Справа № 2-9/11
Провадження № 2/1510/2/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Присакар О.Я.,
при секретарі - Сирбу Г.В.,
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, згідно уточнення позовних вимог від 23.11.2009 року (а.с. 81) просила розподілити спільне майно подружжя у виді житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/2 частку вищезгаданого житлового будинку, мотивуючи тим, що з 1988 року вона знаходилась з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, 27.02.1989 року відповідачу було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1, 28.12.1989 року вони зареєстрували шлюб та здійснювали будівництво житлового будинку за спільні кошти, 20.11.2001 року шлюб було розірвано, просить розподілити спільне майно, нажите в період шлюбу. .
В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.
В судовому засіданні відповідач уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти задоволення позову.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.12.1989 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.12.1989 року, виданого Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, 20.01.2001 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.11.2001 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського районного управління юстиції Одеської області.
Згідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 02.03.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02.03.2005 року та ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до статті 22 КпШС Української РСР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно до вимог статті 28 КпШС Української РСР, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.
Пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» N 16 від 12 червня 1998 року судом роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому належить виходити з того, що відповідно до статей 22, 25, 27-1 КпШС Української РСР спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу). Таким чином, обов'язковими елементами юридичного складу, необхідного для виникнення спільності майна подружжя, є придбання майна під час зареєстрованого шлюбу, а також придбання майна в результаті спільної праці подружжя.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської районної ради народних депутатів № 44 від 27.02.1989 року, ОСОБА_3 було дозволено будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 та відповідно до довідки № 2071 від 24.05.2012 року, наданої виконавчим комітетом Озернянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно запису у погосподарчій книзі № 1, особовий рахунок № НОМЕР_4 в АДРЕСА_1 будинок зданий у експлуатацію.
Також, згідно до довідки № 569 від 13.11.2001 року, наданої Озернянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 являється власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України та враховуючи, що вказаний житловий будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст.10, 57, 60-61, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя - задовольнити.
Визнати право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. Я. Присакар
