Справа № 2-9/11
РІШЕННЯ
Іменем України
12 квітня 2011 року Місцевий районний Болградський суд Одеської області
в складі : головуючої судді Сабади В.В.
при секретарі Ковтун О.І.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді
справу за позовом ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
про визнання недійсним заповіту та про
визнання права власності
в с т а н о в и в:
Позивач, ОСОБА_2, уточнивши 25.09.2008 року в суді письмово свої вимоги, викладені нею в позовній завяв від 22.08.2008 року, просила визнати недійсним заповіт, складений 25.05.2000 року її померлою матір*ю, ОСОБА_6, на користь її брата, ОСОБА_7 Георгієвича, який теж вже помер, посилаючись на те, що вона оспорює слідуючі обставини його складання, а саме:
- що наміру скласти такий заповіт у матері не було, т. я. після смерті її батька, ОСОБА_8, який помер 03.09.1994 року, та якому при житті належала Ѕ частина домоволодіння №124 по вулиці Леніна в селі Червоноармійському Болградського району Одеської області, відкритий внаслідок його смерті спадок, в т. ч. і на належну померлому частину домоволодіння, прийняла та оформила її мати, ОСОБА_6, яка по домовленості між ними повинна була передати весь будинок їй після своєї смерті,
- що померла не могла 25.05.2000 року скласти та підписати такий заповіт, т. я. в цей час вона не перебувала в селі Червоноармійське, де в сільській Раді був зареєстрований заповіт, а знаходилася в неї в місті ОСОБА_9 на лікуванні,
- що підпис на цьому заповіті та в документах про реєстрацію його, не належить її матері. Просила вона і визнати за нею право власності на домоволодіння №124 по вулиці Леніна в селі Червоноармійському Болградського району Одеської області, яке належало її матері та яке входить до складу спадкового майна, з підстав недійсності оспорюваного нею заповіту.
Відповідачі, позов не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_8, який помер 22.06.2008 року, на час складання заповіту померлою, ОСОБА_6, жив разом з нею, в її будинку в селі Червоноармійському Болградського району Одеської області. Стверджували, що складання заповіту, дійсність якого оспорює позивач, мало місце, т. я. на ньому, як і на інших реєстраційних документах, є підпис померлої, який є дійсний.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_6, 25.05.2000 року, по місцю свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, скориставшись наданим їй ст. 1234, 1235, 1236 ЦК України правом, перебуваючи в приміщенні сільської Ради, яке є робочим місцем секретаря сільської Ради, склала заповіт на користь свого сина, ОСОБА_8.
Цей заповіт, в день його складання, завірила секретарь Червоноармійської сільсьської Ради Болградського району Одеської області ОСОБА_10, т. я. виконання цієї дії на неї покладено ст. 1, 37 ч.1 п. 5, 48 Закону України «Про нотаріат».
Згідно вимог ст. 39, 41 вказаного вище Закону, секретарь сільської Ради мала право вчинити таку нотаріальну дію на своєму робочому місці.
В той же день, після складання заповіту, секретарь сільської Ради, ОСОБА_10, виконала, в звязку з цим, всі необхідні реєстраційні дії та записи відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про нотаріат»та п. 25 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»т. я. виконання цих дій на неї покладено ст. 1, 34, 48, 56 Закону України «Про нотаріат»та п. 2, 5, 16 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Як встановив суд, перед складанням та посвідченням заповіту, секретарь сільської Ради, ОСОБА_10, пересвідчилася в цивільній дієздатності ОСОБА_6 та в наявності у неї наміру скласти такий заповіт, про що пояснила в суді свідок ОСОБА_10 , провела підписання заповіту померлою ОСОБА_6 в своїй присутності, зареєструвала його та прийняла оплату за нотаріальну дію.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що складання вказаного вище заповіту мало місце і секретарь Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_10, при його складанні, діяла в межах наданих їй Законом прав.
Викладене підтверджується:
- заповітом, складеним 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8, посвідченим секретерем Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області 25.05.2000 року та зареєстрованим в реєстрі за №125 / л. с. 32/ та витягом зі Спадкового реєстру про державну реєстрацію цього заповіту / л. с. 57/,
- ділом №15 –документи нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, де на л. 55 є копія заповіту, складеного 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8,
- журналом реєстрації нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, де на л. 6, оборот 7 є запис № 125 про виконання нотаріальної дії, а саме складення та реєстрацію заповіту, складеного 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8,
- поясненнями свідка ОСОБА_10, секретаря Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області, відносно обставин складання померлою спірного заповіту.
25.03.2008 року ОСОБА_6 померла і внапслідок її смерті, як передбачено ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання померлої, а саме село Червоноармійське Болградського району Одеської області, де вона жила та була зареєстрована, шо не суперечить ст. 1221 ЦК України.
