Справа № 2-9/11
Провадження № 2/147/2/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2013 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді: Костюк Г.М.,
при секретарі: Плохій А.А.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
представника позивачки: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_3, ОСОБА_5 районної державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного нотаріуса ОСОБА_5 державної нотаріальної контори про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
ОСОБА _1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку, стягнення коштів. Позов мотивований тим, що 13.08.1997 року померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилась спадщина на майно, що складається із земельної ділянки, розміром 1,7240 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. 08.04.1997 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму сину ОСОБА_7, який заяву про прийняття спадщини не подавав, свідоцтво про право на спадщину не отримав, однак, фактично вступив в управління спадковим майном. Мав намір в подальшому оформити свої спадкові права, однак не встиг, оскільки помер 09.08.2008 року. Спадкоємцями після його смерті є дружина, тобто позивачка та син ОСОБА_3, які на протязі шести місяців подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Незадовго до своєї смерті ОСОБА_7 у травні 2008 року дізнався про те, що його син ОСОБА_3 на підставі заповіту ОСОБА_6, посвідченого у Летківській сільській раді 10.04.1996 року, отримав свідоцтво на право спадщину за цим заповітом та незаконно оформив на себе право власності на земельну ділянку, що належала померлій, отримавши у 2000 році державний акт. Відповідач ОСОБА_8, незаконно отримавши свідоцтво про право на спадщину та державний акт на землю, отримував без законних підстав орендну плату за землю в натуральній формі, а саме: у 2009 році -500 кг пшениці, у 2010 році -500 кг пшениці, 200 кг ячменю, 100 кг кукурудзи, у 2011 році – 600 кг, 130 кг кукурудзи, 10 кг цукру.
Враховуючи те, що заповіт на ім’я ОСОБА_3 є нікчемним в силу того, що він скасований наступним заповітом на ім’я ОСОБА_7, позивачка просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 14.04.2000 року на ім’я ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№688115 від 23.11.2006 року, розташовану на території Летківської сільської ради, розміром 1,7240га, яка належала покійній ОСОБА_6; визнати за нею, позивачкою, право власності на 1/3 частину зазначеної земельної ділянки; стягнути з ОСОБА_3 на її користь орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 533 кг пшениці, 67 кг ячменю; 76 кг кукурудзи, 3 кг цукру за 2009-2011 роки (а.с.158-159,т.1).
Ухвалою суду від 02.09.2009 року притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 державну адміністрацію та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного нотаріуса Тростянецького району Вінницької області (а.с.50,т1).
Ухвалою суду від 09.09.2013 року залучено до участі в справі в якості правонаступника відповідачки ОСОБА_4 її спадкоємця ОСОБА_3 (а.с.236, т.1).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 кожна окремо підтримали позовні вимоги за обставин, викладених в позовній заяві з подальшими змінами та уточненнями. Суду пояснили, що нікчемність заповіту ОСОБА_6 від 10.04.1996 року на ім’я ОСОБА_3 полягає в тому, що спадкодавицею пізніше в часі, а саме 08.04.1997 року було залишено заповіт на сина ОСОБА_7 Даний заповіт ніким не скасований, а тому є чинним. Цим заповітом скасовується попередній заповіт від 10.04.1996 року. Враховуючи те, що на підставі недійсного заповіту відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину, державний акт на землю, ці документи повинні бути скасовані та визнані недійсними. Оскільки після смерті ОСОБА_7 спадщину після нього прийняли дружина – ОСОБА_1, син – ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, після визнання недійними свідоцтва та державного акту, спадщина повинна бути поділена по 1/3 частині кожному спадкоємцю. У зв’язку з цим просили визнати за позивачкою право власності на 1/3 частину земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_6, а потім ОСОБА_7 та стягнути з відповідача 1/3 частину орендної плати, яку він отримував у натуральній формі за вказану землю за 2009-2011 роки.