Справа № 1-104/11
Провадження № 1/1010/3/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2012 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Юзвик М. М.,
при секретарі Поліщук В. М.,
з участю прокурора Червінчика Є.Е,
захисника ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка справу про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, розлучений, має неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,
у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність по ст. 194 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено та доведено, що підсудний вчинив умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах шляхом підпалу.
Так, 04 жовтня 2000 року близько 21 годин в с.Пилипча Білоцерківського району ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючись почуттям помсти до ОСОБА_2, маючи намір на пошкодження його майна, умисно облив будинок по АДРЕСА_2, належний на праві власності матері ОСОБА_2 - ОСОБА_5 горючими рідинами та за допомогою сірників вчинив його підпал.
В результаті підпалу пошкоджено будинок АДРЕСА_2 на суму 5224 гривні, що в 250 разів і більше перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на 04.10.2000 року складав 17 гривень.
Згідно висновку судової пожежно-технічної експертизи № 2172 від 10 серпня 2001 року на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 мали місце п'ять незалежних осередків пожежі, а саме:
-осередок пожежі № 1 знаходиться в приміщенні горища біля східної стіни, в місцях розташування прогарів, звідки полум'яне горіння поширилось на всю площу горища та дах і за рахунок дії теплового випромінювання з урахуванням напрямку вітру, сприяло утворенню термічних пошкоджень на вантажному автомобілі;
-осередок пожежі № 2 знаходиться в нижній частині правої (зі сторони кімнати №1) стулки дверей, звідки горіння розповсюдилось на всю поверхню правої стулки дверей і можливо на весь південно-західний кут кімнати №1;
-осередок пожежі № 3 знаходиться зовні будинку, в районі нижньої частини лівої (знадвору) стулки вхідних дверей, звідки полум'яне горіння поширилось на всю поверхню зовнішньої сторони даної стулки;
-осередок пожежі № 4 знаходиться в середині кабіни вантажного автомобіля, звідки горіння поширилось на тент та передній борт кузова;
-осередок пожежі №5 знаходиться в приміщенні господарського блоку, біля входу в льох.
В даному місці горіння мало локальний характер і не поширилось на інші будівельні конструкції та матеріали, які там зберігались.
Безпосередньою причиною пожежі стало принесення із зовні в місця розташування осередків пожежі джерела відкритого полум'я, наприклад полум'я сірника, факела, запальнички та їм подібні. Виникненню даної пожежі сприяло застосування для ініціалізації горіння горючих рідин.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю, ствердив обставини вчинення злочину зазначені в обвинуваченні, при цьому вказуючи, що ОСОБА_2 є його двоюрідним дядьком, з яким він особливих родинних стосунків не підтримував, спілкувались між собою більше їх матері. Приблизно в 1998 році ОСОБА_2 запропонував йому доглядати за будинком АДРЕСА_2 та охороняти майно, яке там знаходиться, а також часто просив допомагати в розвантажуванні товару, оскільки ОСОБА_2 був приватним підприємцем, торгував різними речами: килимами, качками, оцтовою кислотою, продуктами харчування. ОСОБА_2 його роботу оплачував частково, надавав йому будинок АДРЕСА_2 для проживання. Кому належав даний будинок, він не цікавився, але завжди думав, що ОСОБА_2 На території домоволодіння розташований одноповерховий цегляний будинок та одноповерхова цегляна господарська споруда з погребом, які використовувались як складські приміщення, в яких розташовувались пластиковий посуд (тарілки, склянки), капронові сітки, магнітні плівки та футляри до аудіокасет, адізол, термін придатності якого скінчився, оцтова кислота в 100 г скляних пляшках, поліетиленові ящики, гумові