відповідача.
Представник третьої особи ЗАТ «СК «АХА страхування»ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності виданої 23.02.2009 року, виданої Головою Правління (а.с.44), в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був попереджений належним чином і надав суду заяву, якою у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань перед позивачем за Договором страхування автотранспорту № 0264-а/08 від 04.03.2008 року у повному обсязі , просив суд розглянути справу за відсутності ЗАТ «СК «АХА страхування». Відповідно до наданих третьою особою письмових пояснень на позовну заяву (а.с.45), ЗАТ «СК «АХА страхування»здійснило позивачу виплату страхового відшкодування, по випадку пошкодження застрахованого автомобіля, внаслідок ДТП, що сталася 26.05.2008 року у розмірі 7 563,10 грн. та 1 364,71 грн., разом 8 927,81 грн., з вирахуванням франшизи 504,90 грн., втрати товарної вартості 2700,90 грн.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить автомобіль А15»2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.12).
04 березня 2008 року між позивачем та страховиком -Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВЕСКО»було укладено договір (поліс №ВВ №2078385) обов'язкової цивільно-правої відповідальності власника наземного транспортного засобу автомобіля А15»2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 терміном 12 місяців до 04.03.2009 року включно з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 25500 грн. з франшизою 510 грн. (а.с. 15). Крім того, 04 березня 2008 року між позивачем та страховиком -ЗАТ «СК «ВЕСКО»було укладено договір №0264-а/08 До страхування автотранспорту, відповідно до умов якого страхова сума автомобіля складала 50490 грн., франшиза в разі заподіяння збитків внаслідок ДТП без вини водія - 1% від страхової суми 504,90 грн.
В період дії вказаних договорів 26 травня 2008року приблизно о 07 годині 45 хвилин на автошляху вул. Гутченко с. Шандриголово м. Красний Лиман Донецької області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів -автомобілю А15»2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача і мотоциклом «Мінськ»державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням відповідача, в результаті якої водій мотоцикла ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, транспортні засоби зазнали механічні ушкодження. ( а. с. 24).
Мотоцикл «Мінськ»державний номерний знак НОМЕР_3 перебував у володінні відповідача без документів, яки б підтверджували його право власності на транспортний засіб. Крім того, відповідач не мав прав на керування будь-яким транспортним засобом.
Як вибачається з положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Тобто для вирішення питання цивільно-правої відповідальності за завдану матеріальну та моральну шкоду суд перш за все встановлює хто з водіїв був винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою судді Краснолиманського міського суду Хмельова А.Ф. від 24 липня 2008 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 121 ст. 124 КУпАП(а.с. 26). Під час розгляду адміністративної справи було встановлено, що 26.05.2008 року 0 7г.45 хв. ОСОБА_3 керував мотоциклом ММВЗ- 311212 н/з НОМЕР_4 по вул. Гутченко в с. Шандриголово виїхав на полосу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем А15» державний номерний знак НОМЕР_1 в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження , чим порушив п.11.3 ПДР. Також було встановлено, що ОСОБА_3 керував мотоциклом ММВЗ- 311212 н/з НОМЕР_4 з не пройденим державним технічним оглядом за 2006 рік, чим порушив п.31.3 ПДР.
Постановою судді Краснолиманського міського суду Хмельова А.Ф. від 15 травня 2009 року (а.с.70) раніше винесена постанова від 24 липня 2008 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 121 ст. 124 КУпАП була скасована з тих підстав, що ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності після спливу 1-го місяця після винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.24,96).
Враховуючи те, що відповідачем не визнавався позов і заперечувались обставини ДТП, судом за клопотанням сторін витребувані і досліджені матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача і відповідача, допитано свідків, призначена і проведена судова транспортно-трасологічна і автотехнична експертиза.
Свідок ОСОБА_6, який знаходився в якості пасажира в автомобілі А15»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив місце ДТП та механізм дорожньо-транспортної пригоди, вказаний позивачем, а саме те, що ДТП сталося на полосі руху автомобіля, на яку виїхав мотоцикл під керуванням відповідача.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 -слідчий СО Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області, яка на місті дорожньо-транспортної пригоди складала протокол огляду місця ДТП пояснила, що 26 травня 2008 року виїхала на місті ДТП, з участю понятих складала схему, до якої були занесені і зафіксовані як розташування ТЗ так і вся слідові інформація, поняті схему підписували, хто був понятим вона не знає, понятих запрошував інспектор Хмельов.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що очевидцем ДТП не була, 26 травня 2008 року приблизно 0 7:40-7:45 годин, йшла по вул. Гутченко с. Шандриголово, на зустріч їй проїхав на мотоциклі відповідач і привітався з нею, через деякий час вона на почула удар, зрозуміла, що трапилась ДТП. Коли вона обернулась на звук, побачила, що ОСОБА_3 падає на дорогу, автомобіль на той час вже стояв.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що свідком ДТП не був, надавав ОСОБА_3 першу медичну допомогу.
