Справа № 2/1901/1/12
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" червня 2012 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого cудді Музики Я.М.
при секретарі Гривні Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Бережанської міської ради про закріплення земельної ділянки та передачу її у користування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про закріплення земельної ділянки та передачу її в користування до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Бережанської міської ради посилаючись на те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 з 1971 року. Будинок за даною адресою є 3-ох квартирним і в ньому разом з позивачкою проживають відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх сім»ї, однак до даного часу ОСББ через неприязні стосунки та непогодження не створено. Земельна ділянка на якій розташований будинок та земельна ділянка, що служить для його обслуговування розміром 748,66 м.кв. і рішенням сесії Бережанської міської ради №972 від 27.01.2010 року закріплена за даним будинком, вже багато років між співвласниками квартир будинку склався певний порядок користування земельною ділянкою. Однак починаючи з 1998-1999 років між співвласниками будинку виникають спори, щодо користування земельною ділянкою, зокрема через те, що відповідач ОСОБА_2 отримавши письмове погодження на здійснення ним добудови гаражу та літньої кухні не надав позивачці обумовленої ділянки для користування і тим самим суттєво збільшив собі частину земельної ділянки для користування, окрім цього він має у власності і використовує 2 металеві гаражі, які знаходяться на подвір»ї будинку та на віддалі 6 м. від вікон її ( позивачки) кухні, згоди позивачки на розташування даних гаражів не було. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 також встановила без погодження з позивачкою металевий гараж та відгородила частину земельної ділянки та використовує її на власний розсуд. Маючи намір встановити порядок користування земельною ділянкою позивачка звернулася до експертної установи і висновком судової земельно-технічної експертизи №589 від 12.05.2008 року надано варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, однак через відсутності на той час рішення Бережанської міської ради про закріплення земельної ділянки за будинком рішення про встановлення користування земельною ділянкою так і не було прийнято. Після звернення позивачки до Бережанської міської ради 13 квітня 2010 року комісією органу місцевого самоврядування було проведено огляд земельної ділянки і складено акт з питання встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, який був затверджений рішенням Бережанської міської ради №1033 від 30.04.2010 року, однак дане рішення сесії Бережанської міської ради не виконується і добровільного порядку користування земельною ділянкою не встановлено.
Тому позивачка вважає, що порядок користування земельною ділянкою між співвласниками повинен бути встановлений таким чином: земельна ділянка під будинком та частина земельної ділянки яка необхідна для обслуговування будинку повинна бути у загальному користуванні, а частина земельної ділянки, що залишиться повинна бути пропорційно розподілена між співвласниками квартир будинку відповідно до загальної площі квартир, у зв»язку з цим позивачка і змушена звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали повністю з мотивів викладених у позовні заяві, просять позов задоволити та встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1. В решті позивачка дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що на даний час ОСОБА_1 по периметру квартири збудовано тротуар і відмостки за рахунок площ спільного користування. Будівельні роботи були виконані без погодження із співвласниками будинку і відповідних дозвільних документів, крім того зараз унеможливлено проїзд до його квартири пожежної та асенізаційної техніки, чим грубо порушено його права. Крім того у висновку судової земельно-технічної експертизи №585 від 12.05.2008 року дані площі не включені у варіанти розподілу земельних ділянок за квартирою АДРЕСА_1 хоча відмостки по периметру квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 решти співвласників будинку включені. Крім того, відповідач ОСОБА_2 вважає що поняття закріплення земельної ділянки Земельним кодексом України ніде не обумовлюється, а тому для виконання відповідних юридичних дій зокрема розподілу земельної ділянки згідно ст..86 Земельного кодексу України необхідне оформлення права спільної власності , яке оформляється за суб»єктом права, а не за об»єктом, як того бажає позивачка, а тому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до нього ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Бережанської міської ради відмовити.