Справа № 1-104/11
№ провадження 1/443/7/2012
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2012 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
при секретарі -Рудич А.Ю.
з участю прокурора - Тараненка П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по звинуваченню
ОСОБА _1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, фізичної особи-підприємця, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України,
В С Т А Н О В И В :
18 жовтня 2009 року близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_1, керуючи власним автомобілем марки ВАЗ-2103 державний реєстраційний номер 42719АВ, рухалася по вул. Інтернаціональній в сел. Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області в напрямку центру сел. Царичанка.
В району будинку № 62 вказаної вище вулиці в порушення норм п. 1.5, п/п а, б, в, г, д, є п. 2.10, п. 10.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1, не переконавшись в безпеці свого руху для інших учасників дорожнього руху, розпочала маневр обгону невстановленого слідством автомобіля, який рухався в попутному їй напрямку. Під час виконання вказаного вище маневру обгону ОСОБА_1, рухаючись по смузі руху для зустрічних транспортних засобів, допустила зіткнення з неповнолітніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, які на двох велосипедах рухалися по правому краю проїзної частини дороги у зустрічному для ОСОБА_1 напрямку.
В результаті зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 із вказаними вище велосипедистами останнім було спричинено тілесні ушкодження: ОСОБА_2 –тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритого осколкового перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки, закритий осколковий перелом верхньої третини лівого стегна і верхньої третини лівої мало-гомілкової кістки, травматичного шоку 1-го ступеню, а ОСОБА_3 –середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої гомілки зі зміщенням.
Після вказаного зіткнення із велосипедистами ОСОБА_1, не зупиняючись, продовжила свій рух і покинула місце дорожньо-транспортної пригоди.
Підсудна ОСОБА_1 як в ході досудового слідства, так і у судовому засіданні вину свою визнала частково, зокрема в скоєнні злочину, передбаченого ст.286ч.2 КК України визнала повністю та щиро розкаюється, що порушила Правила дорожнього руху, а по ст.135 ч.3 КК України вину не визнає, бо не бачила, що збила людей. Пояснила, що вона дійсно, керуючи власним автомобілем, рухалася по вул. Інтернаціональній в напрямку центру сел. Царичанка. На вулиці було вже темно, йшов дощ. Раптом в автомобілі, який стояв на правому відносно напрямку її руху узбіччі у зустрічному напрямку, ввімкнулося світло і засліпило її. З метою уникнення зіткнення із вказаним автомобілем вона прийняла лівіше, виїхавши на зустрічну смугу руху. Відчула удар по кузову автомобіля, але, вважаючи, що вона наїхала на палицю, яка лежала на проїзній частині вулиці, продовжила свій рух.
Про те, що вона здійснила наїзд на велосипедистів їй стало відомо лише від працівників міліції, які через деякий час приїхали до неї додому.
У вчиненому кається, прохає суворо її не карати, не позбавляти її волі, щоб вона мала можливість відшкодовувати завдану нею шкоду. В ході лікування потерпілих вона надавала посильну матеріальну допомогу і не відмовляється від подальшої допомоги, але батьки потерпілих вимагають від неї великих сум, які вона не в змозі сплатити. Так, в ході досудового слідства вона відшкодувала потерпілим за матеріальну шкоду в сумі 2 000 грн. за пошкоджені велосипеди та одяг дітей, а також частково відшкодувала витрати на лікування потерпілих дітей в сумі 20 500 грн., тобто всього вона відшкодувала їм шкоду в сумі 22500грн. В ході судового слідства вона продовжує сплачувати і відшкодувала потерпілим (поштовими переказами на ім”я ОСОБА_4 –500грн., 400грн., 300грн., 500грн., 300грн.) ще 2000грн., всього відшкодовано нею 24500 грн. В зв”язку з цим позови всіх потерпілих, їх законних представників визнає частково.
