Справа № 2-9/11
Провадження № 2/0182/586/2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
ОСОБА_9
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Менжинської сільської ради та ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7, про скасування рішень Менжинської сільської ради, усунення перешкод в користуванні проїздом, житловим будинком, та земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про скасування рішень Менжинської сільської ради, усунення перешкод в користуванні проїздом, житловим будинком та земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.
З 1988 року вона була членом садового товариства „Прибой" і їй була виділена земельна ділянка НОМЕР_3, загальною площею 0,04 га. Земельні ділянки в цьому ж садовому товаристві, площею по 0,04 га., були виділені ОСОБА_8 - за НОМЕР_4, ОСОБА_9 - за НОМЕР_5 , ОСОБА_10 - за НОМЕР_6. Вздовж земельних ділянок НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_6, згідно плану земельної ділянки, проходила дорога, по якій вони заїжджали кожен до своєї земельної ділянки з вулиці Садової. В 1995 році вона, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли зі складу садового товариства „Прибой" з одночасною передачею виділених їм земельних ділянок на баланс Менжинської сільської ради. Рішенням Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року земельні ділянки садового товариства „Прибой" НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_6, загальною площею 0,27 га., були прийнятті на баланс Менжинської сільської ради. З цих 0,27 га. землі, загальна площа чотирьох земельних ділянок становила 0,16 га. (4 х 0,04 га = 0,16), а загальна площа дороги, яка використовувалась ними для проїзду з вулиці Садової - 0,11 га. (0,27 га - 0,16 га = 0,11). Пунктом 2 цього рішення за ними як за колишніми членами садового товариства були затверджені земельні ділянки, які вони займали, але не в розмірі 0,04 га, а в більшому розмірі за рахунок дороги. Тобто, за:
1. ОСОБА_12 - 0,067 га.;
2. ОСОБА_1 - 0,066 га.;
3. ОСОБА_9 - 0,066 га.;
4. ОСОБА_10 - 0,07 га.
Пунктом 3 цього рішення їх було зобов'язано здійснити інвентаризацію земельних ділянок і
розташованих на них будівель і підсобних приміщень для прийняття їх на баланс Менжинської сільської ради. Пунктом 4 цього рішення передані на баланс Менжинської сільської ради земельні ділянки були виділені їм під індивідуальне будівництво житлових будинків з господарчими будівлями відповідно за адресами: АДРЕСА_1 Після передачі їх земельних ділянок на баланс Менжинської сільської ради та закріплення за ними земельних ділянок в більшому розмірі, межі їх земельних ділянок фактично залишались незмінними і вони продовжували користуватись кожен своєю ділянкою, розміром 0.04 га., та проїздом, площею 0,11 га., до їх будинків до червня 2003 року. Вона разом із родиною ОСОБА_12 забетонували дорогу до своїх будинків. На своїй земельній ділянці вона побудувала житловий будинок з надвірними будівлями, який був згодом прийнятий в експлуатацію і їй було видано свідоцтво про право власності. Належній їй земельній ділянці був присвоєний порядковий НОМЕР_1 Вони разом із сусідами ОСОБА_12 встановили на спільній межі стовп та провели в їх будинки електроенергію. В 2002 році земельна ділянка, яка належала ОСОБА_12, була передана у приватну власність ОСОБА_6 На якій підставі у ОСОБА_12 була вилучена земельна ділянка їй невідомо. Проте рішенням Менжинської сільської ради № 201-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року ОСОБА_6 була виділена у приватну власність земельна ділянка, площею 0,06 га., по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. В цей же день рішенням Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року ОСОБА_6 була виділена безкоштовно у приватну власність ще й частина земельної ділянки, площею 0,06 га., для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. На підставі цього рішення, ОСОБА_6 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651 га., за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку. В червні 2003 року ОСОБА_6 встановив кам'яний паркан навкруги належної йому земельної ділянки, висотою 2 м., чим перегородив дорогу до її домоволодіння, внаслідок чого її будинок опинився в тупику без під'їзднів шляхів. З того часу вона позбавлена можливості потрапити до свого домоволодіння. Крім того, 15.12.2005 року рішенням Менжинської сільської ради ХХІІІ\ІV ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,10 га. по АДРЕСА_3 Рішенням Менжинської сільської ради № 269 ХХІІІ\ІV від 22.12.2005 року ОСОБА_6було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,08 га по АДРЕСА_2 Рішенням № 267 від 22.12.2005 року Менжинська сільська рада надала ОСОБА_6 дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки, площею 0,08 га, розташованої в АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Менжинської сільської ради № 37 ІVвід 25.09.2006 року ОСОБА_6 був наданий дозвіл на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 під єдиною адресою: АДРЕСА_3, з внесенням змін в генеральний план с.