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, суду пояснив, що про існування заповіту бабки ОСОБА_6 на його ім’я знала і позивачка і його батько ОСОБА_7 Саме з батьком вони возили бабку в сільську раду посвідчувати заповіт від 10.04.1996 року. Після смерті ОСОБА_6 в присутності батька ОСОБА_7 в сільській раді було видано довідку про те, що він ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 На підставі даного заповіту він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. При цьому відповідач зазначив, що законодавство того часу передбачало, що із заявою про прийняття спадщини слід було звертатися після шести місяців після смерті особи. Тому ним правомірно у 2000 році було отримано у нотаріуса свідоцтво. На земельну ділянку ОСОБА_6 мала сертифікат. На підставі сертифікату на землю та заповіту він уклав договори оренди даної земельної ділянки. В подальшому він отримав державний акт на своє ім’я на дану земельну ділянку. Про те, що він користувався земельною ділянкою бабки, позивачка та батько знали, адже замість нього отримували по відомості цукор в якості орендної плати. Заповіт на ім’я батька вважає підробленим, адже жодного разу про цей заповіт батько нічого не казав, і бабуся уже в силу свого віку не могла його написати. Просив в позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява, відповідно до якої проти позову не заперечив, просив справу слухати у його відсутності (а.с.200,т.1).
Представник третьої особи ОСОБА_5 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява, відповідно до якої просить справу слухати у його відсутності, у вирішення спору покладається на розгляд суду (а.с.201,т.1).
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали спадкових справ до майна померлих ОСОБА_6, ОСОБА_7, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, судом встановлено, що 13.08.1997 року у віці 82 років в с. Летківка Тростянецького району Вінницької області померла ОСОБА_6 (а.с.6,т.1). Після її смерті відкрилась спадщина на майно, що складалося із земельної частки (паю) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Перемога» с. Летківка, розміром 2,21 у умовних кадастрових гектарах без визначення меж, вартістю 8469,00 грн. (а.с.108,т.1).
На випадок своєї смерті 10.04.1996 року ОСОБА_6 зробила заповітне розпорядження, що все її майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, в тому числі на земельний пай в КСП «Перемога», вона заповіла онуку ОСОБА_8 Заповіт посвідчено секретарем Летківської сільської ради 10.04.1996 року, зареєстровано в реєстрі за №17, стягнуто державне мито. На заповіті наявна відмітка про те, що даний заповіт не відмінено та не скасовано(а.с.107, т1).
Як вбачається зі спадкової справи №324/00 до майна померлої 13.08.1997 року ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся лише ОСОБА_3 Його заява зареєстрована нотаріусом 14.04.2000 року, тобто за минуванням більше як шести місяців з дня смерті спадкодавиці. При цьому в матеріалах спадкової справи відсутні документи про продовження спадкоємцю строку для прийняття спадщини, та документи, які б свідчили про те, що нотаріус, приймаючи заяву з пропущенням встановленого шестимісячного терміну, перевірила поважність причин пропуску цього строку, та перевірила родинний зв’язок спадкодавця та спадкоємця, місце проживання спадкодавця до смерті, склад її сім'ї (а.с.104-112,т.1).
На підставі зазначеного заповіту та заяви спадкоємця 14.04.2000 року державний нотаріус ОСОБА_5 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) в КСП «Перемога» с. Летківка Тростянецького району Вінницької області, розміром 2,21 у умовних кадастрових гектарах без визначення меж, вартістю 8469,00 грн., що належав померлій ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0365146 від 26.08.1997 року. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №2685 (а.с.112,т.1).
На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0365146 від 26.08.1997 року на ім’я ОСОБА_1 був переоформлений на ім’я ОСОБА_3 та виготовлено державний акт серії ЯБ №688115 на право власності на земельну ділянку, площею 1,7240 га у межах згідно з планом, що розташована на території Летківської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17,26, т.1).
