Справа № 1-104/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2011 року
м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Роман В.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, без освіти, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, не одруженого, мешканця АДРЕСА_2.
за ст. 296 ч. 2, ст. 162 ч. 1 КК України
В С Т А Н О В И В:
Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 02.01.2010 року близько 02 години ночі, в с. Ганичі в групі, грубо порушаючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зайшли в будинок АДРЕСА_3 де проживає ОСОБА_5 та нанесли йому декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши тілесні ушкодження, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності.
Тоді ж 02.01.2010 року близько 2 години ночі ОСОБА_2 вийшов з будинку та продовжуючи свої хуліганські дії почав бити ногами по дверях, в результаті чого виламав їх та відірвав рукою одну дошку з дверей, а також розбив шибку скла на вікні, внаслідок чого спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 200 грн.
Крім того, підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 02.01.2010 року, близько 02 год. в с. Ганичі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, всупереч волі власника, застосувавши до нього фізичне насильство незаконно проникли АДРЕСА_3, де проживав ОСОБА_5, порушивши недоторканість житла, спокій та відпочинок останнього.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою визнав та пояснив, що 01.01.2010 року близько 9 год. він разом з своїми братами розпивав спиртні напої у брата ОСОБА_5. Під час розмови брат ОСОБА_3 запропонував їм піти до ОСОБА_5 забрати в нього його телефон на що всі погодилися. 02.01.2010 року близько 2 години ночі він разом з братами ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пішли до будинку ОСОБА_5, який розташований за адресою АДРЕСА_3. Прийшовши до вказаного будинку ОСОБА_3 постукав в двері і з будинку вийшов ОСОБА_5. ОСОБА_3 спитав чи можна зайти в будинок. Однак, ОСОБА_5 відмовив. Вони про щось іще говорили, однак не пам’ятає саме про що, так як був дуже п’яний, а потім він побачив, як у будинок зайшов брат ОСОБА_3 за ним брат ОСОБА_5, а за ними і він. В будинку вони почали бити ОСОБА_5 по різним частинам тіла руками та ногами. ОСОБА_4 скочив ОСОБА_5 на спину та повалив його на підлогу, а потім кулаком наніс йому два удари в обличчя. Побачивши, що ОСОБА_5 лежить на підлозі він разом з братом ОСОБА_3 почали наносити йому удари руками та ногами по різним частинам тіла. Він наніс йому приблизно три або чотири удари рукою по різним частинам тіла від чого у потерпілого стала текти кров. Після того як закінчили йому наносити удари вони всі вийшли на вулицю, при цьому ОСОБА_3 забрав свій телефон. Він не бажаючи закінчувати виниклий конфлікт підійшов до вхідних дверей будинку потерпілого та почав бити ногами по дверях, в результаті виламав їх і відірвав рукою одну дошку та розбив скло на вікні, яке розташоване з вхідної сторони будинку, потім пішли додому. У вчиненому щиросердечно розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою визнав та пояснив, що 01.01.2010 року о 21 годині він зателефонував своєму братові ОСОБА_2 для того щоб він показав йому де живе ОСОБА_5, який забрав від нього мобільний телефон, і він мав бажання вияснити з ним відносини. Вони домовились зустрітись з ОСОБА_2 у центрі с. Калини. Зустрівшись вони вирішили піти до їх брата ОСОБА_4. У брата ОСОБА_4 вони випили пляшку горілки 0,5 л. Після чого він запропонував ОСОБА_4 піти з ними до ОСОБА_5 щоб забрати свій телефон та розібратись з ним. ОСОБА_4 погодився, і він разом з ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яку сказали щоб залишався вдома, але він не погодився, пішли до ОСОБА_5