Так, позовні вимоги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди визнає частково лише в сумі 5 000грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 визнає частково, зокрема : про відшкодування моральної шкоди із пред”явленої суми 100 тис. грн. визнає частково лише в сумі 7 000грн.; про відшкодування шкоди у зв”язку з тим, що вона не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатись непрацездатною внаслідок каліцтва, завданого їй до повноліття із пред”явлених позовних вимог за період з 04.01.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 11 435 грн.58 коп. та з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в сумі 3219 грн., а всього за період з 04.01.2011 року по 01.04.2012 року в сумі 14 654грн. 58коп. визнає позов частково і згодна відшкодувати лише різницю між заявленою сумою та розміру отриманої потерпілою ОСОБА_2 пенсії; про відшкодування цієї ж шкоди наперед за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року (до закінчення навчання) в сумі 30 373грн. –позовні вимоги в цій частині взагалі не визнає.
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зокрема: про відшкодування моральної шкоди із пред”явленої суми 50тис.грн. визнає частково лише на суму 10 000грн. (всього на обох, тобто по 5 тис. грн. кожному); про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 400 грн. визнає повністю позовні вимоги в цій частині; про відшкодування матеріальної шкоди із пред”явленої загальної суми 10 794грн.83коп. позов визнає частково лише в сумі 8622грн.63коп., враховуючи те, що 2000грн. нею вже сплачено в ході судового слідства, згідно поштових переказів, а саме : витрати на додаткове харчування потерпілих –в сумі 7446грн.48коп. позовні вимоги визнає в цій частині повністю; витрати за проведення судово медичних експертиз –в сумі 286грн.64 коп. позовні вимоги визнає; за витрати на поїздки в лікарню із пред”явленої суми 2889грн.51коп. визнає частково лише на суму 889грн.51коп.(враховуючи, що 2000грн. вже сплатила в ході судового слідства поштовими переказами); за господарські витрати на придбання миючих засобів та іншого для стаціонарів лікарень в сумі 172грн.20коп. –позовні вимоги в цій частині не визнає, тобто на відшкодування матеріальної шкоди позовні вимоги визнає частково на загальну суму 8622грн.63коп.; за додаткові витрати на освіту ОСОБА_6 в сумі 8992грн.76коп. позовні вимоги в цій частині визнає повністю.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснили, що вони рухалися на двох велосипедах по вул. Інтернаціональній в сел. Царичанка в напрямку від центру селища. Було вже темно, ішов дощ, тому вони рухалися по правому краю проїзної частини одна за одною. При цьому ОСОБА_2 їхала попереду, тримаючи у руці розкриту парасольку, а ОСОБА_3 –позаду. В цей час їм назустріч рухалися два автомобілі один за одним. На незначній відстані від них автомобіль, який рухався позаду, почав обганяти той автомобіль, який рухався попереду. І в цей час (під час обгону) автомобіль збив їх. Після того як вони впали, то ОСОБА_2 бачила, що автомобіль який їх збив призупинився, відкрились передні двері автомобіля з боку водія, водій подивився в їх бік, потім двері автомобіля закрились і цей автомобіль поїхав в напрямку центру сел. Царичанка. Від болю вони почали кричати і невдовзі їх почули люди, вийшли до них та ОСОБА_7 відразу відвіз їх своїм автомобілем в Царичанську центральну районну лікарню, потім вони лікувались тривалий час в лікарні в м.Дніпропетровську.
ОСОБА_2 підтримує свої позовні вимоги і прохає стягнути з ОСОБА_1 на її користь: на відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000грн.; на відшкодування шкоди у зв”язку з тим, що вона не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатись непрацездатною внаслідок каліцтва, завданого їй до повноліття в сумі 11435грн.58коп. за період з 04.01.2011 року по 31.12.2011 року та за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в сумі 3219грн., а всього за період з 04.01.2011 року по 01.04.2012 року в сумі 14654грн.58коп.; та за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року (до закінчення її навчання в Полтавському національному педагогічному університеті ім..ОСОБА_8) в сумі 30 373грн., а всього 145 027грн. 58 коп.