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті 03.04.1997 року зробила ще одне заповітне розпорядження, відповідно до якого все своє майно, в тому числі земельний пай в КСП «Перемога», вона заповіла сину ОСОБА_7 Заповіт посвідчено секретарем Летківської сільської ради 08.04.1997 року, зареєстровано в реєстрі за №30, стягнуто державне мито (а.с.8).
Спадкоємець за цим заповітом ОСОБА_7, як вбачається зі спадкової справи №324/00 із заявою про прийняття спадщини не звертався.
Відповідно до реєстрів (журналів) реєстрації нотаріальних дій, вчинених в Летківській сільській раді за 1994 -1996 та 1997 роки, копії яких приєднано до матеріалів справи, в журналі за 1994 -1996 роки наявний запис реєстру №17 від 10.04.1996 року про посвідчення заповіту на пай ОСОБА_6 Запису про скасування чи зміну заповіту не має (а.с.а.с.17, т.2).
В реєстрі за 1997 рік наявний запис №30 від 08.04.1997 року про посвідчення заповіту на пай ОСОБА_6 (а.с.28, т.2).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що на час посвідчення кожного із заповітів ОСОБА_6 працювала секретарем Летківської сільської ради. Заповіт на користь внука ОСОБА_3 вона посвідчувала в приміщенні сільської ради, з особистою участю спадкодавці. Про посвідчення заповіту в журналі реєстрації нотаріальних дій було зроблено відповідні записи, справлено державне мито. Коли 10.04.1996 року ОСОБА_6 склала заповіт на сина ОСОБА_7, ця нотаріальна дія також була записана у відповідний журнал. Вона б мала при наявності нового заповіту на попередньому заповіті тв. журналі, де він реєструвався, зробити помітку про його скасування. Однак цього не зробила. Причини цьому пояснити не може. Не може також свідок пояснити чому за наявності нового заповіту на попередньому заповіті зробила відмітку про те, що він є дійсним та не скасованим, та чому видала ОСОБА_3 довідку про те, що він є єдиний спадкоємець після смерті бабусі.
Частиною другою статті 544 ЦК УРСР, чинного при складенні заповітів від 10.04.1996 року та 08.04.1996 року, передбачено, що заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
Отже, з викладеного вбачається, що за наявності двох заповітів, складених у різний час, один з яких змінює другий у певній частині та не містить указівки про скасування попереднього заповіту в повному обсязі, виконуватися повинні обидва заповіти: перший - у частині, що не суперечить другому, та другий - у повному обсязі.
Однак, як вбачається зі змісту обох заповітів ОСОБА_6, остання в кожному із цих заповітів зробила заповітне розпорядження щодо одного і того майна: земельного паю в КСП «Перемога».
Тому, враховуючи те, що обидва заповіти зроблені щодо одного і того ж майна, в силу ч.2 ст. 544 ЦК УРСР, чинного при складенні заповітів, заповіт, складений пізніше, тобто 08.04.1997 року на користь ОСОБА_7, скасовує повністю попередній заповіт від 10.04.1996 року на користь ОСОБА_3
Твердження відповідача про те, що останній в часі заповіт є несправжнім, підроблений суд відкидає, оскільки дана обставина відповідачем в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством не підтверджена та не доведена.
Враховуючи те, що заповіт від 10.04.1996 року на користь ОСОБА_3 є недійсним, видане 14.04.2000 року державним нотаріусом ОСОБА_5 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 на його підставі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_3 на земельну частку (пай) в КСП «Перемога» с. Летківка Тростянецького району Вінницької області, розміром 2,21 в умовних кадастрових гектарах, зареєстроване за реєстровим №2685 та, виданий 23.11.2006 року ОСОБА_5 районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.04.2000 року, державний акт серія ЯБ №688115 на право приватної власності на земельну ділянку, площею 1,7240 га, розташовану на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до виписки з погосподарської книги №6 Летківської сільської ради на 1996-2000 роки будинок по вул. Леніна 427 «а» ОСОБА_6 проживала спільно з сином ОСОБА_7, його дружиною ОСОБА_1 Дана обставина не заперечується відповідачем ОСОБА_3 Крім того, в будинку також прописані були внук ОСОБА_3, внучка ОСОБА_4, правнучка ОСОБА_11 (а.с.73).
