Справа № 1-104/11 р.
оригінал:
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2011 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
при секретарі Павленко Т.І.
з участю прокурора Хижняк І.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, раніше судимого:
- 19.11.10 р. Липоводолинським райсудом за ст.ст. 263 ч.1,75 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, іспитовий строк 1 рік,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в:
20 лютого 2011 року на початку 17 години ОСОБА_2 прийшов додому в АДРЕСА_1, де його чекали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували в стані алкогольного спяніння. В будинку між ними відбулася сварка, оскільки останні не хотіли покидати будинок і висловлювалися брутальною лайкою.
Через 15 хвилин всі троє покинули будинок і вийшли на вул. Кондратенка до автопарку, де між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знову виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 умисно наніс один удар ножем, який знаходився в нього в правій руці ОСОБА_3 в ліву бокову ділянку грудної клітки, після чого потерпілий ОСОБА_3 впав на землю, отримавши згідно висновку експерта № 84 від 31.03.2011 року тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва, пневмотораксу зліва, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
ОСОБА_4, побачивши, як ОСОБА_2 наніс удар ножем ОСОБА_3, підбіг до ОСОБА_2 та намагався побити його, однак ОСОБА_2 став тікати, а коли ОСОБА_4 наздогнав його біля прохідної автопарку, наніс йому один удар ножем в лівий бік, після чого вони стали переміщатись до дороги, де ОСОБА_2 ножем, який знаходився в правій руці, наніс другий удар ОСОБА_4 в ліву бокову частину тіла та третій удар в область живота від чого потерпілий ОСОБА_4 впав на землю, отримавши згідно висновку експерта № 83 від 29.03.2011 року тілесні ушкодження у вигляді: двох колото-різаних ран грудної клітки, проникаючих в плевральну порожнину з лівостороннім пневмотораксом, колото-різаної рани передньої черевної стінки проникаючої в черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки та внутрішньо - черевною кровотечею, які як в своїй сукупності так і кожне окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину визнав частково, пояснив, що того дня він, полагодивши пилку, вертався додому. Невідомий чоловік зателефонував йому на мобільний і повідомив, що його чекають ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з серйозними намірами. Він прийшов додому, аби попередить батьків, що приїде через 2 дні. В цей час прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які почали скандалити в будинку, і він попросив їх вийти. На вулиці вони продовжили сперечатись, у ОСОБА_3 він побачив відкривачу, якою той розрізав його олімпійку в районі живота. Після цього почалася бійка, в кармані він знайшов профіль у вигляді заточки, і вдарив ОСОБА_3 цим профілем та став тікати. Його догнав ОСОБА_4, і, очевидно, в процесі бійки, він поранив профілем ОСОБА_4. Потім побачив, як ОСОБА_3 забрав сумку з пилкою і став швидко іти до себе додому, він відібрав сумку і став тікати в автопарк, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали його наздоганяти, але йому вдалося втекти. Вважає, що він не міг нанести такі тілесні ушкодження, як вказав експерт, крім того він захищався від нападу ОСОБА_3.
Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 20.02.11 вони з ОСОБА_4 в нього вдома вживали спиртні напої, потім пішли до ОСОБА_2, там побули близько 10 хв. і втрьох пішли в напрямку автопарку. По дорозі вони з ОСОБА_2 поспорились, стали ображати одне одного, він хотів ударить кулаком ОСОБА_2, за те, що він його образив, однак не встиг, бо ОСОБА_2 перший наніс йому удар в лівий бік ножем, від якого він упав на землю. ОСОБА_4, побачивши це, вернувся, щоб заступиться, але ОСОБА_2 напав і на ОСОБА_4. Як наносив удари ОСОБА_4 не бачив, бо стан погіршився, лише попросив незнайомого перехожого, щоб викликав швидку допомогу. Претензій до ОСОБА_2 не має.
Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що 20 лютого він з ОСОБА_3 вживали спиртні напої, потім вирішили зайти до ОСОБА_2, так як він з ним дружить з дитинства. Побувши в нього вдома незначний проміжок часу, пішли в сторону автопарку. Він ішов спереду, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позаду. Коли обернувся побачив, що вони сваряться і ОСОБА_2 наніс удар ножем в бік ОСОБА_3. Він вернувся, щоб заступитись, але ОСОБА_2 став тікати і вдарив його ножем на прохідній автопарку, а два удари біля дороги, після чого він впав на землю. Претензій до ОСОБА_2 не має.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали суду, що вони в складі бригади швидкої допомоги за викликом приїхали на вул. Кондратенка, де побачили двох постраждалих, які були в свідомості і пояснили, що їх підрізав ОСОБА_2
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали суду, що напередодні вони поросили ОСОБА_2 попиляти в них вдома дрова. Він переночував у них, а наступного дня пиляв дрова, але зламалась пилка, після чого він пішов її ремонтувати, спиртного в той день не вживав у їх присутності.
Свідок ОСОБА_10 показав суду, щ 20 лютого близько 14 год. ОСОБА_2 приходив до нього додому, щоб налагодить пилку. Він відремонтував її, і ОСОБА_2 пішов додому.
Свідок ОСОБА_11 показав суду, що 20 лютого після обіду до нього додому приходив ОСОБА_2 і сказав, що забере дрова. В нього була бензопила в сумці, був тверезий, спиртного не вживав.
Свідок ОСОБА_12 показала суду, що 20 лютого ОСОБА_2 приїхав від брата та пішов ремонтувати пилку. Під вечір повернувся, прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, голосно говорили в будинку, між ними завязувалась сварка, просили ОСОБА_2 вийти, щоб поговорити і всі втрьох покинули будинок.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що під час досудового слідства ОСОБА_2 постійно міняв покази, в ході відтворення говорив про самозахист, всі покази писав зі слів ОСОБА_2
Експерт ОСОБА_14 показав суду, що по механізму утворення поранень потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рани були нанесені колото ріжучим предметом, яким може бути ніж або інший подібний предмет. У разі якби тілесні ушкодження наносились заточкою або предметом, який описує ОСОБА_2 рани були б лише колоті. Після отримання тілесного ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва, пневмотораксу зліва, ОСОБА_3 міг ходити, але бігати, інших активних дій вчиняти не міг.
Крім вказаних показів, вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами:
- рапортом оперативного чергового від 20.02.2011 року, про те, що в приймальне відділення з тілесними ушкодженнями у вигляді проникаючих ножових поранень доставлені громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с 4 )
- протоколом огляду місця скоєння злочину від 20.02.2011 року (а.с 6-7)
- протоколом огляду та вилучення №1 від 20.02.2011 року під час якого було вилучено одяг ОСОБА_3, який знаходився на ньому в момент нанесення ножового поранення та на якому маються порізи ( а.с 9-12)
- протоколом огляду та вилучення №2 від 20.02.2011 року під час якого було вилучено одяг ОСОБА_4, який знаходився на ньому в момент нанесення ножових поранень та на якому маються порізи ( а.с 13-16)
- даними висновку експерта № 84 від 31.03.2011 року, за яким ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва, пневмоторакс зліва. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від твердих предметів з колюче ріжучими характеристиками, якими міг бути ніж, або інші предмети з подібною характеристикою, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові і які кваліфіковано як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Тілесних ушкоджень, характерних для боротьби та самозахисту не виявлено. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо їх утворення від не менше однієї травматичної дії. ( а.с. 49-50)
- даними висновку експерта № 83 від 29.03.2011 року, згідно якого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді двох-колото-різаних ран грудної клітки проникаючих в плевральну порожнину з лівостороннім пневмотораксом, колото-різаної рани передньої черевної стінки проникаючої в черевну порожнину з пошкодженням тонкої кишки та внутрішньо-черевною кровотечею. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від твердих предметів з колюче ріжучими характеристиками, якими міг бути ніж, або інші предмети з подібною характеристикою, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові і як в своїй сукупності так і кожна окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення. Тілесних ушкоджень, характерних для боротьби та самозахисту не виявлено. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо їх утворення від не менше трьох травматичних дій. (а.с 55-56)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_3 від 06.04.2011 року, яким зафіксовані покази ОСОБА_3 на місці про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ( а.с. 67-70)