Законні представники неповнолітніх потерпілих - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у судовому засіданні показали, що 18 жовтня 2009 року ввечері вони знаходилися вдома, як до них прийшла їх сусідка ОСОБА_9 і повідомила, що їх доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Це сталося неподалік від їх подвір’я. Коли вони прибули на місце пригоди, їх доньки вже були в автомобілі ОСОБА_7, який і доставив їх в Царичанську районну лікарню. Потім доньок відправили в обласну дитячу лікарню, де вони лікувалися тривалий час.
Під час зустрічі із ОСОБА_1 наступного дня вона дуже хвилювалася від того, що трапилося, говорила, що покінчить життя самогубством.
Дійсно, ОСОБА_1 відшкодувала їм шкоду в сумі 2 000 грн. за пошкоджені велосипеди та одяг дітей, а також частково відшкодувала витрати на лікування в сумі 20 500 грн., тобто всього вона відшкодувала їм шкоду в сумі 22500грн. Потім вони запропонували ОСОБА_1 сплатити на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн., на що остання відмовилася. Після цього ніякого відшкодування не було. А в ході судового слідства ОСОБА_1 відшкодувала їм ще 2000грн.
Ними обома заявлений та підтриманий в повному обсязі в судовому засіданні цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 70 187 грн. 59коп., з яких : 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 10 794 грн. 83коп. на відшкодування матеріальної шкоди, в тому числі : 2889 грн.51коп. транспортних витрат на поїздки до лікарень (враховуючи часткове відшкодування ОСОБА_1 їм шкоди на суму 2000 грн. в ході судового слідства, а тому змінивши в цій частині позовні вимоги із 4889грн.51коп. на 2888грн.51коп.), 286,64 грн. вартість судово-медичних експертиз, 172,2 грн. господарських витрат на придбання миючих засобів та іншого для стаціонарів лікарень, 7 446,48 грн. витрат на додаткове харчування; а також на відшкодування додаткових витрат на освіту ОСОБА_2 в сумі 8992грн. 76коп. та витрат на правову допомогу в сумі 400грн.
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 пред”явлений цивільний позов, який повністю підтриманий ним в судовому засіданні про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000грн.
У судовому засіданні вказані цивільні позови потерпілими, законними представниками, їх представником ОСОБА_10 були підтримані повністю.
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що ввечері 18 жовтня 2009 року він рухався на автомобілі по вул. Інтернаціональній в сел. Царичанка і побачив жінку, яка махала руками з метою його зупинити. Коли він зупинився, дізнався, що сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої постраждали дівчата. Він відразу ж погодився доставити потерпілих в лікарню. Потерпілі лежали майже на узбіччі, біля них знаходилися два велосипеди. Свідком самої дорожньо-транспортної пригоди він не був.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що ввечері 18 жовтня 2009 року вона поралася по господарству, раптом почула хлопок, як від пострілу, потім почула крик дівчат. Коли вона вийшла на вулицю побачила на узбіччі дівчат –ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які повідомили, що їх збив автомобіль. Вона чула, що хлопнули дверцята якогось автомобіля. Потім коли невдовзі їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_7, вона його відразу ж зупинила і він погодився доставити потерпілих до лікарні, а сама повідомила батькам потерпілих. Це трапилося неподалік від їх подвір’я.
В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди працівниками міліції було встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди та місце розташування слідів зіткнення автомобіля з велосипедами потерпілих (т. 1 а. с. 9-22), а також вилучено пошкоджені велосипеди та сліди лако - фарбового покриття.
Під час огляду автомобіля марки ВАЗ-2103 державний реєстраційний номер 42719АВ за місцем проживання підсудної ОСОБА_1 на ньому було виявлено пошкодження та сліди лако-фарбового покриття (т. 1 а. с. 24-26).
Згідно висновку експерта № 70/18/1827 від 2 липня 2010 року (т. 2 а. с. 20-24) частинки речовини, вилучені з місця пригоди мають спільну групову приналежність зі зразком лако-фарбового покриття автомобіля марки ВАЗ-2103 державний реєстраційний номер 42719АВ, а інші мають спільну групову приналежність зі зразком лако-фарбового покриття рами велосипеду “Комфорт”, на якому в момент ДТП рухалася ОСОБА_2
При медичному обстеженні ОСОБА_1 18 жовтня 2009 року в Царичанській центральній районній лікарні було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у тверезому стані (т. 1 а. с. 31).
Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 265 від 13-16 листопада 2009 року (т. 1 а. с. 43-45) та висновку експерта № Е-59 від 23-24 березня 2010 року ОСОБА_2 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритого осколкового перелому середньої третини обох кісток лівої гомілки, закритий осколковий перелом верхньої третини лівого стегна і верхньої третини лівої мало-гомілкової кістки, травматичного шоку 1-го ступеню, які могли бути спричинені під час дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а. с. 4).
Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 266 від 10-16 листопада 2009 року (т. 1 а. с. 47-48) та висновку експерта № Е-60 від 23-24 березня 2010 року ОСОБА_3 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої гомілки зі зміщенням (т. 2 а. с. 8).
Як вбачається із висновку судово-медичної експертизи № Е-62 від 24-30 березня 2010 року (т. 2 а. с. 13) ОСОБА_1 потерпає на короткозорість середнього ступеню, що не позбавляє її можливості керувати транспортними засобами.
В ході відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 остання на місці пригоди показала де саме стояв автомобіль, який її засліпив, та де сталося зіткнення із велосипедистами (т. 1 а. с. 192-196).
В ході відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_3 остання на місці пригоди показала де сталося зіткнення з автомобілем та за яких саме обставин (т. 1 а. с. 200-203).
Потерпіла ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки та обставин події також на місці пригоди показала де сталося зіткнення з автомобілем та за яких саме обставин (т. 1 а. с. 204-207).
Із висновку спеціаліста № 70/27-391 від 17 листопада 2009 року (т. 1 а. с. 51) та висновку експерта № 70/27-492 від 23 вересня 2010 року в діях велосипедистів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні порушення норм Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, в діях же водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 вбачаються порушення норм п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою.
Заслухавши показання підсудної ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, законних представників потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_10, свідків, вивчивши всі інші зібрані у справі докази та даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вина підсудної ОСОБА_1 в пред’явленому їй звинуваченні по ст.286 ч.2 КК України доказана повністю.
На думку суду, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2103 державний реєстраційний номер 42719АВ, допустила порушення правил безпеки дорожнього руху (п. 10.1 Правил дорожнього руху України), що призвело до спричинення потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілій ОСОБА_3 –середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тому вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України.
На думку суду, вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, не доведена, а тому за даною нормою КК України вона повинна бути виправдана з наступних підстав.
Частина 3 статті 135 КК України передбачає відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний стан, якщо ці діяння спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Таким чином, між залишенням у небезпеці і тяжкими наслідками повинен бути встановлений причинний зв”язок, а саме: що внаслідок ненадання допомоги (залишення в небезпеці) настали тяжкі наслідки –тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто якби допомога була надана, то наслідки не настали б. А такий причинний зв”язок на думку суду відсутній, так як не знайшов свого об”єктивного підтвердження в судовому засіданні.
Як в ході досудового слідства, так і у судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завідомо для підсудної ОСОБА_1 перебували в небезпечному для життя стані. Як в ході досудового слідства, так і у судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що саме через те, що ОСОБА_1, не зупиняючись, покинула місце дорожньо-транспортної пригоди, настали тяжкі для потерпілих наслідки, які відразу ж після ДТП були доставлені свідком ОСОБА_7 в лікарню. В пред’явленому ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинуваченні, яке підтримав у судовому засіданні прокурор, вказано, що тяжкими наслідками є спричинення ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень за ознакою їх небезпеки для життя. В той же час органом досудового слідства ОСОБА_1 звинувачується в тому, що саме в результаті допущених нею порушень Правил дорожнього руху України потерпілій ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Вказане обвинувачення також підтримане у судовому засіданні прокурором і це звинувачення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 лише складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як в ході досудового слідства, так і у судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, не зупиняючись, продовжила рух і покинула місце дорожньо-транспортної пригоди. А тому, вона достовірно не знала про стан потерпілих, а отже і не могла завідомо залишити їх у небезпечному для життя стані.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, є необґрунтоване, а тому в цій частині ОСОБА_1 повинна бути виправдана.