Олексіївка. Таким чином, загальна площа домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6, становить 0,305 га. На сьогоднішній день земельна ділянка, площею 0,305 га., що належить ОСОБА_6, огороджена кам'яним парканом, висотою 2,5 м, а вона, внаслідок неправомірних дій сільської ради не має під'їзного шляху до свого будинку. Вона може потрапити до свого домоволодіння тільки пішки, в обхід домоволодіння ОСОБА_6 по вузенькому провулку, який весь вкритий будівельним сміттям, а частина цього провулку використовується мешканцями вулиці Садової як сміттєзвалище. Крім того, влітку провулок заростає бур"яном, висота якого сягає більше одного метра. Можливості під'їзду до свого домоволодіння вона не має. Крім того, ОСОБА_6 зніс залізобетонний стовп, встановлений нею та ОСОБА_12 для проведення електроенергії до їх будинків. Зараз належний їй будинок не має світла, газу та води, оскільки їх підвід можливий або через ділянку ОСОБА_6 або в обхід його ділянки, але в цьому разі значно збільшуються її фінансові затрати, пов'язані з підключенням її будинку до центральних мереж газо - та водопостачання, а також до електромережі. Вона звернулась до Менжинської сільської ради з вимогою скасувати незаконні рішення та зобов'язати ОСОБА_6 знести паркан і облаштувати проїзд до її будинку, але там їй пояснили, що до свого будинку вона повинна проїжджати через територію садового товариства „Прибой". Вона вважає, що рішення Менжинської сільської ради є незаконними і такими, що порушують її право на користування проїздом, належним їй житловим будинком та земельною ділянкою. Вона не може заїжджати до свого будинку через садове товариство „Прибой", оскільки вона не є членом цього садового товариства, проте вона є членом територіальної громади с.Олексіївка. Крім того, територія садового товариства огороджена з одного боку Каховським водосховищем, а з іншого - парканом. На в'їзді до садового товариства стоїть шлагбаум та охорона, яка повідомила її, що в'їжджати на територію садового товариства мають право тільки члени товариства на підставі членської книжки. Взимку та навесні проїзд по території садового товариства взагалі неможливий. Вона вважає, що Менжинська сільська рада, ухвалюючи рішення № 63 від 21.07.1995 року і передавши в користування земельні ділянки разом з дорогою, яка ними використовувалась для проїзду, порушила тим самим цілу низку законів України. Так, при передачі у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 0,06 га., Менжинська сільська рада порушила вимоги Закону України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III. Дозволяючи ОСОБА_6 об'єднати земельні ділянки, що були йому виділені у приватну власність по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, під єдиною адресою, Менжинська сільська рада порушила вимоги п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень". На теперішній час з вини Менжинської сільської ради її будинок знаходиться в тупику, не маючи під'їзного шляху. До будинку неможливо під'їхати навіть на легковому автомобілі. Її будинок не може бути підключений до газо -, водо - і електропостачання. На сьогоднішній день житлові будинки, побудовані ОСОБА_12 та ОСОБА_10, на виділених їм земельних ділянках, покинуті і там ніхто не проживає через неможливість проїзду до них та підводу газо -, водо - і електропостачання. В 2004 році вона звернулась до Нікопольського міського суду із позовною заявою про усунення перешкод в користуванні дорогою та скасуванні рішень Менжинської сільської ради. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 05.04.2005 року її позов був задоволений, але ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.07.2005 року рішення суду першої інстанції було скасоване та справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В грудні 2006 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі за її позовом було закрито і їй роз'яснили право на звернення з цим позовом в порядку КАС України. 