ємності чорного кольору, необрізані дошки, дранка, в кімнатах будинку були меблі, килими, відеокасети, офісний папір, відра, магнітофони, колонки звукові, близько 60 м пластикового поливного шлангу. Навесні-влітку 2000 року ОСОБА_2 купив 200 голів качок, які доручив йому доглядати. Кількості охоронюваного товару він не знав, оскільки товар постійно переміщався, ОСОБА_2 сам ніколи не знав точної кількості товару, знав лише точний перелік продуктів харчування. Приблизно з серпня 2000 року ОСОБА_2 почав до нього безпричинно чіплятись, що він погано працює, мало вириває траву на городі, не доглядає належно за качками, він у відповідь намагався мовчати, але ОСОБА_2 все частіше став його безпідставно звинувачувати в тому, що він погано доглядає за господарством, постійно принижував його людську гідність. Він почав просити в ОСОБА_2 оплатити його працю, оскільки в нього не було за що купити продукти харчування, він просив їжу в сусідів. ОСОБА_2 ігнорував його прохання, внаслідок чого в нього склалось негативне відношення до ОСОБА_2
04.10.2000 року він як завжди знаходився в АДРЕСА_2, не пам'ятає з ким, вживав спиртне, випив близько 200 г горілки. Приблизно в обідню пору пішов до когось із сусідів, щоб з їх телефону подзвонити ОСОБА_2 і попросити гроші хоча б на продукти харчування. ОСОБА_2 у відповідь в грубій формі відмовив йому, тому він, перебуваючи під впливом негативних емоцій, викликаних зневажливим ставленням до нього ОСОБА_2, вирішив йому помститись - він вирішив підпалити будинок по АДРЕСА_2, щоб привернути до себе увагу ОСОБА_2 Мети на знищення та пошкодження майна ОСОБА_2 в нього не було.
Близько 18 години до нього приїхала мама, вона бачила, що він нервує, він попросив її зателефонувати ОСОБА_2, але не знає чи вона це робила.
Близько 21 години, перебуваючи на самоті на подвір'ї, матері тоді не було, взяв кілька скляних пляшок з ацетоном, ємністю 0,5 л з господарської споруди та 10 л скляний бутель з цього ж приміщення, почав кидати пляшки на дах будинку, вони розбивались, скільки пляшок кинув, не пам'ятає. Потім з бутля облив ацетоном приміщення біля входу в будинок і ззовні будинок, після чого кинув кілька запалених сірників, від чого будинок почав горіти.
Під час підпалу поряд себе нікого не бачив, про свої наміри нікому не повідомляв. Приблизно через 5 хвилин, як спалахнуло полум'я, він пошкодував про те, що вчинив, хотів розпочати гасити пожежу, побіг до криниці, набрав воду, але загорілись його спортивні штани і він побіг городами до глухонімого сусіда ОСОБА_6, де заночував. Наступного дня до нього приїхав дільничний інспектор міліції, відібрав у нього пояснення, в якому він вказав, що не підпалював будинок. Побачивши його стан здоров'я, дільничний інспектор міліції відвіз його в Білоцерківську ЦРЛ, де йому надали першу медичну допомогу, пов'язану з опіками ніг, потім направили в Білоцерківську міську лікарню № 2, де він перебував на стаціонарному лікуванні кілька днів. Тоді зрозумів, що ОСОБА_2 після вчиненого не залишить його в спокої, тому відразу поїхав в м.Київ, де спочатку ночував на вокзалі, а потім почав займатись тимчасовими заробітками на будівництві, тимчасово проживав на різних найманих квартирах. Родичам про себе дійсно нічого не повідомляв, оскільки не хотів, щоб через нього їм завдавали зайвих хвилювань. На даний час у вчиненому щиро кається.
Крім повного визнання вини у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, вина ОСОБА_3 в інкримінованому діянні повністю доведена іншими доказами в справі, а саме, показами потерпілого та оголошеними у судовому засіданні показами свідків:
- показами у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який вказав, що в 1997 році мати ОСОБА_3 - ОСОБА_7 попросила переховати її сина - ОСОБА_3 від кредиторів, що він і зробив, поселивши ОСОБА_3 в будинку своєї матері в АДРЕСА_2. ОСОБА_3 допомагав йому по господарству за оплату в розмірі 150 гривень.