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги позивачки не визнала та пояснила, що не вона /ОСОБА_3/ захопила частину земельної ділянки, а сама ОСОБА_1, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В судовому засіданні представник Бережанської міської ради пояснила, що сторони по справі є фактичними користувачами земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Вже декілька років між сусідами виникають непорозуміння, щодо порядку користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою, через неприязні стосунки між ними. Бережанською міською радою було винесено рішення №972 від 27 січня 2010 року яким було закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 748,66 кв.м., однак до цього часу не встановлені межові знаки на даній ділянці та не виготовлена землевпорядна документація. При вирішенні спору покладається на думку суду.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши, перевіривши та оцінивши подані у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинні довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 61 ЦПК України, підстави звільнення від доказування -
обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом у справі встановлено такі обставини та правовідносини, -
Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Квартири ними приватизовані. Позивачці ОСОБА_1 та членам її сім»ї згідно свідоцтва про право власності від 20.12.2002 року належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 47,2 кв.м., що становить 31/100 частини вказаного житлового будинку, відповідачу ОСОБА_2 належить 45/100 вказаного будинку, що підтверджується документами на право власності, ОСОБА_3 належить 24/100 вказаного будинку згідно свідоцтво про право власності. Зазначені факти та обставини в судовому засіданні сторонами та учасниками процесу визнані та не заперечені.
Судом також встановлено, що сторони по справі користуються земельною ділянкою, яка прилягає до згаданого багатоквартирного будинку. Поряд з цим, суд вважає що рішення сесії Бережанської міської ради №972 від 27.01.2010 року про закріплення за згаданим будинковолодінням земельної ділянки розмірі 748,66 кв.м. не є належним і достатнім доказом в обґрунтування заявлених вимог позивачки, оскільки зазначене рішення не містить передбачених законом відомостей про цільове призначення такої земельної ділянки, відсутні відомості про межі такої земельної ділянки в натурі (на місцевості), відсутні відомості щодо необхідної землевпорядної документації. З таких же підстав, суд не приймає як належний і допустимий доказ зазначений позивачкою в обґрунтування заявлених вимог висновок судової земельно-технічної експертизи №589 від 12.05.2008 року, яким надано варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1. Так, на час складання зазначеного висновку рішення Бережанської міської ради про закріплення земельної ділянки за будинком рішення про встановлення користування земельною ділянкою, як таке взагалі було відсутнє. Іншого висновку судово-земельної експертизи з приводу розмірів та розташування земельних ділянок, які могли б передаватися у користування сторонам по справі не складалося. Судом було роз'яснено учасникам процесу їхнє право на подання такого роду клопотань, однак, учасниками процесу такого клопотання заявлено не було.
Згідно ст. 42 Земельного кодексу України: земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Згідно ст.. 81 Земельного кодексу України: громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно ст.125 Земельного кодексу України: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В судовому засіданні також встановлено, що сторони по справі як власники квартир у багатоквартирному житловому будинку, об»єднання співвласників не створили, на підставі ст.42 Земельного кодексу України відповідними органами місцевого самоврядування земельна ділянка у власність об»»єднанню співвласників загаданого будинковолодіння в користування не передавалася, землевпорядна документація та правовстановлюючі документи в установленому законодавством України порядку не розроблялася, межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 в натурі не встановлювалися і не встановлені і по даний час. Зазначені обставини учасниками процесу визнані та не заперечені.
Також, в судовому засіданні встановлено і не заперечена учасниками процесу та обставина, що жодному із власників квартир у будинку за адресою АДРЕСА_1 з підстав передбачених ст..81 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка у власність не передавалася.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах законодавства, не доведені належними і достатніми доказами, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Бережанської міської ради про закріплення земельної ділянки та передачу її в користування слід відмовити.
Керуючись ст.ст.42, 81, 125 Земельного кодексу України, ст..ст.10, 11, 14, 60, 212, 213, 215ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Бережанської міської ради про закріплення земельної ділянки та передачу її у користування -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом 10 діб з моменту його проголошення.
Суддя Я.М.Музика