10.11.2008 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі за її позовною заявою було закрито через те, що справа підлягає розгляду в порядку Цивільно-процесуального кодексу України. 02.08.2011 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі в частині позовних вимог про скасування рішень Менжинської сільської ради та визнання недійсними державного акту закрито і їй було роз'яснено, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду. З цією ухвалою вона не погодилась та оскаржила її до апеляційного суду Дніпропетровської області. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року ухвала суду першої інстанції від 02.08.2011 року була скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження. За таких обставин звернулась до суду і просить поновити їй строк для звернення до суду; скасувати пункт 2 рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року „Про прийняття на баланс земельних ділянок від садового товариства „Прибой"; скасувати рішення Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування" в частині надання ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,06 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651га. по АДРЕСА_3, серії ДП № 063051, виданий на підставі рішення сесії Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року на ім'я ОСОБА_6; скасувати рішення Менжинської сільської ради № 37 ІVвід 25.09.2006 року „Про надання дозволу ОСОБА_6 на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_2 та НОМЕР_2; усунути перешкоди в користуванні проїздом з вулиці Садової до житлового будинку АДРЕСА_1, житловим будинком та земельною ділянкою, шляхом знесення воріт та паркану в домоволодінні АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6; зобов'язати Менжинську сільську раду облаштувати проїзд з вулиці Садової до належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 з урахуванням вимоги п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" та п.3 ДСТУ 3587-97 „Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди", впродовж трьох місяців з моменту набуття чинності рішенням суду; зобов'язати ОСОБА_6 забезпечити можливість вільного проїзду до належного їй житлового будинку АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі і просила суд його задовольнити, пояснивши, що вона вже багато років не може знайти правди. З-за того, що ОСОБА_6 загородив проїзд, вона не може облаштувати свій будинок, в якому мріяла жити на старості років, і будинок занепадає. Просить суд поновити справедливість і її порушені права.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі і суду пояснила, що ОСОБА_1 було виділено садову ділянку НОМЕР_3 в садовому товаристві „Прибой". В 1995 році вона разом із членами садового товариства „Прибой" ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулась із заявою про передачу її садової ділянки на баланс Менжинської сільської ради, щоб мати змогу збудувати та узаконити свої будинки. Після побудови будинку, позивачка здала його в експлуатацію і будинок був прийнятий на баланс Менжинської селищної ради. Її довірителька разом із ОСОБА_12 поставила стовп для підводу електроенергії. А в 2002 році ОСОБА_12 продав свій будинок ОСОБА_6 і почались негаразди. ОСОБА_6 збудував кам"яний паркан, перегородивши і фактично забравши дорогу, якою багато років користувалась не лише позивачка, а й її сусіди. Зараз її довірителька не має змоги не те, що під"їхати до свого будинку, а й нормально пройти до нього через великі кучі сміття. Крім того, ОСОБА_6, не питаючи її дозволу, прибрав й стовп, який вона поставила разом із ОСОБА_12. Тому позивачка не має в будинку ні світла, ні газу. Вважають, що рішення Менжинської сільської ради є незаконним, бо землі загального користування не можна передавати для приватизації одній особі, яка до того ж своїми діями ущемлює та порушує права інших людей.
Представник відповідача - Менжинської сільської ради - позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що всі рішення про передачу землі були винесені згідно із Законом. Дійсно, будинок позивачки знаходиться на території Менжинської сільської ради, однак, за межами поселення. Планування території - схема - виготовляється інститутом на замовлення сільської ради. Невідповідність переданої земельної ділянки, площею 0,065 га., може відбутись в зв"язку з тим, що фактичне користування було саме 0,065 га. і раніше ніяких претензій з цього приводу не виникало. Тому ОСОБА_6 і дозволили приватизувати ці 0,065 га. Крім того, жодних відомостей та доказів того факту, що спірна земельна ділянка була дорогою, в них немає. Тому вони законно передали дану земельну ділянку ОСОБА_6.