- висновком експерта № 98 від 11.04.2011 року, згідно якого покази потерпілого ОСОБА_3 надані ним в ході відтворення обстановки про механізм спосіб та обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень не суперечать обєктивним судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_3 ( а.с. 74)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_4 від 06.04.2011 року, яким зафіксовані покази ОСОБА_4 на місці про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ( а.с 76-80)
- висновком експерта № 96 від 11.04.2011 року, за яким покази потерпілого ОСОБА_4, надані ним в ході відтворення обстановки про механізм спосіб та обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, не суперечать обєктивним судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_4 ( а.с 84)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2 від 08.04.2011 року, за даними якого зафіксовані покази обвинуваченого про те, що тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не наносив, а ножове поранення ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4, коли той намагався вдарити його ножем.( а.с. 86-92)
- висновком експерта № 97 від 11.04.2011 року, за яким покази обвинуваченого ОСОБА_2 надані ним в ході відтворення обстановки про механізм спосіб та обставини заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суперечать обєктивним судово-медичним даним отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с. 96)
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 08.04.2011 року, під час якої ОСОБА_3 підтвердив, що ножові поранення йому наніс ОСОБА_2, а ОСОБА_2 стверджує, що ножові поранення ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 ( а.с 108)
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 від 08.04.2011 року, під час якої ОСОБА_4 ствердив, що ножові поранення йому та ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 та вказав, що ніякого ножа в нього не було. ОСОБА_2 вході очної ставки пояснив, що в ОСОБА_4 знаходився ніж, яким він наніс ножове поранення ОСОБА_3, коли хотів вдарити його ножем. ( а.с 109)
- даними висновку експерту №133 МК від 05.07.11 за яким на одязі ОСОБА_3, що наданий на експертизу: дублянці, светру, водолазці, тільняшці виявлено по одному колото різаному пошкодженню, що утворилося від дії колото ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони і найбільшу ширину по протягненню до місця заглиблення 10 -33 мм, при чому на дублянці клинок діяв з елементами різання.
- даними висновку експерту №132 МК від 05.07.11 за яким на одязі ОСОБА_4, що наданий на експертизу виявлено: на куртці три колото різаних пошкодження, що утворилося від дії колото різаного предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, при чому клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання. На светрі виявлено колото різане пошкодження, що утворилося від дії колото ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, при чому клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання. На футболці виявлено три колото різаних пошкодження, що утворилося від дії колото ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, найбільшу ширину по протягненню до місця заглиблення 30 -20 мм, при чому клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання.
- даними судового доручення, за якими олімпійки з написом «аддідас»чорного кольору за місцем проживання підсудного та місцем проживання брата ОСОБА_2 не виявлено, зі слів ОСОБА_2 дану олімпійку він віддав одному з засуджених, який їхав відбувати покарання в одну із колоній.
- речовими доказами: одягом, що належить ОСОБА_3: дублянкою чоловічою, светром чоловічим, водолазка чоловіча, тільняшка чоловіча, на яких виявлені пошкодження; одягом, що належить ОСОБА_4: куртка чоловіча, светр чоловічий, футболка, які передані в камеру зберігання речових доказів при Гадяцькому РВ УМВС України в Полтавській області ( а.с 119-120)
та іншими матеріалами в їх сукупності.