04.10.2000 року близько 16 години 30 хвилин він з матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_8 поїхав в с. Пилипча до будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 на подвір'ї не було, він попросив ОСОБА_8 знайти сина, щоб поговорити з ним про готування господарства до зими. ОСОБА_3 прийшов з берега в незрозумілому стані, тому він відмовився говорити з ОСОБА_3 про справи, сказав, що розмова переноситься на наступний ранок і поїхав додому в м. Біла Церква. Ввечері близько 20 години йому знову зателефонував ОСОБА_3, сказав, що вимагає зустрічі, інакше підпалить будинок. Він відмовився приїхати. Близько 21 години йому зателефонувала мати ОСОБА_3 і просила негайно приїхати, бо «ОСОБА_3 щось таке робить», що саме, не пояснила. Він відповів, що приїде з міліцією, вона погодилась. Він зателефонував у Білоцерківський РВ і разом з працівниками міліції приїхав в с. Пилипча, побачив, що горить будинок АДРЕСА_2 та автомобіль АВІА-31, що стояв біля будинку, по всьому подвір'ї були розкидані пляшки з-під ацетону, по хліву була розлита солярка. ОСОБА_3 на подвір'ї не було. Пожежею пошкоджено дах будинку та знищено товар на горищі будинку і автомобіль АВІА, документи на який відсутні. Вказаний автомобіль він купував як запчастини, не розмитнював його та на облік в МРЕВ не ставив.
- оголошеними показами свідка ОСОБА_8, яка вказала, що ОСОБА_2 є її двоюрідним братом. Приблизно в 1998 році її син ОСОБА_3 мав великі борги і вона попросила ОСОБА_2 переховати її сина. Він запропонував проживати в його будинку в АДРЕСА_2, працювати там, за що він обіцяв платити її синові. ОСОБА_3 погодився. І почав проживати в с. Пилипча.
04.10.2000 року після обіду вона з ОСОБА_2 з м. Біла Церква поїхала в с. Пилипча, покликала з річки ОСОБА_3, який пас качок. ОСОБА_3 з ОСОБА_2 про щось говорили на подвір'ї близько 10 хв, вона розмови не чула, стояла осторонь. Потім ОСОБА_3 пішов до річки, повернувся приблизно через годину з качками, а ОСОБА_2 за цей час сів в свій автомобіль і поїхав. Коли ОСОБА_3 повернувся, то запитав, де дівся ОСОБА_2, вона відповіла, що він поїхав і сказав, що повернеться завтра зранку. ОСОБА_3 сказав, що вони не договорили і попросив подзвонити ОСОБА_2, щоб той повернувся. Вона допомогла ОСОБА_3 загнати качок і приблизно через хвилин 30-40 пішла телефонувати до сусідів ОСОБА_2, просила його приїхати, але він відповів, що приїде наступного дня зранку. Повернувшись до будинку № 33 побачила, що він горить, ОСОБА_3 не бачила на подвір'ї, пішла викликати пожежників (а.с. 62-63 т.1, 121-124 т.1, 16 т.2).
-показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_10, яка вказала, що проживає в с.Пилипча із співмешканцем ОСОБА_11. 04.10.2000 року близько 20 години на дворі почула, як щось стріляє, ніби кидають пітарди, лягла відпочивати, прокинулась від того, що до будинку зайшов співмешканець, він нього було чути запах солярки, він був збуджений, приблизно через 5 хв хтось постукав у вікно і співмешканець пішов з будинку. Вона заснула, потім прокинулась, бо прийшла сусідка, сказала, що в сусідів будинок горить. Вийшовши до подвір'я ОСОБА_2, ні співмешканця, ні ОСОБА_3 на пожежі не бачила. Згодом в будинок повернувся ОСОБА_11 і ліг спати. Під ранок хтось постукав у вікно і ОСОБА_11 пішов з будинку. Повернувшись, пояснив, що знову розгорівся будинок (а.с. 64 т.1).
- показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_12, який вказав, що 04.10.2000 року, коли він вже спав, до нього хтось прибіг і повідомив про пожежу на їх вулиці. Вийшовши, побачив, що горить будинок ОСОБА_2 Через 2-3 дні бачив як дільничний інспектор міліції з будинку ОСОБА_13 вивів ОСОБА_3, посадив в автомобіль і кудись поїхав (а.с. 66 т.1).
- показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_14, яка вказала, що 04.10.2000 року коли вона вдома була сама, близько 18 год. 30 хв. до неї зайшов ОСОБА_3, попросив дозволу зателефонувати. Куди він дзвонив і про що говорив, не чула, оскільки знаходилась на дворі. ОСОБА_3 вийшов з будинку через 5 хв., був спокійний, не нервував, криків чи лайки з будинку вона не чула, соляркою чи розчинниками від нього не пахло (а.с. 67 т.1).
- показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_15, який вказав, що 04.10.2000 року, коли він був вдома, до нього зайшли ОСОБА_16 та ОСОБА_11, які повідомили, що горить будинок ОСОБА_2 Він спочатку не повірив їм, потім через 10 хв. знову до нього повернувся ОСОБА_16 і сказав, що дійсно горить будинок, після чого всі разом побігли до будинку допомагати гасити пожежу. ОСОБА_3 на пожежі не бачив, де він перебував, сказати не може (а.с. 68 т.1).
- показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_11, який вказав, що постійно проживає в АДРЕСА_3 по сусідству з дачним будинком ОСОБА_2 Приблизно з 1997 року на дачі ОСОБА_2 почав проживати його племінник ОСОБА_3, він з ним підтримував дружні стосунки, про його минуле нічого не знав.
Під час проживання на дачі ОСОБА_2 ОСОБА_3 виконував всю роботу по господарству, чи платив йому за це ОСОБА_2, йому не відомо. ОСОБА_3 доглядав качок, курей, садив город, розливав ацетон по пляшках.
04.10.2000 року на берег річки Рось в с.Пилипча на двох автомобілях приїхав ОСОБА_17 з 5 невідомими чоловіками, близько 10 години коли він сапав картоплю в себе на городі, його покликав ОСОБА_17 і запитав чи він поставив сітки на рибу. Після цього ОСОБА_17 покликав його за стіл, а він в свою чергу покликав ОСОБА_3, який з ОСОБА_17 знайомий не був. Вони випили за столом пиво, ОСОБА_17 дав їм по пачці цигарок за рибу і вони пішли. Коли вони сиділи за столом, то ОСОБА_17 з компанією взагалі на них не звертали уваги і з ними не розмовляли. Вони з ОСОБА_3 пішли по домівках. Близько 15 години ОСОБА_17 з компанією поїхали, більше в цей день він їх не бачив.
Цього ж дня близько 18 години до нього зайшла мати ОСОБА_3 вся в сльозах і попрохала заспокоїти її сина ОСОБА_3, оскільки він щось задумав. Зайшовши в двір дачного будинку ОСОБА_2 з матір'ю ОСОБА_3, побачив, що частково горить дах будинку, напроти будинку стояв ОСОБА_3 і кидав на дах будинку підпалені пляшки, що було в пляшках, йому не відомо, але думає, що з ацетоном. Пляшки підпалював запальничкою. Він намагався заспокоїти ОСОБА_3, але той сказав йти геть, мати ОСОБА_3 плакала. Він злякався і побіг викликати пожежників до сусідів ОСОБА_14. Після цього пішов додому, повернувся до будинку ОСОБА_2, коли вже приїхала пожежна машина, в дворі побачив лише матір ОСОБА_3 самого ОСОБА_3 в дворі не було.
Приблизно через три дні після пожежі зайшов до сусіда глухонімого ОСОБА_6 і побачив в його будинку ОСОБА_3 із забинтованими ногами. ОСОБА_3 зняв бинти і показав опіки на ногах до колін, він порадив ОСОБА_3 звернутись в лікарню. Про пожежу вони не говорили. З того часу ОСОБА_3 він не бачив.
