В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2011р. Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Марченко Л. В.,
з участю секретаря Янівець Т.О.,
прокурора Крижового О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
Встановив:
27 березня 2011 року біля 20.00 годин підсудній ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння , прийшов до домоволодіння потерпілого ОСОБА_2 в с. Адамівка Погребищенського району Вінницької області та вчинив сварку з останнім,що ніби він у себе переховує його брата. Потерпілий ОСОБА_2 в цей час знаходився в своєму будинку та через привідкриті двері спостерігав за діями підсудного ОСОБА_1.Побачивши це, підсудній ОСОБА_1 підійшов до вхідних дверей потерпілого та намагався зайти у будинок, на що останній йому перешкоджав та тримав правою рукою двері таким чином, що пальці правої руки виступали на зовнішню сторону дверей та були розміщені між дверною коробкою та дверима. Підсудній ОСОБА_1 умисно причинив вхідними дверима пальці правої до дверної коробки, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому середніх фаланг третього, четвертого та п’ятого пальців на правій кисті, які згідно висновку експерта № 130 від 30.04.2011 року за ступенем тяжкості , за ознаками тривалого ( понад 21 добу) розладу здоров’я, відносяться до середніх.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро каявся і дав покази, в яких підтвердив час, місце і спосіб вчиненого ним злочину, просив вибачення у потерпілого та просив його суворо не карати.
Поряд з повним визнанням вини підсудним, його винуватість у скоєнні злочину підтверджується такими доказами.
Потерпілий ОСОБА_2. в судовому засіданні просив підсудного ОСОБА_1 покарати по закону та стягнути на його користь завдану йому моральну шкоду в сумі 2 тисячі гривень.
Показами свідка ОСОБА_4, оголошеними в судовому засіданні, згідно яких вона пояснила, що вона проживає неподалік від свого брата в с. Адамівці і дійсно 27 березня 2011 року вона почула як в будинку її брата дуже голосно гримнули вхідні двері. Вона вирішили перевірити, що там трапилось і пішла до будинку брата. Коли вона підійшла до його двору, то почула там якийсь гуркіт, а біля дверей стояв ОСОБА_1, який сказав їй, що в будинку її брата сховався його брат . Брат дверей не відкривала і вона пішла додому , оскільки у неї хворі ноги. На другий день до неї прийшов брат і показав їй праву руку , з кисті якої йшла кров і брат повідомив їй ,що це все йому зробив ОСОБА_1 вдаривши чимось по вхідних дверях. ( а.с. 18).
Заявою гр. ОСОБА_2, в якій він просить прийняти міри до гр. ОСОБА_1, який наніс йому тілесні ушкодження ( а.с. 7 ).
Висновком судово-медичної експертизи № 130 від 30.04.2011 року, згідно якого у ОСОБА_2, мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому середніх фаланг третього, четвертого та п’ятого пальців на правій кисті, які за ступенем тяжкості, за ознаками тривалого ( понад 21 добу ) розладу здоров’я, відносяться до середніх.(а.с. 26 ).
Таким чином дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.1 ст.122 КК України, ( умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ),- тобто умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Обираючи підсудному покарання, суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи .
Обставин, як б згідно зі ст. ст.66, 67 КК України пом’якшували чи обтяжували покарання підсудному, судом не встановлено.
Оскільки, скоєний підсудним злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, проте ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, має сім’ю, то це свідчить про наявність вагомих соціальних і особистісних чинників, які вказують на можливість його виправленню і запобігання скоєнню ним нових злочинів, лише за умови призначення йому міри покарання у виді обмеження волі зі встановленням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку.
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого про відшкодування моральної шкоди, то суд рахує що він підлягає до часткового задоволення з врахуванням причинених тілес них ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, його моральних страждань, болю в місцях нанесення ударів, його віку та з врахуванням майнового стану підсудного, внаслідок отриманих переломів пальців він часто хворіє, перебування в скрутному матеріальному становищі.
Керуючись ст. ст. 323-335 КПК України, суд,-
Присудив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ухвалити про звільнення засудженого від призначеного покарання, якщо протягом дворічного іспитового строку він не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання. Періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
До набуття вироком законної сили запобіжний захід щодо засудженого залишити попередній – підписку про невиїзд.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1 ( одну ) тисячу гривень, як вартість заподіяної моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з часу його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд.
Суддя: