Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 1-104/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2011 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :
головуючої –судді Альошиної Н.М.
при секретарі Ніколаєнко М.В.,
з участю прокурора Жага Е.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргород
справу про обвинувачення;
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миргород, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не судимого, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1
За ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України,
Встановив;
Підсудний ОСОБА_1 в липні 2010 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, в період часу з 12 до 17 години маючи намір та бажання на таємне викрадення чужого майна, прибув в домогосподарство потерпілої ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. Тут він, скориставшись відсутністю власниці та сторонніх осіб, діючи з корисливих мотивів, через незамкнені вхідні двері проник в житловий будинок, звідки таємно викрав кольоровий телевізор вартістю 440 грн., DVD - програвач вартістю 117 грн. 50 коп. та акустичні колонки вартістю 100 грн., а всього викрав майна у потерпілої на загальну суму 657 грн. 50 коп. З викраденим майном підсудний з місця скоєння злочину зник, розпорядившись на власний розсуд.
В січні 2011 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 14 години в м. Миргороді неподалік приміщення по вул. Сорочинській, 241 підсудний ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання, під приводом проведення ремонту запропонував потерпілому ОСОБА_3 передати йому свій мобільний телефон «НОКІА 1600», який тут же і отримав.
Підсудний ОСОБА_1,заволодівши мобільним телефоном ОСОБА_3 шляхом обману, та не маючи наміру повертати власнику його майно, цього ж дня продав його, розпорядившись чужим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальних збитків на суму 190 грн.
В судовому засіданні підсудний свою вину визнав, але вважає що то було не шахрайство, при цьому показав, що в липні 2010року він через незамкнені двері упевнившись що нікого з господарів немає вдома проник всередину будинку звідки викрав кольоровий телевізор, DVD - програвач та акустичні колонки, які продав за 200грн.,а гроші витратив на власні потреби. На даний час він відшкодував потерпілій збитки і вона не має до нього претензій.
Потерпілого ОСОБА_3 раніше він знав, та дізнавшись з розмови, що у нього не працює мобільний телефон запропонував його відремонтувати у знайомого. Умисел на викрадення цього телефона у нього виник, коли це майно було у нього. Того ж дня він продав цей телефон за 16грн.,а гроші витратив на цигарки. На даний час працівники міліції повернули телефон ОСОБА_3.
Крім визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочинів доведена;
протоколом огляду місця події від 21.02.2011 року в якому зафіксовано факт і місце вчинення злочину, схема і фото до нього. (а.с.27-31)
протоколом явки з повинною від 17.02.2011р.про обставини крадіжки в липні 2010року речей ОСОБА_2(а.с.32)
висновком товарознавчої експертизи про вартість викраденого у ОСОБА_2, ОСОБА_3 майна на момент вчинення злочину з урахуванням відсотку зносу. (а.с.57 )
Потерпіла ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про відсутність до ОСОБА_1 претензій, оскільки ним відшкодовано вартість викраденого.
протоколом огляду місця події по злочину пов’язаному із шахрайством мобільного телефона від 21.02.2011 року схеми та фото до нього, в якому зафіксовано факт і місце вчинення злочину. (а.с. 13-16)
протоколом огляду від 16.02.2011 року в якому зафіксовано факт вилучення у ОСОБА_4 мобільного телефону «Нокіа 1600»який він придбав у ОСОБА_1 та фото до нього (а. с. 18-20)
явкою з повинною підсудного про обставини викрадення телефона від 16.02.2011р.(а.с.21)
довідкою про вартість моб. телефона марки «Нокія 1600»(а.с.23)
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав,що в січні 2011р. він зустрів свого знайомого ОСОБА_1, в розмові з яким повідомив про те, що в нього проблеми із зарядним пристроєм до телефону. Вони пішли вдвох по вулиці Сорочинській, і поблизу заправки «Кварк»він сказав, що зможе відремонтувати зарядний пристрій телефону. Він погодився і віддав йому зарядний пристрій. ОСОБА_1 також сказав, щоб він дав йому і мобільний телефон щоб перевірити пристрій. Він вийняв з телефону сім-картку і віддав свій мобільний телефон «Нокіа 1600»ОСОБА_1, який запевнив що віддасть йому все відразу як справить зарядний пристрій. Так як цей телефон треба було віддавати, а ОСОБА_1 кудись зник і уникав зустрічі, він зрозумів що той його обманув і не збирався нічого справляти і повертати. Одного разу він його все ж таки зустрів і ОСОБА_1 сказав що поверне телефон, а він йому повідомив, що звернеться в міліцію. Телефон було повернуто працівниками міліції. Претензій до підсудного він не має.
Та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.
Таким чином, винність підсудного ОСОБА_1 повністю доведена і знайшла підтвердження в ході судового слідства та його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням в житло.
В судовому засіданні також повністю доведена винність підсудного ОСОБА_1 щодо шахрайських дій відносно потерпілого ОСОБА_3 та його майна, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчинене повторно, що є кваліфікуючою ознакою скоєного, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст.190 ч.2 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один із яких є тяжким, а також особу підсудного, який щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочинів, звернувшись до органу дізнання із явками з повинною, що є обставиною відповідно до ст.66 КК України що пом’якшує покарання підсудного, позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, він раніше не судимий, викрадене відшкодовано та повернуто потерпілим, які не мають до підсудного претензій, тобто тяжких наслідків від скоєного не наступило.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в ході судового розгляду справи не встановлено.
Враховуючи встановлене в ході судового слідства, щире каяття підсудного, сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій з боку потерпілих, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 покарання, яке б було уроком та застереженням на майбутнє щодо скоєння ним злочинів та відповідно до ст.75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього виконання обов’язків, передбачених ст.76 КК України.
Враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_2 звернулась до суду з письмовою заявою про відмову від позову у зв’язку з його відшкодуванням, суд вважає, що позов ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду.
Виявлений та переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 речовий доказ мобільний телефон «Нокіа 1600»дозволити останньому використовувати його за призначенням.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В;
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочинів за ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити покарання;
За ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців;
За ст. 190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік 6 місяців та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально –виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 2000грн. матеріальної та 1000грн. моральної шкоди залишити без розгляду.
Переданим на зберігання мобільним телефоном «Нокіа 1600»потерпілий ОСОБА_3 може розпоряджатись на власний розсуд.
Строк оскарження вироку до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя
Н. М. Альошина
