Справа №1-104/11 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі головуючого
судді –Яворської Н.І.
при секретарі – Себестьянській І.П
За участю прокурора –Гамери Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ялта АР Крим, громадянка України,освіта базова загальна середня, не військовозобовязана, на утриманні осіб немає, працює по найму, раніше не судима, проживає в АДРЕСА_1
в скоєнні злочину передбаченого ст.164 ч.1 КК України
В С Т А Н О В И В:
Підсудна ОСОБА_1 ігноруючи судове рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2009 року, за яким зобовязана сплачувати аліменти на користь двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_2 –ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_3 –ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_1 з березня 2009 року злісно ухиляється від виконання обов»язку утримувати дітей, допомоги не надає, заборгованість по аліментам на 16.05. 2011 року складає 14237.58 грн.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. вину в скоєному злочині визнала суду показала, що на накопичення заборгованості по аліментам вплинула відсутність стабільної оплачуваної роботи , діти перебувають в школі-інтернаті, вважає, що на повному державному забезпеченні. Наразі буде сплачувати аліменти згідно рішення суду, крім того її мати, а бабуся дітей має намір вирішити питання про поновлення її в батьківських правах.. Просила слухати справу без дослідження доказів та допиту свідків.
На підставі ч.3 ст.299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи , оскільки вони ніким не оспорюються , а винність підсудного у вчиненні злочину підтверджена окрім його особистих зізнань , доказами вказаними в обвинувальному висновку.
Враховуючи обставини справи, суд кваліфікує дії підсудної за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів). Призначаючи покарання суд враховує ,що Конституцією України визначено основні права й обов’язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей .Зокрема у ч.2ст.51 Основного Закону зазначується ,що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття та періоду навчання. При цьому відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , що є злочином невеликої тяжкості,особу винної, її матеріальний стан , прохання підсудної не застосовувати міру покарання таку, як громадські роботи, відсутність в її діях турботи про дітей, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин які обтяжують покарання.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України ,суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік .
На підставі ст..75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст..76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженій змінити на підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.
Суддя
