Савранський районний суд Одеської області
1-104/11
15.11.2011
В И Р О К
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
15 листопада 2011 року Савранський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Бростовської Н.О.,
при секретарі – Пустовіт С.П.,
за участю прокурора – Козлової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Савранського району, Одеської області, кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Маразліївка,
Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянки України, українки, освіта неповна середня, неодруженої,
має на утриманні малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючої, яка проживає в АДРЕСА_1, раніше несудимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30.07.2011р. приблизно о 23год. в АДРЕСА_1, ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_2, розташованого АДРЕСА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що господар ОСОБА_2 спав, таємно викрала його гроші в сумі 300,00грн., які знаходились на ліжку поруч з ним. В подальшому ОСОБА_1 викраденими грішми розпорядилась на власний розсуд. Своїми навмисними діями, які знайшли своє відображення в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю визнала себе винною в крадіжці грошей у ОСОБА_2, пояснивши, що 30.07.2011р. близько 20-ої години в барі в АДРЕСА_1, вона зустріла свого односельчанина ОСОБА_2, який пив пиво. ОСОБА_2 запропонував їй разом з ним випити пива, на що вона погодилася. В барі вони перебували приблизно до 22-ої години, потім ОСОБА_2 купив ще пива і вони разом з її малолітнім внуком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до дому ОСОБА_2, де вже знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Перебуваючи в будинку ОСОБА_2 вони пили пиво та горілку. Потім ОСОБА_2 заснув і коли він спав у ліжку у нього з під подушки випали гроші, які вона непомітно підібрала і поклала до своєї кишені. Згодом їй стало погано і вона з внуком пішла до дому. На слідуючий день вона перерахувала гроші та виявила 300,00грн., за які найняла машину щоб поїхати до свого сина ОСОБА_7, який проживає в АДРЕСА_3 а на залишок грошей придбала продукти харчування.
Разом з цим, підсудною подано клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи відносно неї в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про амністію у 2011 році», оскільки вона скоїла злочин середньої тяжкості, злочин скоїла вперше, щиро розкаялася у скоєному та на утриманні має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження (а.с.61).
Зазначене клопотання підсудної не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Закон України від 08.07.2011р. №3680-VI «Про амністію у 2011 році»набрав чинності 29.07.2011р., відповідно до вимог п.«в»ст.1 якого, від покарання у виді позбавлення волі на певний строк звільняються особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, що не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Крім того, ст.6 зазначеного Закону встановлено, що звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Оскільки Закон України «Про амністію у 2011 році»набрав чинності 29.07.2011р., а підсудна скоїла злочин 30.07.2011р., тобто після набрання чинності цим законом, тому клопотання підсудної щодо застосування до неї амністії не підлягає задоволенню.
В скоєному злочині підсудна ОСОБА_1 щиро розкаялася, добровільно повернувши потерпілому 300,00грн., що підтверджується розпискою останнього від 07.11.2011р. (а.с.79), при цьому підсудна запевнила суд, що в подальшому не вчинятиме злочинів, а також попросила суд не досліджувати матеріали справи, так як повністю визнає себе винною.
Судом встановлено, що показання підсудної є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.
Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясовано, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз’яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.299, ст.301-1 КПК України, розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.
Крім показань, якими підсудна визнала себе винною у вчиненні інкримінованого їй злочину, її вина підтверджується всіма матеріалами справи, на дослідженні яких ні вона, ні інші учасники судового розгляду, не наполягають.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином, не пред’явив, надав суду письмову заяву про те, що підсудна добровільно повернула йому гроші в сумі 300,00грн., у зв’язку з чим він не має до неї претензій (а.с.79).
Суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, доведена повністю.
Дії підсудної правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Як особа ОСОБА_1 неодружена, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, якого виховує самостійно (а.с.49, 76, 77), протягом семі останніх років проживає разом з сином в АДРЕСА_1 (а.с.49), має власне житло, працездатна, в останні роки офіційно не працювала із-зі відсутності роботи, на обліку як безробітна не перебувала, утримує сім’ю за рахунок праці по найму, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (а.с.51), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Савранської ЦРЛ не перебуває (а.с.47, 48), інвалідом першої або другої групи не визнана, не є вагітною та не досягла пенсійного віку.
При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, який відповідно до положень ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, всі обставини справи і дані про особу винної.
До обставин, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, дачу нею правдивих свідчень, добровільне повернення потерпілому викрадених грошей.
До обставин, які обтяжують покарання підсудної, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Санкція ч.1 ст.185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.56, ч.1 ст.185 КК України, ст.ст.321, 323, 324, 333-335, 343 КПК України, суд,
пОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши їй покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Савранський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення (ст.349 КПК України).
Вирок суду набирає законної сили після закінчення п’ятнадцяти діб для подання апеляції, якщо апеляцію не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ (підпис)
Суддя Савранського районного
суду Одеської області Бростовська Н.О.