При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка раніше не судима, часткове добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим як в ході досудового так і в ході судового слідства, що є пом’якшуючою відповідальність обставиною, позитивну характеристику за місцем проживання, ту обставину, що на її утриманні знаходиться її пристаріла мати, віком 73 роки, та неповнолітній син її чоловіка, та пристаріла мати її чоловіка, її щире каяття, ту обставину, що злочин скоїла відносно неповнолітніх осіб, і приходить до висновку про те, що їй повинно бути призначене покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. В зв’язку із викладеним, суд приходить до висновку про те, що підсудній повинно бути призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки, на думку суду виправлення та перевиховання підсудної можливе без відбування призначеного їй покарання, оскільки на думку суду, відбування підсудною покарання у виді реального позбавлення волі позбавить її можливості в подальшому вживати заходи щодо відшкодування завданої шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000грн. на думку суду , виходячи з принципів розумності і достатності підлягає частковому задоволенню лише в сумі 10 000грн., які слід стягнути із підсудної ОСОБА_1, оскільки дійсно в результаті дій ОСОБА_1 потерпілій була спричинена моральна шкода.
Цивільний позов ОСОБА_2 на думку суду, виходячи з принципів розумності і достатності підлягає частковому задоволенню та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, зокрема : на відшкодування моральної шкоди частково лише суму 15 000грн.; на відшкодування шкоди у зв”язку з тим, що вона не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатись непрацездатною внаслідок каліцтва, завданого їй до повноліття за період з 04.01.2011 року по 31.12.2011 року суму 11 435грн. 58коп., за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в сумі 3219грн., а всього на суму 14654грн.58коп. –слід стягнути в повному обсязі; на відшкодування цієї ж шкоди, але на майбутнє, тобто за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року (до закінчення навчання ОСОБА_2С.) на суму 30373грн. –в цій частині в задоволенні позовних вимоги на думку суду слід позивачу ОСОБА_2 відмовити, оскільки позивач не надав доказів про наявність даної шкоди в майбутньому. Всього слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 29 654грн.58коп.
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди на думку суду, виходячи з принципів розумності і достатності підлягає частковому задоволенню, та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь батьків потерпілих - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зокрема: на відшкодування моральної шкоди частково лише суму 20 000грн. (всього на обох, тобто по 10 000грн. кожному), оскільки дійсно їм також була спричинена моральна шкода в результаті дій ОСОБА_1; на відшкодування витрат на правову допомогу суму 400 грн., задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю; на відшкодування матеріальної шкоди –підлягає частковому задоволенню в загальній сумі 10 622грн.63коп., а саме : за витрати на додаткове харчування потерпілих –в сумі 7446грн.48коп., задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю; за витрати на проведення судово медичних експертиз –в сумі 286грн.64 коп., теж задовольнивши позовні вимоги повністю в цій частині; за витрати на поїздки в лікарню в сумі 2889грн.51коп. –підлягає задоволенню в повному обсязі. А в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, зокрема : за господарські витрати на придбання миючих засобів та іншого для стаціонарів лікарень в сумі 172грн.20коп. –на думку суду слід відмовити, як необґрунтовані та недоказані в судовому засіданні. Тобто на відшкодування матеріальної шкоди позовні вимоги слід задовольнити частково на загальну суму 10622грн.63коп.; за додаткові витрати на освіту ОСОБА_6 станом на 26.03.2012 року в сумі 8992грн.76коп. - позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі. А всього слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 40 015грн.39коп.
