Справа № 2-9/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2012 Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
судді Рудик Л.М.
при секретарі Гончар Г.С.
за участю представника позивача Нестерука В.Ю.
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гощі справу за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
до
ОСОБА_2
про
звернення стягнення,
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (на даний час публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення.
Позивач посилається на те, що згідно кредитного договору, укладеного 10 серпня 2007 року між банком та відповідачкою, останній було надано кредит у розмірі 25 000 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07 серпня 2014 року.
Відповідно до умов договору для погашення заборгованості боржник повинен щомісячно в період сплати надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, що складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Оскільки відповідачка свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, утворилася прострочена заборгованість по кредиту, яка станом на 22 лютого 2012 року (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 27.02.2012 р.) становить 43225,36 доларів США, що включає в себе 21676,96 доларів США заборгованість за кредитом, 10769,30 доларів США заборгованість за відсотками, 1750 доларів США заборгованість з комісії, 9029,10 доларів США заборгованість з пені.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10.08.2007 року з відповідачкою було укладено договір іпотеки, відповідно до якого остання надала в іпотеку нерухоме майно -квартиру № 20 загальною площею 43,8 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, належну їй на праві власності.
В зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, виселити відповідачку з вказаної квартири та стягнути з неї судові витрати по справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала частково. Підтвердила, що вона дійсно отримала кредит у позивача та для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором уклала з останнім договір іпотеки, згідно якого надала в іпотеку нерухоме майно -квартиру № 20 загальною площею 43,8 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1, належну їй на праві власності. В зв'язку з тяжким матеріальним становищем, яке було викликане її довготривалою хворобою та перенесеними операціями, не могла вчасно погашати кредит, а коли протягом останнього року намагалася виправити становище, то працівники банку необґрунтовано відмовлялися прийняти від неї гроші та зарахувати їх на погашення заборгованості за даним договором. Посилаючись на те, що в неї було ще декілька карткових кредитів, всі кошти, які вона вносила на погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, без її відома зараховувалися на погашення карткових кредитів, а не спрямовувалися на погашення заборгованості за угодою від 10 серпня 2007 року. На її письмові звернення до представників банку як в м.Дніпропетровськ за місцем знаходження правління банку, так і до представників Рівненської філії з проханням дати дозвіл погасити в першу чергу заборгованість за кредитним договором відповіді не отримала, хоча на особистих прийомах посадові особи позивача неодноразово обіцяли звільнити її від сплати пені, на погашення якої зараховуються практично всі кошти, внесені нею по сплаті кредиту. Просить не звертати стягнення на предмет іпотеки та не виселяти її та членів сім'ї (всього 4 чоловіки) із житла.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він, працюючи спеціалістом по роботі з кредитними картами і зарплатними проектами в Гощанському відділенні Рівненської філії «Приватбанк», неодноразово бачив відповідачку у відділенні банку. Йому відомо, що вона має в банку декілька кредитів, в тому числі і карткові. Відповідачка зверталася до нього з проханням допомогти скористатися послугами «Експрес-каси»для погашення кредиту, але, оскільки це не входить в його посадові обов'язки, то він порадив звернутися їй до працівників іпотечного відділу.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачку, свідка, оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує, що позов до задоволення не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору, укладеного 10 серпня 2007 року між банком та відповідачкою, останній було надано кредитні кошти у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 26 827.00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць (11,04 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07 серпня 2014 року.
В забезпечення виконання зобов'язань 10 серпня 2007 року між банком та відповідачкою був укладений іпотечний договір № ROG0GA00000010, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 1902.
Згідно з договором іпотеки відповідачка надала в заставу належну їй на праві власності квартиру № 20 загальною площею 43,8 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідачка умови договору не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитом, яка станом на 22 лютого 2012 року становить 43225,36 доларів США, що включає в себе 21676,96 доларів США заборгованість за кредитом, 10769,30 доларів США заборгованість за відсотками, 1750 доларів США заборгованість з комісії, 9029,10 доларів США заборгованість з пені.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка своєчасно не виконувала свої зобов'язання в зв'язку з тяжким матеріальним положенням,
яке було викликане її довготривалою хворобою та перенесеними в 2008 та 2009 роках операціями. Починаючи з 2010 року, матеріальний стан відповідачки поліпшився і вона намагалася погашати кредит за угодою від 10 серпня 2007 року. Але працівники банку відмовлялися у прийнятті від неї грошових коштів та зарахування їх на погашення заборгованості за вказаною угодою до погашення заборгованості за іншими кредитними договорами (картковими кредитами), які не були забезпечені іпотекою.
Даний факт підтверджується крім показань відповідачки також копіями заяв, з якими вона зверталася до керівників Гощанського районного відділення в листопаді 2010 року та Рівненської філії «Приватбанку»в березні 2012 року з приводу вирішення даного питання.
Доводи представника позивача про те, що в разі відмови працівників банку приймати грошові кошти на погашення кредиту боржник має право скористатися послугами «Експрес-каси», перерахувати кошти на погашення кредиту через інші банки, за допомогою електронної системи чи через спеціалізований термінам, суд до уваги не приймає, оскільки відповідачка в силу свого віку, освіти, не навченості щодо користування вищевказаними банківськими послугами, не могла самостійно без допомоги працівників банку проводити оплату по кредитному договору.
Таким чином, починаючи з 2010 року, відповідачка допустила порушення виконання зобов'язання по погашенню кредиту не по своїй вині, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Одночасно, відмовляючи позивачеві у задоволенні позову, суд враховує також ту обставину, що на даний час строк дії договору ще не закінчився і позивачем не ставилося питання про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Рудик Л. М.