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пояснили суду , що свідками ДТП не були, залучались в якості понятих при складані схеми ДТП, під керівництвом жінки слідчого проводили всі заміри.
Свідок ОСОБА_12 пояснила, що очевидцем ДТП не була, підійшла пізніше і бачила як після ДТП в присутності робітників міліції ОСОБА_10 і ОСОБА_11 проводили заміри дорожньої обстановки.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив наступне. 26 травня 2008 року був на місті ДТП, на належному йому автомобілі привіз молоду жінку слідчого і лейтенанта ДАІ. В замірах участі не приймав, щось підписував. Після пред'явлення для огляду схеми ДТП поянив, що підпис похожий на його, однак на схемі зображено більш інформації чим на час підписання.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено складання протоколу огляду місця ДТП з порушення вимог діючого законодавства, з метою визначення вини учасників ДТП було проведено огляд доказів, на місті ДТП з учасниками процесу. Позивач і відповідач кожний окремо вказали експерту швидкість руху, місце зіткнення та розташування транспортних засобів в момент ДТП. На підставі отриманих даних судом була призначена і проведена судова транспортно-трасологічна і автотехнична експертиза.
Відповідно до висновків зазначеної експертизи №3847/18-3975/19 від 18 листопада 2011 року пояснення водія автомобіля let А15»ОСОБА_1 про механізм даної пригоди і місця розташування зіткнення з технічної точки зору не викликають сумнівів та експертним шляхом не можуть бути спростовані. Тоді як пояснення водія мотоцикла «Мінськ»ОСОБА_3 цілком з технічної точки зору є не спроможними і суперечать обставинам події. В зв'язку з чим дослідження по його поясненням не проводилось.
На підставі даних отриманих експертом під час проведення судової транспортно-трасологічної і автотехничної експертизи було встановлено, що місце зіткнення, автомобіля з мотоциклом розташовано на полосі руху автомобіля let А15»в області осевої лінії перед слідом тертя на дорожньому покритті світло-сірого кольору. Встановити місце зіткнення як географічну точку на проїзджий частині не представляється можливим, оскільки відсутня будь-яка слідові інформація, що свідчить про траєкторію руху транспортних засобів до зіткнення.
Відповідаючи на поставлені судом питання експерти А.Н. Кузменко і Шепотько Р.А. дійшли до наступних висновків.
В даній дорожно-транспортній ситуації водій ОСОБА_1 в момент виникнення небезпеки для руху повинен був негайно прийняти міри для зменшення швидкості аж по повної зупинки автомобіля А15», тобто діяти в відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. Оскільки мотоцикл до зіткнення не гальмувався, а зіткнення виникло на полосі руху автомобіля експерт прийшов до висновку, що в данні дорожно-транспортній ситуації водій автомобіля А15»ОСОБА_1 не мав технічну можливість запобігти зіткнення з мотоциклом шляхом прийняття своєчасних мір к гальмуванню, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, так як подія могла трапитись автомобілем А15», який зупинився. Відсутність у водія автомобіля А15»ОСОБА_1 технічної можливості запобігти зіткнення з мотоциклом, свідчить про те, що в даній дорожній обстановці в його діях невідповідностей вимогам ПДД України не вбачається і його дії не знаходились в причинному зв'язку з наслідками події.
В даній дорожно-транспортній ситуації водію мотоцикла ОСОБА_3 необхідно було рухатись як можна ближче до правого краю проїзджої частини дороги, топ то діяти відповідно до вимог п.п. 1.2; 11.2; 11.3 ПДД України. З технічної точки зору в даній дорожно-транспортній ситуації водій мотоцикла ОСОБА_16 мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем eryAmulet А15»через виконання вимог п.п. 1.2; 11.2; 11.3 ПДД України, для чого він не мав будь яких перешкод технічного характеру. Наявність у водія мотоцикла ОСОБА_3 технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем А15»свідчить про те, що в даній дорожно-транспортній ситуації його дії не відповідали вимогам п.п. 1.2; 11.2; 11.3 ПДД України. Вказані не відповідності в діях водія мотоцикла створювали необхідні і достатні умови для настання зіткнення з автомобілем ryAmulet А15»і знаходились з ним в причинному зв'язку.