Відповідач ОСОБА_6 в судових засіданнях позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивачка має чудовий під"їзд до свого будинку по тій вулиці, де знаходиться сміття. Хоч дорога і нерівна, але по ній, якщо захотіти, проїхати можна. Він же не має ані коштів, ані бажання улаштовувати позивачці такий проїзд, як їй хочеться. Земельні ділянки він приватизував законно і ніякої дороги там не було. 17.06.2013 року ОСОБА_6 без дозволу суду пішов з залу судового засідання, передавши своїм представником заяву про те, що не має більше часу чекати, доки представник сільської ради ознайомиться з матеріалами справи, оскільки його викликають на роботу. При цьому жодних доказів цьому суду не надав. Суд розцінює дії відповідача як намагання в черговий раз затягнути розгляд справи та винести обґрунтоване рішення по суті.
Представник відповідача ОСОБА_13 в судових засіданнях позовні вимоги також не визнала, вважає їх незаконними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки проїзд до будинку позивачки є і машини туди під"їжджають. Її довіритель при приватизації земельних ділянок не порушив жодного закону. Тому в позові ОСОБА_1 необхідно відмовити. Від виступу в судових дебатах відмовилась, посилаючись на те, що її довіритель не надав їй повноважень продовжувати слухати справу у його відсутність.
Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином неодноразово судовими повістками з поштовими повідомленнями. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Справа слухалась за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивача, її представника, відповідача, його представника, представника Менжинської селищної ради Нікопольського району, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЗК України, в редакції 18.12.1990 року, не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі загального користування населених пунктів (майдани,
вулиці, проїзди).
Згідно до ч.3 ст.83 ЗК України, в редакції 25.10.2001 року, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари,
кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Відповідно до ст.20 Закону України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III, державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.
Згідно до ст.23 Закону України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-III, планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів
земельних ділянок, будинків і споруд.
Відповідно до вимоги п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень", у районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м., з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п.3.11). Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м. або майданчиками для розвороту, розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди, завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
Згідно до п.п.3, 3.1 Державного стандарту України Безпека дорожнього руху, автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди, автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. На проїзній частині доріг і вулиць, залізничних переїздах, покриттях тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжках, посадочних майданчиках, майданчиках відпочинку, спеціальних майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, на поверхні розділювальних смуг і узбіч не повинно бути сторонніх предметів, що не мають відношення до їх облаштування. Покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів.
Відповідно до ст.30 ЗУ „Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських селищних міських рад належить організація благоустрою населених пунктів.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 як члену садового товариства „Прибой" була виділена садова ділянка НОМЕР_3, площею 0,04 га. Земельні ділянки в цьому ж садовому товаристві, відповідно до довідки садового товариства від 12.02.2013, площею по 0,04 га., були виділені також ОСОБА_8 - за НОМЕР_4, ОСОБА_9 - за НОМЕР_5 та ОСОБА_10 - за НОМЕР_6 (а.с.110). Згідно п.17 Статуту садового товариства ПСО „Агропромбуд" „Прибой", розміри земельних ділянок, що виділяються членам садового товариства, визначені в розмірі 400 кв.м (а.с.193-208). Вздовж садової ділянки ОСОБА_1 НОМЕР_3 та садових ділянок НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 в садовому товаристві „Прибой", проходила дорога, яка використовувалась членами садового товариства для проїзду з вулиці Садової в с.Олексївка до своїх земельних ділянок (довідка голови с/т „Прибой" Н.П.Вергун, схема садового товариства „Прибой") (а.