Речові докази:
- зразки лако-фарбового покриття, молдинг, фрагмент пластика, пошкоджену корзину, осип скла, які зберігаються в камері схову Царичанського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області по квитанції № 119209 (а.с.33, 34 т.2), слід знищити;
- автомобіль марки ВАЗ-2103 державний номерний знак 42719АВ, який зберігається під розпискою у гр-на ОСОБА_11 (а.с.33 т.2), слід повернути його власнику –ОСОБА_1;
- велосипеди марки “Комфорт”та “Салют”, які також зберігаються під розпискою у гр-на ОСОБА_11, слід передати ОСОБА_1 (а.с.33 т.2,170 т.1);
- верхній одяг потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, взуття, жіночу сумочку, парасольку, які зберігаються під розпискою у ОСОБА_4 (а.с.33 т.2, 166 т.1) –слід передати ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА _1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання:
- по ст.286 ч.2 КК України у виді - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки;
На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.
Згідно п. п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
По ч. 3 ст. 135 КК України ОСОБА_1 виправдати.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити попередній –підсписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди частково задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10 000грн.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : на відшкодування моральної шкоди 15 000грн., частково задовольнивши в цій частині позовні вимоги; на відшкодування шкоди у зв”язку з тим, що вона не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатись непрацездатною внаслідок каліцтва, завданого їй до повноліття за період з 04.01.2011 року по 31.12.2011 року суму 11 435грн. 58коп., за період з 01.01.2012 року по 01.04.2012 року в сумі 3219грн., а всього на суму 14654грн.58коп. –слід стягнути в повному обсязі; на відшкодування цієї ж шкоди, але на майбутнє, тобто за період з 01.04.2012 року по 30.06.2014 року (до закінчення навчання ОСОБА_2С.) на суму 30373грн. –в цій частині в задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_2 - відмовити. А всього слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 29 654грн.58коп. на відшкодування моральної шкоди та на відшкодування шкоди у зв”язку з тим, що вона не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатись непрацездатною внаслідок каліцтва, завданого їй до повноліття.
Позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди частково задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь батьків потерпілих - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зокрема: на відшкодування моральної шкоди суму 20 000грн. (всього на обох, тобто по 10 000грн. кожному), частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині; на відшкодування витрат на правову допомогу суму 400 грн., задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю; на відшкодування матеріальної шкоди в загальній сумі 10 622грн.63коп., частково задовольнивши позовні вимоги в цій частині, а саме : за витрати на додаткове харчування потерпілих –в сумі 7446грн.48коп., задовольнивши в цій частині позовні вимоги повністю; за витрати на проведення судово медичних експертиз –в сумі 286грн.64 коп., задовольнивши позовні вимоги повністю в цій частині; за витрати на поїздки в лікарню в сумі 2889грн.51коп. –задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі. В задоволенні інших позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, зокрема : за господарські витрати на придбання миючих засобів та іншого для стаціонарів лікарень в сумі 172грн.20коп. –відмовити. За додаткові витрати на освіту ОСОБА_2 в сумі 8992грн.76коп. позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 8992грн.76коп. А всього слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на відшкодування моральної, матеріальної шкоди, додаткових витрат на освіту ОСОБА_2 та витрат на правову допомогу на загальну суму - 40 015грн.39коп.
Речові докази:
- зразки лако-фарбового покриття, молдинг, фрагмент пластика, пошкоджену корзину, осип скла, які зберігаються в камері схову Царичанського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області по квитанції № 119209 (а.с.33, 34 т.2), знищити;
- автомобіль марки ВАЗ-2103 державний номерний знак 42719АВ, який зберігається під розпискою у гр-на ОСОБА_11, повернути його власнику –ОСОБА_1 (а.с.33 т.2);
- велосипеди марки “Комфорт”та “Салют”, які також зберігаються під розпискою у гр-на ОСОБА_11, передати ОСОБА_1П.(а.с.33 т.2,170 т.1);
- верхній одяг потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, взуття, жіночу сумочку, парасольку, які зберігаються під розпискою у ОСОБА_4 (а.с.33 т.2,166 т.1) - передати ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до районного суду.
Головуюча: О.М.Гудим