Про те, що ОСОБА_3 підпалив будинок, він нікому не розповідав, тому що жалів ОСОБА_3, оскільки той, проживаючи три роки на дачі ОСОБА_2, працював на ОСОБА_2 як раб, виконував всю роботу, яку казав ОСОБА_2 За кілька місяців до пожежі ОСОБА_3 скаржився на нелюдське відношення до нього ОСОБА_2 (а.с. 69 т.1, 11-15 т.2).
-показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_6, який вказав, що 04.10.2000 року близько 20 години до нього додому прийшла жінка на прізвище ОСОБА_3 разом з ОСОБА_11, попросила дозволу подзвонити, дзвонила до ОСОБА_2, просила його приїхати, пояснила, що її син п'яний і може щось накоїти. ОСОБА_11 увесь час знаходився біля дверей. Через 30 хвилин вона знову прийшла дзвонити до ОСОБА_2, розмови він не чув, оскільки вийшов на подвір'я. Потім через хвилин 10 прибіг хлопчик і сказав, щоб викликали пожежників. Він подзвонив до пожежників. ОСОБА_3 ніколи не бачив і не знає його (а.с. 70 т.1).
-показами, оголошеними у судовому засіданні, свідка ОСОБА_18, який вказав, що 04.10.2000 року близько 16 години вийшов на берег р.Рось в с.Пилипча, там відпочивали люди, серед яких був ОСОБА_17, ОСОБА_3 та ОСОБА_11, вони розпивали спиртне, потім ОСОБА_17 десь поїхав і більше не повертався, а його хтось вдарив по голові, до тями він прийшов в себе вдома, вийшовши на подвір'я, побачив пожежну машину та те, що горів будинок ОСОБА_2 (а.с.71-72 т.1).
-показами під час судового засідання свідка ОСОБА_19, який вказав, що 04.10.2000 року виїхав на пожежу в с.Пилипча на вул. Недоги, побачив, що горить дах будинку і автомобіль, розташований поруч з будинком, під час пожежі важко було вказати її осередок та причину, тому через кілька днів він знову виїхав на місце події і провів додатковий огляд, в ході якого орієнтовною причиною пожежі встановлено підпал, на це вказували два незалежні осередки пожежі на вхідних дверях та даху будинку, потім він викликав працівників випробувальної пожежної лабораторії, які в кількох осередках пожежі виявили залишки нафтопродуктів. Матеріальні збитки, вказані в акті про пожежу були записані зі слів ОСОБА_2
Винність ОСОБА_3 підтверджена і письмовими доказами, зокрема:
-протоколом огляду місця події від 04.10.2000 року та схемами до нього (а.с.7-8 т.1);
-актом про пожежу від 04.10.2000 року ( а.с.9 т.1);
-протоколом огляду місця події від 12.10.2000 року та схемами до нього( а.с.10-17 т.1);
-протоколом № 17 визначення наявності в осередку пожежі слідів нафтопродуктів від 20.10.2000 року (а.с.18 т.1);
-протоколом огляду місця події від 06.10.2000 року та схемою до нього ( а.с.20-22 т.1);
-висновком судової пожежно-технічної експертизи № 2172 від 10.08.2001 року (а.с.77-84 т.1);
-висновком криміналістичної експертизи нафтопродуктів та їх слідів № 3076 від 31.07.2001 року (а.с.86-88 т.1);
-звітом про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.4 т.3);
-протоколом очної ставки від 20.09.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.61-71 т.3).
Зібраними органами досудового слідства і дослідженими в суді доказами, суд вважає, що вина ОСОБА_3 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд відносить визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину загальнонебезпечним способом.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 враховуючи думку прокурора та беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище викладене та те, що злочин вчинено особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, тому до підсудного слід застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.
Вивчаючи заявлений по справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що зазначений позов не підлягає до задоволення, оскільки він не підтверджений матеріалами справи.
Судові витрати в справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА _3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_3 обчислювати з 13.08.2010 року, з дня взяття його під варту.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу - залишити тримання під вартою в Державному департаменті з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
На вирок може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Київської області через Володарський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя М. М. Юзвик