с.110,156). На підставі листа садового товариства „Прибой" та заяв громадян ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, Менжинська сільська рада своїм рішенням № 63 від 21.07.1995 року прийняла на баланс земельні ділянки, які раніше належали садовому товариству „Прибой", загальною площею 0,27 га. Цим же рішенням за ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як за колишніми членами садового товариства були затверджені земельні ділянки, які вони займали, але не в розмірі 0,04 га., а в більшому розмірі за рахунок спірної дороги (а.с.130-131). Так, ОСОБА_12 було наділено 0,067 га., ОСОБА_1 - 0,066 га., ОСОБА_9 - 0,066 га., ОСОБА_10 - 0,07 га. Цим же рішенням, передані на баланс Менжинської сільської ради земельні ділянки, були виділені під індивідуальне будівництво житлових будинків з господарчими будівлями, а колишніх членів садового товариства „Прибой" було зобов'язано здійснити інвентаризацію земельних ділянок і розташованих на них будівель і підсобних приміщень для прийняття їх на баланс Менжинської сільської ради. На своїй земельній ділянці ОСОБА_1. побудувала житловий будинок з надвірними будівлями, на який виконком Менжинської сільської ради 04.06.2004 року видав свідоцтво про право власності (а.с.107-108). Належній позивачці ОСОБА_1. земельній ділянці був присвоєний порядковий НОМЕР_1 на підставі рішення Менжинської сільської ради № 10 від 29.01.2004 року (а.с.109). Відповідно до Рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року, а також довідки Садового товариства „Прибой" від 12.02.2013 року, на баланс Менжинської сільської ради були передані чотири садові ділянки разом з дорогою, площею 0,27 га. Розмір земельних ділянок, що виділявся ОСОБА_1., ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, становив 4 сотки, тобто по 0,04 га. (а.с.110). Таким чином, розмір чотирьох земельних ділянок становив 0,16 га. В той же час на баланс Менжинської сільської ради було передано 0,27 га., тому розмір дороги, що була передана на баланс Менжинської сільської ради, складав 0,11 га. Однак, в період з січня 2002 року по грудень 2005 року ОСОБА_6 було передано у власність земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 Так, рішенням Менжинської сільської ради № 201-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року ОСОБА_6 була виділена у приватну власність земельна ділянка, площею 0,06 га., по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а.с.133). В цей же день рішенням Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року ОСОБА_6 була виділена безкоштовно у приватну власність ще земельна ділянка, площею 0,065 га., для обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.5). На підставі цього рішення ОСОБА_6 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651 га., за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.9, 220). Крім того, 15.12.2005 року рішенням Менжинської сільської ради № 261 ХХІІІ\ІV ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка, площею 0,10 га. по АДРЕСА_3 (а.с.179). Рішенням Менжинської сільської ради № 269 ХХІІІ\ІV від 22.12.2005 року ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,08 га., по АДРЕСА_2 (а.с.176). Рішенням Менжинської сільської ради № 37 ІVвід 25.09.2006 року ОСОБА_6 був наданий дозвіл на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 під єдиною адресою: АДРЕСА_3 з внесенням змін в генеральний план с.Олексіївка (а.с.6). Тобто, фактично сільська рада разом з ОСОБА_6 перекрила під'їздні шляхи до будинку ОСОБА_1 і порушила вимоги п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" та Закон України „Про планування та забудову територій" від 20 квітня 2000 року N 1699-IІІ. Виїзним судовим засіданням було встановлено, що до житлового будинку ОСОБА_1 немає належних під'їзних шляхів. Земельна ділянка, яка, за словами відповідача ОСОБА_6, його представника та представника Менжинської селищної ради може використовуватись в якості проїзду, не відповідає вимогам п.3.2.2 ДБН „Планування і забудова міських і сільських поселень" і представляє собою частину земельної ділянки, де відсутнє будь-яке покриття. Оглянута у виїзному судовому засіданні вказана земельна ділянка повністю вкрита глибокими вибоїнами і напливами. Крім того, при повороті ліворуч до земельної ділянки позивачки ОСОБА_1, кут повороту складає 90 градусів і це робить неможливим проїзд навіть легковим автомобілем, не говорячи про вантажні, пожежні, машини „швидкої допомоги" тощо. Більш того, на даному відрізку відсутня й можливість повороту та розвороту транспортного засобу. На час виїзного судового засідання було встановлено, що оглянута частина земельної ділянки, яка за словами відповідача ОСОБА_6, його представника та представника Менжинської селищної ради може використовуватись в якості проїзду до будинку позивачки ОСОБА_1, використовується мешканцями села в якості сміттєзвалища і вся вкрита будівельним сміттям. Для приведення даної земельної ділянки у стан, придатний для проїзду, необхідно використати дорожню техніку, яка не зможе заїхати у вказаний проїзд. Крім того, це потребує великих затрат, які ОСОБА_1 не зобов'язана нести. Пояснення відповідачів про те, що до будинку позивачки є можливість проїзду, спростовується Листом Менжинської сільської ради № 443 від 17.07.2012 року, де вказано, що, згідно генерального плану забудови с.