В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 1-104/11 року
12 травня 2011 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої –судді Флоряк Д.В.
секретаря Левкуна Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця м.Надвірна, а жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, займається домашнім господарством, не одруженого, на утриманні нікого немає, не судимого, громадянина України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України ,-
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1 умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
Злочин вчинено ним за наступних обставин.
11 лютого 2011 року приблизно о 16.00 год. в с.Парище Надвірнянського району Івано-Франківської області, на грунті особистих неприязних стосунків, які тривалий час існують між родинами потерпілої та підсудного із-за межі земельної ділянки, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_1 в її житловому будинку наніс потерпілій удари паском по тілу, спричинивши тій легкі тілесні ушкодження, а також заподіяв моральну шкоду. На крик потерпілої вибігли її син та донька, які виштовхали підсудного на вулицю.
Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред”явленому йому обвинуваченні не визнав, суду пояснив, що його родина і родина ОСОБА_2 дійсно перебувають у неприязних відносинах із-за, на його думку неправомірних дій як самої ОСОБА_2, так і її рідних, які, як він вважає, вчиняють крадіжки. 11лютого 2011 року він ніяких ударів нікому не наносив, хоча не заперечує того факту, що того дня між ним і ОСОБА_2 дійсно відбулася сварка, однак на подвір’я її господарства він не заходив. Тому просить його за нанесення побоїв ОСОБА_2 виправдати.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у пред”явленому йому звинуваченні, його винність в скоєнні злочину доводиться зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Допитана як потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідання дала покази про те, що 11.02.2011 року до неї в житловий будинок забіг підсудний ОСОБА_1 і почав кричати, щоб вони повернули йому балію. Коли йому відповіли, що ніхто в нього нічого не брав, ОСОБА_1 линвою, яку тримав в руках, став наносити удари по тілу її синові, а коли вона заступилася за сина, підсудний почав бити і її. На її крик син і дочка фактично виштовхали ОСОБА_1 на вулицю, а вже звідти його забрали його родичі, які намагалися його заспокоїти. В результаті отриманих ударів в неї були синці по тілу, вона пройшла медичне обстеження, яким встановлено, що в неї мали місце легкі тілесні ушкодження. Окрім того підсудний заподіяв їй також і моральну шкоду, оскільки вона терпіла фізичну біль, перенесла приниження і сором, змушена була лікуватися від побоїв і стресу, тому моральну шкоду оцінює в 2000 грн. Просить покарати підсудного згідно закону, стягнути з нього вартість пошкодженого вхідного замка 150 грн., моральної шкоди 2000 грн. та судові витрати по справі.
Допитана як свідок в судовому засіданні ОСОБА_4 суду ствердила, що була очевидцем того, як 11.02.2011 року їхній сусід ОСОБА_1 наніс удари линвою по тілу її матері ОСОБА_2, звинувачуючи при цьому їх всіх за ніби-то вчинення крадіжки його майна.
Допитаний як свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав покази стосовно обставин справи і подій, як мали місце 11.02.2011 року аналогічні за своїм змістом показам свідка ОСОБА_4
З висновку експерта № 95/40-Е від 31.03.2011 року вбачається, що у ОСОБА_2 мали місце синці грудної клітки, які отримані від дії тупих твердих предметів і можуть відповідати терміну, вказаному освідуваною та в постанові суду і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Характер, локалізація виявлених тілесних ушкоджень не виключають можливості їх утворення і від ударів линвою в ділянку грудної клітки.
Суд не може взяти до уваги покази свідка ОСОБА_6, яка є матір’ю підсудного і є прямо зацікавленою в результаті справи, та свідка ОСОБА_7, оскільки очевидцями даних подій вони безпосередньо не були, їх покази містять суттєві суперечності і вони спростовуються наведеними вище доказами, які є послідовними. Окрім того і показання самого підсудного ОСОБА_1 суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за вчинене.
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання підсудному, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, його поведінку до і після вчинення злочину, а також обставини, при яких вчинено злочин.
Обставин, які обтяжують чи пом’якшують покарання, судом не встановлено.
По місцю проживання підсудний характеризується з позитивної сторони.
З врахуванням всіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що підсудному слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у вигляді штрафу.
Цивільний позов потерпілої по справі слід задоволити частково.
Доказів, які давали б суду підстави стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 матеріальну шкоду, в судовому засідання потерпілою не представлено, а тому в задоволенні цивільного позову про відшкодування їй матеріальної шкоди за пошкоджений замок слід відмовити за недоведеністю.
Стосовно відшкодування моральної шкоди, то з врахуванням глибини моральних і фізичних страждань потерпілої ОСОБА_2 внаслідок заподіяних їй тілесних ушкоджень, фізичного болю та порушення її конституційних прав і свобод слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн., а також судові витрати по справі в сумі 300 грн.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України , суд –
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 550 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди та 300 грн. судових витрат по справі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд.
Суддя Флоряк Д.В.