Телефон він дав ОСОБА_5 послухати музику, але останній не повернув його, сказав, що загубив. Однак, йому стало відомо що телефон він ховає дома і хоче це вияснити з ОСОБА_5. Прийшовши до будинку ОСОБА_5, він почав стукати в двері. З будинку вийшов ОСОБА_5 і він зразу запропонував йому запросити їх в будинок, на що останній не погодився. Почувши відмову він наніс потерпілому удар ногою у живіт, від якого він відійшов на один крок назад. В цей час він ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зайшли до хати та почали наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого. ОСОБА_4 скочив ОСОБА_5 на спину та повалив його на підлогу, а потім кулаком наніс йому два удари в обличчя. Побачивши, що ОСОБА_5 лежить на підлозі він разом з братом ОСОБА_2 почали наносити йому удари руками та ногами по різним частинам тіла, а потім він забрав свій телефон і вийшов на вулицю. Брати залишились біля дверей і в цей час він почув сильні удари і як розбилось скло. Потім йому стало відомо, що це його брат ОСОБА_2, який був дуже п’яний, бив ногами по дверях будинку потерпілого. Потім вони розійшлись по домівках. У вчиненому щиросердечно розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину свою визнав та пояснив, що 01.01.2010 року до нього додому прийшли його брати ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вони розпили пляшку горілки і під час розмови ОСОБА_3 запропонував йому піти разом з ним та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 і забрати в нього його телефон. Допивши горілку він, брат ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його брат молодший ОСОБА_7, якому вони забороняли іти з ними, пішли до будинку ОСОБА_5 По дорозі купили ще дві пляшки горілки, які хотіли вжити, після того як повернуться від потерпілого. Підійшовши до будинку ОСОБА_5, ОСОБА_3 постукав у двері і їх відчинив потерпілий. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 запросити їх до хати, але останній відмовив, тоді ОСОБА_3 наніс йому удар ногою в область живота. Від цього удару потерпілий відійшов на зад і вони всі крім ОСОБА_7 в цей час зайшли до хати. ОСОБА_4 скочив на спину потерпілого, поваливши його на землю, а потім наніс йому два удари в область обличчя та по животу. Під час бійки він побачив, як на тумбочці біля дверей лежить мобільний телефон і сказав про це ОСОБА_3. ОСОБА_3 забрав його і вони всі вийшли з будинку. Біля вхідних дверей він залишився з ОСОБА_2. ОСОБА_2 будучи в агресивному стані бажаючи продовжувати бійку хотів знову повернутись до ОСОБА_5, але останній закрив двері, тоді ОСОБА_2 наніс пару ударів по дверях та виламав з них дошки. Після цього вони всі пішли додому. У вчиненому щиросердечно розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 є його рідним братом. 01.01.2010 року до них додому прийшли його дядьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які разом з його рідним братом ОСОБА_4 розпили пляшку горілки. Підчас розмови ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_4 піти до ОСОБА_5 та забрати в останнього його телефон та побити його. Він також вирішив піти подивитись на це, хоча йому було заборонено йти з ними. 02.02.2010 приблизно 2 години вони підійшли до будику ОСОБА_5 і тоді дядько ОСОБА_3 постукав у двері. Двері відчинив ОСОБА_5 і тоді ОСОБА_3 запропонував йому запросити їх до хати на що потерпілий категорично відмовився. Тоді ОСОБА_3 наніс йому один удар в область живота і потерпілий відійшов на один метр на зад. В цей час ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зайшли до будинку. ОСОБА_4 скочив ОСОБА_5 на спину і той в пав на землю. Тоді ОСОБА_4 наніс йому два удари в область обличчя. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наносили йому удари по різним частинам тіла, а ж поки у потерпілого не пішла кров. Потім вони вийшли на вулицю і лише дядько ОСОБА_2 залишився біля дверей, які закрив потерпілий, і почав по них бити ногами виламавши одну дошку. Після цього, вони всі пішли додому.
Суд бере до уваги покази потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 дані ними на досудовому слідстві.