Олексіївка, дороги до житлового будинку по АДРЕСА_1 не передбачено. На генеральному плані с.Олексіївка відсутня не тільки дорога до будинку НОМЕР_1, а й сам будинок. Твердження ОСОБА_6 про те, що до житлового будинку ОСОБА_1 ніколи не було дороги, спростовується показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що з самого початку створення садового товариства „Прибой", а саме - з 1989 по 1997 рік він був головою садового товариства „Прибой". Садове товариство завжди мало охорону та в"їзд, який й охоронявся цією охороною. В 1995 році садове товариство передало на баланс сільської ради 4 ділянки, розміром по 4 сотки, бо так захотіли їх господарі. Під"їзд до садового товариства „Прибой", де стояли ворота, через які в"їжджали на територію садового товариства члени садового товариства, був з боку вулиці Садової. І до земельних ділянок НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_3, НОМЕР_6 проходила дорога саме з вулиці Садової. Схема, яку йому для огляду представила представник позивачки ОСОБА_19, це саме та схема, яка була з самого початку створення садового товариства і вона відповідає дійсності. Ті чотири ділянки, які за заявами їх господарів передались на баланс сільської ради, й забрали частину дороги, яка була під"їздною з вул.Садової до їх ділянок. Зараз з садового товариства „Прибой" заїзд до тих чотирьох ділянок, які відділились від садового товариства „Прибой", дуже проблематичний. Бо, по-перше, садове товариство не зобов"язано впускати їх господарів заїжджати до своїх будинків через садове товариство: вони не є членами садового товариства. По-друге, щоб відкрити ворота, особливо під час закінчення садових робіт (пізня осінь - рання весна), господарям тих ділянок необхідно знайти охорону, яка може знаходитись будь-де на території садового товариства. Крім того, на території садового товариства дорога теж ґрунтова і не дуже рівна.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в період з квітня 1989 року по березень 1992 року працював каменярем в кооперативі „Граніт", а потім - в кооперативі „Сигма". В с.Олексіївка вони будували чотири будинки в кінці села (за розміром - майже однакові), в тому числі будинки ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Здається, ще й будинок Письменному, але точно не пам"ятає. Будинки ОСОБА_8 та ОСОБА_1 вони починали будувати з нуля та побудували повністю. До будинку ОСОБА_1 з вулиці Садової був трьохметровий заїзд, тобто проходила нормальна дорога. Всі будівельні матеріали для будівельних робіт до будинку ОСОБА_1 вони підвозили автомобілем „Колхіда" по дорозі, яка пролягала біля дачі ОСОБА_8, по-прямій. Дорога була відсипана гравієм, а потім вони її забетонували. Господарі тих чотирьох будинків, які вони там будували, від крадіїв поставили ворота з калиткою. Ці ворота і калитка відкривалась господарями вказаних будинків. Уточнює, що з вул.Садової до будинку ОСОБА_1 дорога тягнулась метри три. По цій дорозі заїжджали та виїжджали машини-довгоміри.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він є головою товариства „Прибой" з 26.07.2011 року. Мешкає в с.Олесіївка з народження. Знає всіх жителів села та їх будинки. Коли ще був пацанятком, на місці, де в теперішній час знаходяться будинки ОСОБА_6 та ОСОБА_1, була доріжка. А коли в 1989 році людям дали дачні ділянки, там зробили дорогу з вулиці Садової, по якій легко проїжджала легкова машина. Дорога йшла повз будинку ОСОБА_6 на невеличкій відстані від нього. І в ОСОБА_1, і в ОСОБА_6 було по 4 сотки земельної ділянки (а зараз у ОСОБА_6 - 6 соток). Пізніше на тій дорозі поставили ворота, які відмикались для заїзду машин. А коли ОСОБА_6 купив поруч із своєю земельною ділянкою ще землю, він об"єднав обидві ділянки і закрив дорогу, поставивши великий паркан. Уточнює, що до будинку ОСОБА_1 проходила дорога з вулиці Садової і була можливість проїзду машиною. Зараз до будинку ОСОБА_1 проїзду немає. Проїхати до свого будинку через територію садового товариства ОСОБА_1 не може, оскільки в'їзд до садового товариства закритий, він охороняється і чужих (не членів садового товариства) вони на свою територію не пускають. В"їзд до садового товариства можливий лише за наявності книжки садовода. Крім того, проїзд територією садового товариства восени та взимку взагалі неможливий, бо вони його закривають назовсім.