Викладене підтверджується:
- свідоцтвом про смерть, виданим Червоноармійською сільською Радою Болградського району Одеської області 26.03.2008 року, на підставі запису акту №29, де дата смерті ОСОБА_6 вказана як 25.03.2008 року, а місцем її смерті село Червоноармійське Болградського району Одеської області / л. с. 8/,
- довідкою Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області №2186 від 11.07.2009 року про те, що що на день смерті померла значилася зареєстрованою в ІНФОРМАЦІЯ_2 / л. с. 11/,
Посилання позивача на те, що померла не могла скласти вказаний вище заповіт, т. я. вона в цей день знаходилася в неї в місті ОСОБА_9, не знайшли свого підтвердження в суді, т. я. вона доказів цього, крім своїх пояснень, суду не надала, і ці її пояснення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_10 відносно того, шо ОСОБА_6, в день складання заповіту, самостійно прибула в сільську Раду з метою скласти такий заповіт. Крім того, суд приймає до уваги те, що показання свідка ОСОБА_10 в цій частині підтверджуються іншими доказами по справі, які були досіджені судом, а саме:
- заповітом, складеним 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8, посвідченим секретерем Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області 25.05.2000 року та зареєстрованим в реєстрі за №125 / л. с. 32/ та витягом зі Спадкового реєстру про державну реєстрацію цього заповіту / л. с. 57/,
- ділом №15 –документи нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, де на л. 55 є копія заповіта, складеного 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8,
- журналом реєстрації нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, де на л. 6 оборот 7 є запис № 125 про виконання нотаріальної дії а саме складення та реєстрації заповіту, складеного 25.05.2000 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8,
Згідно ст. 52 Закону України «Про нотаріат»та п. 25 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії.
Суд приймає також до уваги те, що всі необхідні реєстраційні записи секретарем сільської Ради були вчинені в день складання заповіту, 25.05.2000 року.
Пояснення сваідків, ОСОБА_9 та ОСОБА_11, вказані в актах від 06.11.2010 року, складених Київським районним судом міста ОСОБА_11, при виконанні судового доручення, не мождуть бути прийняті судом як доказ, т. я. допит їх проведено не відповідно до вимог ст. 180 ЦПК України.
Згідно висновку експерта №1152/02 від 12.05.2010 року / л. с. 152 –155/ підписи від імені ОСОБА_6 в заповіті, складеному 25.05.2000 року та підписаному тоді ж від її імені, та в журналі для реєстрації нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, виконані тією ж особою, що і в документах:
- пенсійній справі №9164:
1/ трудовою книжкою колгоспника №145 з датою заповнення 15.01.1971 року,
2/ заяві про призначення пенсії від 19.10.1994 року,
3/ протоколі - поданні від 29.03.1989 року,
4/ заяві про призначення пенсії від 27.03.1989 року ,
Належність підписів померлій в пенсійній справі №9164: трудовій книжкі колгоспника №145 з датою заповнення 15.01.1971 року, заяві про призначення пенсії від 19.10.1994 року, протоколі - поданні від 29.03.1989 року, заяві про призначення пенсії від 27.03.1989 року сторони визнали та підтвердили.
Приймаючи до уваги вказані вище докази суд приходить до висновку, що підписи від імені ОСОБА_6 в заповіті від 25.05.2000 року, складеному та підписаному від її імені, та в журналі для реєстрації нотаріальних дій Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області за 2000 рік, були виконані ОСОБА_6 особисто і підстав для визнання складеного померлою заповіту недійсним немає.
Суд також приймає до уваги те, що пенсійна справа №9164, заява про призначення пенсії від 19.10.1994 року, протокол- подання від 29.03.1989 року, заява про призначення пенсії від 27.03.1989 року є офійними документами, які були підписані померлою задовго до виникнення спору між сторонами, і відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення»ст. 80, 84 є офіційними документами, які підписуються та подаються особисто, що вони, з часу подання їх померлою і до часу надання їх суду, зберігалися в державній установі.
Крім того суд враховує, що позивач не надала суду доказів того, що підписи в цих документах виконані не померлою, а іншою особою.
Показання свідка ОСОБА_12, відносно виконання померлою підписів в наданому позивачем зошиті, суд оцінює критично і до уваги не приймає, т. я. вони спростовуються висновком експерта №1152/02 від 12.05.2010 року. Крім того суд приймає до уваги те, що цей зошит офійним документом не є, зберігався у позивача і нею був наданий суду.
Суд не виключає можливості того, що підписи від імені померлої в квитанціях по оплаті за електроенергію, страхових свідоцтвах, Формі №1 та в зошиті могли бути виконані не померлою, а іншою особою, при сплаті грошей та отриманні паспорту.
. Виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що підстав для визнання недійсним заповіту, складеного 25.05.2000 року померлою, ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7 Георгієвича, і посвідченого секретерем Червоноармійської сільської Ради Болградського району Одеської області 25.05.2000 року та зареєстрованого тоді ж в реєстрі за №125, немає.
Керуючись ст..10,60,131,212-215, 79, 88 ЦПК України
с у д
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту та про визнання права власності відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду поданням апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя
