Справа № 1-104/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.06.2011
м. Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого Мулявка О.В.
при секретарі судового засідання Леуш Х.І.
з участю: прокурора Телефанка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Радехів справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Львівської області, освіта середня, не працюючого, одруженого, не військовоповинного, не судимого
за ч.1 ст.122 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 01 травня 2011 року, приблизно об 11год.15хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в смт.Лопатин по вул.Тарнавського Радехівського району, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_2, під час суперечки, умисно наніс останньому удари ногами по його правій нозі, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому дистального метаепіфізу правої великогомілкової кістки та закритого перелому головки правої малогомілкової кістки без зміщення, а також набряку в ділянці правого коліна та нижньої третини правої гомілки, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров’я.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України визнав та у судовому засіданні показав, що вранці 01.05.2011р. він вжив алкогольні напої та приблизно о 11год.15хв. вийшов на вулицю подивитися, чи не має із пасовища його корови. Виявивши, що всі корови повернулися, а його тварини не має, він взяв велосипед та поїхав шукати свою корову. Проїжджаючи по вул.Тарнавського в смт.Лопатин, зустрів ОСОБА_2, який в цей день випасав худобу. При цьому, він запитав того, де його корова, на що ОСОБА_2 відповів, що не знає. Через якусь мить він побачив, що його корову жене ОСОБА_3 та почув нецензурне висловлювання із сторони ОСОБА_2. Положивши велосипед на землю він підійшов до ОСОБА_2 і рукою штовхнув того, від чого він впав на ОСОБА_2, який лежав на землі він наніс декілька ударів ногою в нижню частину його тіла, при цьому можливо і в ногу. Після того, як ОСОБА_3 відтягнув його від ОСОБА_2, він повернувся додому. У скоєному щиро кається, просить його суворо не карати та зазначає, що із потерпілим він помирився.
Підсудний ОСОБА_1 не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час подій 01.05.2011р..
Суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно обставин нанесення підсудним ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 01.05.2011р. у смт.Лопатин по вулиці Тарнавського, Радехівського району, так як обставини спричинення підсудним ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 017.05.2011р. у смт.Лопатині, Радехівського району не оспорюються всіма учасниками судового розгляду і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст.122 КК України, доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Визнаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд в якості пом’якшуючих обставин визнає йому щире каяття та визнання своєї вини.
Обтяжуючою вину обставиною, в діях підсудного ОСОБА_1, судом визнається те, що злочин він скоїв в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи приведені вище пом’якшуючі та обтяжуючі вину обставини, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше та за місцем проживання характеризується позитивно, позицію потерпілого, викладену ним письмово і надану суду, відповідно до якої із підсудним він примирився і просить його суворо не карати, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік та шість місяців.
Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_1 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.
Міру запобіжного захисту – підписку про невиїзд, залишити засудженому ОСОБА_1, без змін.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду усіма учасниками процесу на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення.
Суддя
О. В. Мулявка