У виїзному судовому засіданні також було встановлено, що на сьогоднішній день земельна ділянка, площею 0,305 га., що належить ОСОБА_6, огороджена кам'яним парканом, висотою 2,5 м., а ОСОБА_1 не має під'їзного шляху до свого будинку. ОСОБА_1 може потрапити до свого домоволодіння тільки пішки, в обхід домоволодіння ОСОБА_6 по вузенькому провулку, який весь вкритий будівельним сміттям, оскільки даний провулок використовується мешканцями вулиці Садової як сміттєзвалище. Крім того, влітку провулок густо заростає бур"яном, висота якого не дає можливості для проїзду транспортним засобом. Будинок ОСОБА_1 знаходиться в тупику, не маючи під'їзного шляху. До будинку неможливо під'їхати навіть на легковому автомобілі. З цих причин будинок позивачки не підключений до газо -, водно - і електропостачання. Однак, на схемі садового товариства, наданій в судове засідання представником позивачки, явно видно, що з вул.Садової передбачено та наявно існує проїзд по прямій до будинку позивачки ОСОБА_1 За таких обставин суд вважає вимоги ОСОБА_1 законними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, в 2004 році ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міського суду із позовною заявою про усунення перешкод в користуванні дорогою та скасування рішень Менжинської сільської ради. Дана справа розглядається в суді з 2004 року. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 05.04.2005 року позов ОСОБА_1 був задоволений, але ухвалою апеляційного суду Дніпропетровськрої області від 28.07.2005 року рішення суду першої інстанції було скасоване та справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В грудні 2006 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі за позовом ОСОБА_1 було закрито і позивачці роз'яснено право на звернення з цим позовом в порядку КАС України. 10.11.2008 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 було закрито через те, що справа підлягає розгляду в порядку Цивільно-процесуального кодексу України. 02.08.2011 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду провадження по справі в частині позовних вимог про скасування рішень Менжинської сільської ради та визнання недійсним державного акту закрито і ОСОБА_1 було роз'яснено, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції адміністративного суду. З цією ухвалою ОСОБА_1 не погодилась та оскаржила до апеляційного суду Дніпропетровської області. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.09.2011 року ухвала суду першої інстанції від 02.08.2011 року була скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного провадження. За таких обставин, суд вважає, що строк для звернення до суду позивачкою не пропущений.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 15, 57, 58, 60, 212, ст.214 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Скасувати пункт 2 рішення Менжинської сільської ради № 63 від 21.07.1995 року „Про прийняття на баланс земельних ділянок від садового товариства „Прибой".
Скасувати рішення Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року „Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування" в частині надання ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки, площею 0,06 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0651 га. по АДРЕСА_3, серії ДП № 063051, виданий на підставі рішення сесії Менжинської сільської ради № 202-20\ХХІІІ від 30.01.2002 року на ім'я ОСОБА_6.
Скасувати рішення Менжинської сільської ради № 37 ІV від 25.09.2006 року „Про надання дозволу ОСОБА_6 на об'єднання земельних ділянок та домогосподарств в АДРЕСА_2 та НОМЕР_2".
Усунути перешкоди в користуванні проїздом з АДРЕСА_1, житловим будинком та земельною ділянкою, шляхом знесення воріт та паркану в домоволодінні АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6.
Зобов'язати Менжинську сільську раду облаштувати проїзд з вулиці Садової до належного ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 з урахуванням вимог п.3.2.2 ДБН 360-92 „Планування і забудова міських і сільських поселень" та п.3 ДСТУ 3587-97 „Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди", впродовж трьох місяців з моменту набуття чинності рішенням суду.
Зобов'язати ОСОБА_6 забезпечити можливість вільного проїзду до належного ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та Менжинської сільської ради на користь ОСОБА_1 в повернення судових витрат 16 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя:
І. О. Кобеляцька-Шаховал
