ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - Ільтьо І. І.,
при секретарі - Куні О.І.,
з участю прокурора- Зарева І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берегово справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, одружений, тимчасово непрацюючий, згідно ст. 89 КК України не судимий,
за ст. 263 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в:
На початку січня 2010 року, ОСОБА_1 в невстановлений слідством день та час, знаходячись по місцю свого проживання, в АДРЕСА_1 безоплатно отримав від ОСОБА_2, вибуховий пристрій, який привласнив та незаконно зберігав по місцю свого проживання, сховавши його в підсобному приміщенні, що розташований на подвір’ї його будинку.
20 січня 2011 року біля 10:30 год., ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні діяння, знаходячись по місцю свого проживання за вище вказаною адресою, взяв із схованки вибуховий пристрій та сховавши його в кишені своєї куртки, без мети подальшого збуту, незаконно переніс при собі, в салоні невстановленого слідством маршрутного автобуса із сполученням «Мукачево - Берегово», в м. Берегово на вул. Мужайська.
В подальшому, 20 січня 2011 року о 11:45 години в м. Берегово по вул. Мужайська, на території автовокзалу, працівниками Берегівського міжрайонного відділу УБОЗ, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_1, було виявлено та вилучено заряд бризантної вибухової речовини тротилу вагою –70 гр. та електродетонатор ЕДП, які в сукупності являються пристроєм одноразового використання, який спроможний при подачі напруги на дроти електродетонатора зініціювати вибухову речовину з утворенням небезпечних факторів для людей та навколишнього середовища у вигляді вибухової хвилі та осколків, що підтверджується висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області №457 від 28.02.2011 року.
Підсудній ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що зранку 20.01.2011 року він вирішив поїхати в м. Берегово, до знайомого на ім’я ОСОБА_3, з яким мав зустрітися на автовокзалі м. Берегово. Мета їх зустрічі, заключалася в тому, що вони вдвох мали піти на озеро глушити рибу, тому він взяв з собою вибуховий пристрій, який ховав в сараї. Приблизно в 10:30 год. ОСОБА_1 зупинив маршрутку, біля автовокзалу м. Мукачево на якій приїхав в м. Берегово. На домовленому місці знайомого не було, тому став його там чекати. Згодом до нього підійшли два невідомі чоловіка, і повідомили, що вони працівники міліції та показали свої службові посвідчення, при цьому запитали з якою метою ОСОБА_1 перебуває на автостанції м. Берегово і чи має він при собі якісь заборонені речі або предмети. На данні запитання ОСОБА_1 відповів, що чекає свого знайомого, та має при собі тротилову шашку з детонатором, яку йому дав на початку січня 2010 року, його племінник - ОСОБА_2, для глушіння риби.
Відносно скоєного щиро розкаюється, просить сурово не карати, подібного обіцяє більше не скоювати.
Оскільки, підсудній та інші особи, які брали участь в судовому розгляді, відповідно до ст. 299 КПК України визнали не доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи та не оспорили обвинувачення, тому суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1 досудовим слідством кваліфіковано вірно за ст. 263 ч. 1 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Суд обираючи міру покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.
Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, слід визнати його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в ході судового розгляду не встановлено.
По місцю проживання підсудній ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с. 55).
Враховуючи, що підсудній ОСОБА_1 вчинив злочини середньої тяжкості, та те що він щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину, згідно ст. 89 не судимий (а.с. 52), суд приходить до висновку про можливість виправлення підсуднього без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України слід прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, на підставі ст. 76 п. п. 3, 4 КК України, слід зобов’язати підсудного ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально –виконавчу інспекцію та повідомляти їх про зміну місця проживання.
Відповідно до ст. 93 КПК України кошти в сумі 417 грн. 96 коп., які згідно довідки НДЕКЦ при ГУМВС України в З/о витрачені на проведення вибухотехнічної експертизи, слід стягнути з підсудного ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в З/о (а. с. 42).
Речовий доказ: вибуховий пристрій, що знаходиться в вибухотехнічній службі НДЕКЦ при УМВС України в З/о, слід знищити (а. с. 25).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку періодично з’являтися для реєстрації в кримінально –виконавчу інспекцію та повідомляти їх про зміну місця проживання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України в З/о судові витрати в сумі 417 (чотириста сімнадцять ) гривен 96 коп.
Речовий доказ: вибуховий пристрій, що знаходиться в вибухотехнічній службі НДЕКЦ при УМВС України в З/о – знищити.
На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Суддя
:
І. І. Ільтьо