Доводи представника ОСОБА_17 ОСОБА_4 про те що висновки транспортно-трассологічної і автотехничної експертизи №3837/18-3975/19 від 18.11.2011 року суперечливі та неповні, а також те,що експерт не взяв до уваги ряд свідчень відповідача, і данні які не мають відношення до ДТП і ні чим ні підтверджені узяті за основу при дачі висновку, та те що механізм ДТП трактується однобоко на користь водія автомобілю А15»ОСОБА_1 без урахування обставин і даних, які зафіксовані при огляді міста ДТП судом не приймаються.
Окрім того, суд не приймає до уваги масштабні схеми ДТП, та розрахунки які виконав представник відповідача ОСОБА_4, тому що вони е не допустимими доказами. Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Ні відповідач, ні його представник не є спеціалістами автотрасологами. Згідно зі ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки. Мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Матеріали справи, а також пояснення експерта ОСОБА_15 в судовому засіданні свідчать про те, що відсутні будь-які протиріччя між висновками спеціаліста (комплексного транспортно-трассологічного автотехничного дослідження №122/1 від 04.06.2008 року) ОСОБА_18, яке було проведено на стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи, та висновком №3847/18-3975/19 судової транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи від 18.11.2011 року.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_15 підтвердив свій висновок про те, що дослідження проводилось за свідченнями водія автомобіля t А15»ОСОБА_1, які згідно транспортно-трасологічних досліджень про механізм розвитку події, з технічної точки зору є спроможними. У дорожній обстановці, яка мала місце 26.05.2008 року в водій автомобіля А15» ОСОБА_1 не мав технічної можливості запобігти зіткнення з мотоциклом; діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху України і його дії не знаходяться у причинному зв'язку з наступом подій.
Аналізуючи показання водія мотоцикла ОСОБА_3, експерт ОСОБА_15 прийшов до висновку, що свідчення відповідача з технічної точки зору є неспроможними. У даному випаду з масштабної схеми, при вказаних ОСОБА_3 під час проведення виїзного судового засідання 03.11.2010 року, автомобіль et А15»до місця зіткнення повинен був рухатись з правої обочини відносно напрямку руху мотоцикла, що не відповідає обставинам вказаним водієм мотоцикла.
При цьому судом не було встановлено будь-яких розбіжностей між механізмом ДТП в дослідженні спеціаліста №122/1 від 04.06.2008 року, та вказаним у висновку №3847/18-3975/19 від 18.11.2011 року, який на погляд суду є повним, ясним і не викликає сумнівів.
Крім того судом оглянуто матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля і мотоцикла під керуванням ОСОБА_1 і ОСОБА_3, яка мала місце 26 травня 2008 року з постановою від 18 червня 2008 року, яка свідчить про те що причиною ДТП було порушення водієм мотоцикла «Мінськ» номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України. Вказана постанова до теперішнього часу не скасована і не змінена.
Відповідно до ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При винесенні рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тому, дослідивши зібрані по справі докази, суд не приймає до уваги схему до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, як складену з порушенням вимог діючого законодавства. Однак, протокол огляду місця ДТП, фототаблиця до протоколу огляду місця ДТП, пояснення позивача і відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, і ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, не викликають у сумнівів про те, що ДТП сталась 26 травня 2008 року приблизно у 7:40 годин за участю автомобіля t А15»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 і мотоцикла «Мінськ»номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 в с. Шандриголово Краснолиманської міської ради Донецької області на перехресті вул. Гутченко та вул. Степна і вул. Колгоспна.
Крім того суд не приймає до уваги пояснення відповідача ОСОБА_3 в частині механізму дорожньо-транспортної пригоди, як такі що суперечать зібраним по справі доказам, і приходить до висновку дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача ОСОБА_3
Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Суд враховує також, що відповідно до ст. 1194 особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
04 березня 2008 року між позивачем та страховиком -Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВЕСКО»було укладено договір (поліс №ВВ №2078385) обов'язкової цивільно-правої відповідальності власника наземного транспортного засобу автомобіля А15»2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 терміном 12 місяців до 04.03.2009 року включно з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 25500 грн. з франшизою 510 грн. (а.с. 15). Крім того, 04 березня 2008 року між позивачем та страховиком -ЗАТ «СК «ВЕСКО»було укладено договір №0264-а/08 До страхування автотранспорту, відповідно до умов якого страхова сума автомобіля складала 50490 грн., франшиза в разі заподіяння збитків внаслідок ДТП без вини водія - 1% від страхової суми 504,90 грн.