Потерпілий ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що 02.01.2010 року, близько 01.00 год. він знаходився у себе вдома за адресою АДРЕСА_3 та почув, як хтось стукає у двері його будинку. Відкривши двері він побачив перед собою ОСОБА_10, ОСОБА_10, мешканців с. Калини та двох незнайомих молодиків. Нічого не пояснюючи ОСОБА_10 наніс йому один удар в обличчя, від чого він паде на підлогу в будинок. Потім йому почали наносити тілесні ушкодження і всі інші, тобто били його по різним частинам тіла. Всі вони перебували в стані алкогольного сп’яніння і наносили йому удари приблизно 5-10хв. Але хто саме, скільки разів та куди саме його бив він сказати не може, так як від переляку він заліз під ліжко та прикрив обличчя руками. Після цього, вищезгадані молодики вийшли з його будинку і він одразу ж зачинив за ними двері. Однак, вони знову стали стукати по дверях. Він знову перелякався та сховався в дну з кімнат, але вони виламали двері,зайшли до будинку та стали шукати його. Не знайшовши його вони вийшли на двір розбили одну шибку вікна та пішли геть.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 02.01.2010 року вона знаходилася у себе вдома і чула стуки та крики біля будинку де проживає брат її чоловіка ОСОБА_5
Протоколом огляду місця події стверджується місце вчинення злочину, а.с. 11-13.
Висновком експерта № 130 від 11.02.2010 р. стверджується те, що у гр. ОСОБА_5 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин правої половини обличчя, задньої поверхні грудної клітки та задньої поверхні шиї. Вказані вище тілесні ушкодження могли бути спричинені дією тупих твердих предметів, якими могла бути рука, стиснута в кулак та взута нога. Строку події 01.01.2010 року дані тілесні ушкодження відповідають і згідно Наказу № 6 п. 2.3.3 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я, чи незначну стійку втрату працездатності. а.с. 87-88.
Враховуючи вище наведене, дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 296 ч. 2 КК України: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за ст. 162 ч. 2 КК України –незаконне проникнення до житла вчинене із застосуванням насильства.
Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 296 ч. 2 КК України: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за ст. 162 ч. 2 КК України –незаконне проникнення до житла вчинене із застосуванням насильства.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 296 ч. 2 КК України: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та за ст. 162 ч. 2 КК України –незаконне проникнення до житла вчинене із застосуванням насильства.
При обранні міри покарання підсудним, судом враховується те, що вони вчинили злочин середньої тяжкості, особа підсудних, які раніше не судимі, характеризуються позитивно.
Обставини, які пом’якшують вину підсудного ОСОБА_2 –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують вину підсудного ОСОБА_2–вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставини, які пом’якшують вину підсудного ОСОБА_2 –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують вину підсудного ОСОБА_2–вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставини, які пом’якшують вину підсудного ОСОБА_4 –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини, які обтяжують вину підсудного ОСОБА_4 –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину підсудними, наведені обставини справи, їх особу, суд вважає, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Цивільного позову не заявлено.
Речових доказів та судових витрат не має.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324, 330, 332-335 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України.
Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 162 ч. 2 КК України.
Призначити підсудному ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 2 КК України –4 роки позбавлення волі.
Призначити підсудному ОСОБА_2 за ст. 162 ч. 2 КК України –3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання підсудному ОСОБА_2 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття основного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України.
Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 162 ч. 2 КК України.
Призначити підсудному ОСОБА_3 за ст. 296 ч. 2 КК України –4 роки позбавлення волі.
Призначити підсудному ОСОБА_3 за ст. 162 ч. 2 КК України –3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання підсудному ОСОБА_3 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття основного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Підсудного ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України.
Підсудного ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 162 ч. 2 КК України.
Призначити підсудному ОСОБА_4 за ст. 296 ч. 2 КК України –4 роки позбавлення волі.
Призначити підсудному ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 2 КК України –3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання підсудному ОСОБА_4 - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: В.В. Чопик