За висновком психіатричної експертизи № 181 від 04.03.2011 року, встановлено, що ОСОБА_2 яким-небудь психічним захворюванням та тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, як і не страждає ними в теперішній час, а виявляє психопатичні риси характеру. Характерологічні особливості досліджуваного не є такими, щоб позбавляти його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння ОСОБА_2 яким небудь психічним захворюванням не страждав. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію п.2,3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. ОСОБА_2 застосування примусових заходів медичного характеру в даний час не потребує . (а.с. 61-65)
Часткове визнання своєї вини у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_2, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини в частині предявленого обвинувачення, суд вважає, що в процесі розгляду справи здобуто достатньо доказів, які доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину.
Дослідивши в сукупності всі докази по справі суд вважає, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були нанесені ножем саме підсудним, умисно і цілеспрямовано за обставин, коли життю та здоровю ОСОБА_2 ніщо не загрожувало. Обєктивних даних, що ОСОБА_3 кидався на ОСОБА_2 з відкривачкою та пошкодив йому олімпійку в області живота у справі не має, також ніяких доказів з даного приводу не здобуто і під час виконання судового доручення. Сам підсудний вказує, що ніяких тілесних ушкоджень у нього не було, а потерпілий категорично заперечує даний факт та стверджує про відсутність наміру нападу на ОСОБА_2 з допомогою відкривачки. Суд зауважує, що згідно показів ОСОБА_2, потерпілих та свідків, підсудний добровільно погодився зясувати стосунки з ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного спяніння, вийшов з будинку, а потім на вулицю, після чого в ході зясуванні стосунків обоє ображали один одного, при цьому ніякі обставини не заважили підсудному покинути потерпілого і повернутися до господарства або ж взагалі відмовитися виходити з ним на вулицю.
Згідно обставин, які передували скоєнню злочину, взаємовідносин потерпілих та підсудного, які знаходились в дружніх стосунках до настання події злочину, дії кожного з них, враховуючи спосіб та знаряддя вчинення злочину, характер, механізм, локалізацію спричинених тілесних ушкоджень потерпілим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 в стані необхідної оборони не перебував і її меж не перевищував, перший удар ОСОБА_3 наніс раптово і умисно з достатньою силою для утворення тілесних ушкоджень, що відображені у матеріалах судової медичної експертизи. Зібрані по справі докази також свідчать про раптовість нападу підсудного на потерпілих з ножем, який був завчасно взятий з собою для зясування стосунків і прихований в одяг від потерпілих.
Суд вважає, що в даному випадку емоційний стан підсудного не знижував його здатність усвідомлювати дії або керувати ними. За таких обставин покази підсудного про захист від неправомірних дій ОСОБА_3 на думку суду є неспроможними.
Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_2 щодо предмету нанесення тілесних ушкоджень, яким за його словами був профіль, що знаходився в нього в кишені для ремонту бензобилки, є саморобним пристроєм і має вигляд заточки, за зовнішніми ознаками схожий на викрутку. Такі пояснення ОСОБА_2 спростовуються показами експерта ОСОБА_14, який повідомив суду, що за характером тілесних ушкоджень, рани у потерпілих були колото різані. Даний факт свідчить про наявність у предмета, яким наносились тілесні ушкодження, леза, а у випадку нанесення тілесних ушкоджень предметом, описаним ОСОБА_2, у потерпілих були б лише колоті рани. Також дані покази спростовується і висновками медико криміналістичних експертиз, за якими пошкодження на одязі потерпілих утворилися від дії колото ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони, при чому клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання, колотих пошкоджень на одязі потерпілих не виявлено.
Висновки експертиз по справі вмотивовані, складені у відповідності до вимог ст. 200 КПК України, відповідають об'єктивним обставинам справи, а тому піддавати їх сумніву немає підстав.
Також не заслуговують на увагу суду пояснення підсудного про те, що він не міг нанести заточкою таких тілесних ушкоджень потерпілим, які були виявлені у них після доставки в лікарню, так як достовірно встановлено, що конфлікт виник лише між підсудним та потерпілими, після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 зник з місця пригоди і через незначний проміжок часу на місце прибула швидка допомога, працівникам якої потерпілі повідомили, що тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_2. Інших осіб, які були на місці події і з якими могли бути конфліктні ситуації не встановлено.
Суд констатує, що покази потерпілих були стабільними на протязі судового та досудового слідства, погодити які між собою вони не мали можливості, так як після доставки їх в Гадяцьку ЦРЛ ОСОБА_3 був госпіталізований до хірургічного відділення, а ОСОБА_4 в реанімаційне відділення. Їх покази, дані при відтворенні обстановки та обставин події злочину обєктивно узгоджуються з висновками експертиз і є спроможними. Разом з цим суд виключає з обсягу доказів пояснення ОСОБА_3, дане ним 20.02.11, оскільки він був опитаний відразу ж після операції, знаходився в стані алкогольного спяніння та під дією наркозу, тому не міг відновити в памяті дану подію.
Разом з цим, в процесі досудового слідства ОСОБА_2 давав непослідовні покази, спочатку заперечуючи саму подію, а пізніше склад злочину, вказуючи, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 під час бійки з ним. Дані покази під час відтворення обстановки спростовані висновком експертизи, за яким покази ОСОБА_2 щодо механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілих суперечать обєктивним судово-медичним даним. В процесі судового розгляду ОСОБА_2 дав інші пояснення щодо фактичних обставин даної справи, вказавши, що він захищався спочатку від неправомірних дій ОСОБА_3, а ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження в процесі бійки не умисно. Однак всі зібрані по справі докази свідчать про раптовість нападу та умисну цілеспрямовність ударів ножем саме по тулубу потерпілих, а не інших частинах тіла, які могли виникнути в процесі бійки. Конфлікт виник на ґрунті особистих неприязних відносин, що теж почався раптово на фоні зловживання алкоголем потерпілими цього дня та зумовлений психопатичними рисами характеру ОСОБА_2.
Непослідовність показів підсудного ОСОБА_2 свідчать про намір уникнути відповідальності за вчинений злочин.
Суд визнає винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України і кваліфікує його дії як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Суд вважає, що підлягає задоволенню заявлений прокурором Гадяцького району в інтересах держави цивільний позов до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування витрат, затрачених закладом охорони здоровя, на лікування потерпілих від злочину в сумі 5164 грн. 59 грн.
Цивільні позови від потерпілих по справі не заявлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного, який виріс та виховувався без матері, має на утриманні тяжко хворого батька, за місцем проживання характеризується позитивно і визнає ці обставини такими, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд не приймає до уваги характеристику, що була надана досудовому слідству, так як вона видана особою, яка не є депутатом чи головою вуличною комітету по вулиці, де проживає підсудний. Судом також не встановлено, що ОСОБА_2 є батьком дитини, віком більше одного року, так як реєстрація народження дитини на його імя не проводилась, крім того ОСОБА_2, будучи у віці 20 років, паспортом не документувався.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, відношення до вчиненого, суд вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції даної статті у вигляді позбавлення волі за сукупністю вироків, так як саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в:
ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Липоводолинського райсуду від 19.11.10 у вигляді 6 місяців позбавлення волі і вважати ОСОБА_2 остаточно засудженим за сукупністю вироків до 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання відраховувати з 21 лютого 2011 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити утримання під вартою.
Цивільний позов прокурора Гадяцького району в інтересах держави задовольнити.
Стягти з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Гадяцької райдержадміністрації витрати на лікування потерпілих в сумі 5164 грн. 59 коп.
Речові докази: дублянку чоловічу, светр чоловічий, водолазку чоловічу, тільняшку чоловічу повернути ОСОБА_3, куртку чоловічу, светр чоловічий, футболку повернути ОСОБА_4 (квитанція №001251).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб через Гадяцький районний суд, засудженому ОСОБА_2 з дня отримання копії вироку.
Суддя Гадяцького
районного суду Л. В. Максименко