Згідно з Актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста автотоварознавця про відшкодування вартості матеріальної шкоди (і відновлюваного ремонту), заподіяного власнику автомобіля ulet А15»державний номерний знак НОМЕР_1, складеного 27 травня 2008 року (а.с.18-19) проведеного на підставі зави, яка надійшла від ЗАТ «СК «ВЕСКО», вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору) на час проведення дослідження складала 9681,60 грн.
Відповідно до Акту додаткового автотоварознавчого дослідження спеціаліста автотоварознавця про відшкодування вартості матеріальної шкоди(і відновлюваного ремонту), заподіяного власнику автомобіля А15»державний номерний знак НОМЕР_1, складеного 27 вересня 2008 року (а.с.20-21) проведеного на підставі зав, які надійшли від ЗАТ «СК «ВЕСКО»і власника ТЗ, та проведеного з урахуванням калькуляції №0233 від 27.05.2008 року і додаткової калькуляції №0463А від 27.09.2008 року вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору) на час проведення дослідження (додатковий огляд) складала 2587,65 грн; розмір втрати товарної вартості автомобіля складав 2700 грн.; загальна вартість матеріальної шкоди складала -14 970,15 грн.
На підставі розрахунку суми страхового відшкодування за Договором страхування наземного транспорту №0264-а/08 До від 04.03.2008 року, складеного представником ЗАТ «СК «ВЕСКО»18.07.2008 року, сума страхового відшкодування була визначена у розмірі, який дорівнює вартості відновлюваного ремонту за ви четом безумовної франшизи: 8068-504,90=7563,10 грн.(а.с.17). Розрахунком від 22.10.2008 року була визначена додаткова сума страхового відшкодування у розмірі 1 364,71 грн.
Загальна сума відшкодування, яка була виплачена позивачу ЗАТ «СК «ВЕСКО»складала у розмірі 7 563,10 грн. та 1 364,71 грн., разом 8 927,81 грн., з вирахуванням франшизи 504,90 грн., втрати товарної вартості 2700,90 грн. і без урахування суми ПДВ.
Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО» від 29 серпня 2008 року протокол №21 (а.с.47-48) назва Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО»була змінена на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування».
Розмір заподіяної матеріальної шкоди, визначений на підставі акту автотоварознавчого дослідження спеціаліста автотоварознавця 27 травня 2008 року і акту додаткового автотоварознавчого дослідження спеціаліста автотоварознавця про відшкодування вартості матеріальної шкоди від 27 вересня 2008 року відповідачем не заперечувався.
Таким чином, відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в сумі: 14 970,15 - 8 927,81 = 6042,34 грн.
Тобто позовні вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
При вирішенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 автомобіль yAmulet А15», який належить йому на праві власності зазнав механічні ушкодження, в результаті чого позивач вимушений був тривалий час застосовувати додаткові зусилля до організації свого життя без автомобіля, що завдавало йому душевних страждань. Тому суд з урахуванням принципів розумності та спів розмірності знаходить заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 2500грн..
Вирішуючи вимоги позивача в частині відшкодування судових витрат суд прийшов до наступного висновку.
При звернені до суду позивачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 60,42 грн. (а.с.1,2) з ціни позову в частині відшкодування матеріальної шкоди 6042,34 грн та 8,50 грн. (а.с.3,4) в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 2500 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (а.с. 5,6), 150 грн. за надання правової допомоги (а.с.23) і товарознавче дослідження (а.с.22).
На підставі ст88 ЦПК України суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 979, 988, 990, 1166, 1167,,1188, 1194 ЦК Україн, ст. 4,8,10-11, 60, 83, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1:
6042 (шість тисяч сорок дві ) грн. 34 коп., в рахунок завданої матеріальної шкоди.
2500(дві тисячі п»ятсот грн.) гривень в рахунок завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
- у відшкодування витрат по сплаті судового збору 348,92грн. ( триста сорок вісім грн. 92 коп.) гривнень.
- у відшкодування витрат по сплаті витрат та інформаціно -технічне забезпечення розгляду справи 30,00 ( тридцять грн. 00 коп.) гривень.
- у відшкодування витрат по сплаті судового збору 60,42 (шістдесят грн. 42 коп.) гривень.8,50 (вісім грн. 50 коп.) гривень.
- у відшкодування витрат по сплаті за надану правову допомогу 150 (сто п*ятдесят грн.) гривень.
- у відшкодування витрат по сплаті за проведене автотоварознавчого дослідження 100 (сто грн.) гривень.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом 10- днів з дня проголошення рішення.
Суддя -