ОСОБА_7 вступив у володіння та управління майном померлої матері ОСОБА_6, а тому фактично прийняв спадщину згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, чинного на час прийняття спадщини.
Однак, ОСОБА_7 свої спадкові права не оформив, свідоцтво про право на спадщину не отримав. 09.08.2008 року у віці 65 років в с. Летківка Тростянецького району Вінницької області він помер (а.с.7, т.1).
Після його смерті відкрилась спадщина на земельний пай в КСП «Перемога», що належав його матері ОСОБА_6 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0365146 від 26.08.1997 року. На випадок своєї смерті ОСОБА_7 заповіту не залишив.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що була в родинних відносинах з покійним ОСОБА_7 Незадовго до його смерті вона з чоловіком навідувала його у лікарні. Там він їй жалівся, що син його не навідує. Шкодував, що не встиг оформити пайову землю не землю. Однак, при цьому не говорив про яку землю йшлося.
Як вбачається з матеріалів оглянутої в судовому засіданні спадкової справи №584/08 до майна померлого 09.08.2008 року ОСОБА_7, спадщину після його смерті прийняли дружина ОСОБА_1, син ОСОБА_3, які в установлений законом строк звернулись до ОСОБА_5 державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, а також дочка ОСОБА_4, якій рішенням апеляційного суду Вінницької області від 04.10.2010 року встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
До правовідносин спадкування за законом, які виникли між сторонами після смерті спадкодавця ОСОБА_7, який помер 09.08.2008 року застосовуються норми чинного Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, та той з подружжя, який його пережив.
Враховуючи те, що судом визнані недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.04.2000 року та державний акт від 23.11.2006 року, на підставі яких ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку розміром 1,7240 га, розташовану на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що належала померлій 13.08.1997 року ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0365146 від 26.08.1997 року, зазначена земельна ділянка входить до складу спадкового майна ОСОБА_7
12.02.2012 року спадкоємиця ОСОБА_7, його дочка ОСОБА_4 померла. Після її смерті спадщину прийняв брат ОСОБА_3, який своєчасно звернувся до нотконтори із заявою про прийняття спадщини (а.с.222-226,т1).
ОСОБА_1, за наявності спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_4І, правонаступником якої є ОСОБА_3, має право на спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 на 1/3 його майна, як спадкоємиця першої черги, яка своєчасно звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Тому, суд дійшов висновку, що її вимоги про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна, тобто спірної земельної ділянки, що залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_7 підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Разом з тим, вимоги позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь у товарному вигляді вартості незаконно отриманої ним орендної плати за використання спірної земельної ділянки до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Орендна плата на земельну ділянку – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Право на орендну плату виникає з набуттям права на земельну ділянку і укладенням договору оренди.
Враховуючи те, що позивачка у 2009-2011 роках не була власником земельної ділянки, договору оренди не укладала, право на її отримання за минулий час вона не набула.
На підстав викладеного, керуючись ст.544 ч. ЦК УРСР, ст.ст.328,1217,1261 ЦК України, ст. ст.10, 11, 15, 60, 158 ч.2, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) в КСП «Перемога» с. Летківка Тростянецького району Вінницької області, розміром 2,21 в умовних кадастрових гектарах, видане на ім'я ОСОБА_3 державним нотаріусом ОСОБА_5 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 14.04.2000 року, зареєстроване в реєстрі за №2685.
Визнати недійсним державний акт серія ЯБ №688115 на право приватної власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 23.11.2006 року на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,7240 га, розташовану на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 0706883200397.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки, розміром 1,7240 га, розташовану на території Летківської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_6, яка померла 13.08.1997 року.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя
