Справа № 1-104/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇН
05 квітня 2011 року. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Мішури В.С.
секретаря судових засідань Парфенюк Т.А.
за участю: прокурора Пришка О.В.
захисника
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Георгіївка Мар»янівського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов»язаного, не одружений, не працює, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд –
У С Т А Н О В И В :
Близько 23 год. 50 хв. 16 травня 2010 року в гуртожитку ТзОВ «Ренесанс», що на території ВАТ «Волинь-цемент»АДРЕСА_2, під час конфлікту умисно наніс один удар пальцем в ліве око ОСОБА_3, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 315 від 22 вересня 2010 року.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю і зізнався, що близько 23 год. 50 хв. 16 травня 2010 року в ході конфлікту між ним та потерпілим, що мав місце в коридорі гуртожитку ТзОВ «Ренесанс», що АДРЕСА_2, останній схопив його за гініталії від чого настала нестерпна біль. Закричавши від болю, наніс удар пальцем руки в ліве око ОСОБА_4 з якого пішла кров.
Кається у вчиненому, просить не позбавляти волі, так як на даний час вони помирилися, потерпілий вибачив йому. Ним в добровільному порядку відшкодована шкода.
Потерпілий ОСОБА_3 для участі в розгляді справи не з»явився. Від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, оскільки він не може з»явитися в суд за станом здоров»я. Претензії до підсудного відсутні і вважає також винним у даному інциденті також себе.
З врахуванням думки прокурора та підсудного, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності потерпілого.
-2-
За клопотанням підсудного та згодою представника державного обвинувачення суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд переконався у тому, що підсудний правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали б доказуванню, і ним не заперечуються. Сумніву у добровільності та істинності його позиції не має. Підсудний розуміє, що він при відмові від дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи буде позбавлений можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудний настояв на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставинах справи.
Вина підсудного у вчиненні злочину повно, послідовно та об’єктивно доводиться зібраними в ході судового слідства доказами.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України тому, що він умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, обставини справи та особу підсудного.
ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин.
Притягнення до кримінальної відповідальності вперше, ч визнання вини та каяття, відсутність претензій з боку потерпілого та прощення підсудному у зв»язку з примиренням та відшкодуванням шкоди обставини, що пом’якшують відповідальність.
Обтяжуючих вину обставин, суд не встановив.
Підсудного суд характеризує позитивно (а. с. 86-98).
Оцінивши зібрані докази в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вбачає підстав для застосування ст. 75, 76 КК України.
Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного 2 127,86 грн. витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні.
Позов підсудним визнаний, підтриманий прокурором і є підставним, а тому підлягає до задоволення.
Потерпілим цивільний позов не заявлено в ході досудового та судового слідства.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –
з а с у д и в :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину та призначити покарання за ч. 1 ст. 121 КК України –5 (п»ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов»язавши ОСОБА_5 згідно ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця
-3-
проживання та роботи; періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов прокурора задоволити, стягнувши із ОСОБА_5 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер відсутній) на користь держави в особі Рівненської обласної клінічної лікарні (р/р 35416003001303 ЗКПО 020000102 МФО 8330173; м. Рівне вул. Київська, 78г) витрати, понесенні на лікування потерпілого від злочину в сумі 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) гривні 86 копійок.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області на протязі п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.
Суддя
