Справа № 1-104/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Терещенко О. І.
при секретарі Павленко О. Г.
з участю прокурора Жерьобкіна В.Д.
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Підгородне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, освіта базова загально-середня, не заміжньої, не працюючої, перебуваючої у відпустці по догляду за дітьми до досягення ними трирічного віку, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої
- за ст. 166 КК України
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно вимог ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст.59 Закону України “Про освіту” від 23.05.1991 року батьки зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров‘я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини.
Згідно вимог ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Однак, в порушення зазначених вимог чинного законодавства ОСОБА_2, злісно ухиляючись від виконання обов’язків по догляду за своєю донькою ОСОБА_3, маючи реальну можливість, не дбала про її фізичне здоров’я та стан гігієни, не забезпечувала належного рівня харчування дитини, не надавала їй необхідну медичну допомогу та своєчасно з цього приводу не зверталась до медичного закладу, не поважала гідність дитини, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_3 – гіпотрофію 3 ступеню.
Так, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року народила ОСОБА_3 на 32 тижні вагітності з діагнозом: «Недоношеність», у зв’язку з чим дитина мала не значні показники маси тіла та росту. На виконання рекомендацій лікарів ОСОБА_2 до 23 березня 2010 року періодично відвідувала КЗ «Білопільська ЦРЛ», де проводились медичні огляди малолітньої ОСОБА_3 Однак після цього ОСОБА_2, маючи змогу забезпечити нормальні умови для дитини, почала злісно ухилятись від виконання покладених на неї обов’язків по догляду за дитиною, а саме: на медичні огляди до закладів охорони здоров’я з приводу стану здоров’я ОСОБА_3 не з’являлась, за медичною допомогою не зверталась, належного харчування і догляду малолітній дочці не забезпечила. Внаслідок цього 1 лютого 2011 року по результатам комісійного обстеження умов проживання сім’ї ОСОБА_3 була поміщена до КЗ «Білопільська ЦРЛ» та по результатам її медичного обстеження встановлено ряд захворювань, в тому числі діагноз «Гіпотрофія 3 ступеню», що становить загрозу для здоров’я ОСОБА_3 та відноситься до категорії тяжких.
Таким чином, ОСОБА_2 в період з 23 березня 2010 року по 1 лютого 2011 року в порушення вимог ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України злісно не виконувала обов’язки по догляду за дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, чим останній спричинені тяжкі наслідки – гіпотрофія 3 ступеню.
Допитана в судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, визнала повністю та показала, що в травні 2009 року народила доньку ОСОБА_3. Крім неї, вона має ще 3-х дітей: доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8. ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 народились з невеликою вагою. Коли народилась ОСОБА_3, її разом з нею госпіталізували до Сумської обласної дитячої лікарні. Пролежала ОСОБА_2 з дитиною в лікарні близько 1 місяця, а потім лікарі відправили їх додому, але жодних ліків не виписали, навіть вітамінів. Потім разом з ОСОБА_3 ходили до лікарні на зважування, коли казали лікарі. В ході зважувань іноді лікарі відмічали, що ОСОБА_3 погано набирає вагу. Також періодично їх відвідували медсестра та лікар, коли вони приходили, то цікавились, як вона годує дітей.
ОСОБА_3 спочатку годувала груддю, а потім перевела на суміші «Малиш» і «Малютка», пізніше на коров’яче молоко. Приблизно коли їй було півроку ОСОБА_2 почала давати їй туж їжу, що їдять і вони – супи, картопля та інше, однак дівчинка їла небагато. Припинила ходити до лікарні на зважування з ОСОБА_3 тому, що незважаючи на те, що вона і раніше туди ходила, дитина все одно ваги не набирала, а лікарі вимагали ходити ще.
В один з днів лютого 2011 року, в який саме не пам’ятає, до них додому приїхала комісія, які госпіталізували ОСОБА_3 та ОСОБА_6, вона лягла до лікарні разом з ними. На момент обстеження у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був лише нежить, ОСОБА_3 трішки кашляла. Вони пролежали в лікарні трохи більше двох тижнів, а потім ОСОБА_3 і ОСОБА_6 направили до м. Суми набирати вагу. ОСОБА_2 визнає, що не слідкувала належним чином за харчуванням доньки, в чому щиро розкаюється
Крім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується показами представника потерпілої ОСОБА_9, експерта ОСОБА_10, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
Так, представник потерпілої ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_3 знає, як дитину, яка проживає в сім’ї, що потрапила в складні життєві обставини. 1 лютого 2011 року дана дитина була виявлена в ході обстеження умов проживання сім’ї ОСОБА_2 та ОСОБА_11, в якому приймав участь спеціаліст їхньої служби. Того ж дня дитина була поміщена до Білопільської ЦРЛ.
ОСОБА_2 раніше їй не була відома, так як на обліку в службі вона не перебувала, повідомлень відносно неї про невиконання батьківських обов’язків не надходило. У зв’язку з даними обставинами ОСОБА_9 в лікарні познайомилась з самою матір’ю ОСОБА_2, з її слів стало відомо, що коли вона була вагітною ОСОБА_3 інколи вживала спиртне, та як вона вважає, що саме це послугувало причиною проблем зі здоров’ям її доньки. В ході бесіди ОСОБА_2 було запропоновано направити дітей до будинку дитини з метою покращення їх здоров’я, так як сім’я не взмозі самостійно подолати хворобу дітей. Пізніше родину було запрошено на комісію з питань захисту прав дитини, де ОСОБА_2 була попереджена про відповідальність за своїх дітей, по результатам чого вона написала заяву про поміщення дітей до державної установи.
ОСОБА_2 не позбавлена батьківських прав у зв’язку з тим, що найстарша її дочка позитивно характеризується за місцем навчання, тому вплив на ОСОБА_2 за невиконання батьківських обов’язків було обмежено попередженням.
Свідок ОСОБА_11 показав, що мешкає за вищевказаною адресою в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 з 2006 року. Коли почали з нею жити, вона мала дочку ОСОБА_4, 2002 року народження. За час спільного проживання в них народилось троє дітей, а саме: сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6, донька ОСОБА_3. У зв’язку з тим, що в нього велика сім’я, він вимушений багато працювати, майже без вихідних, тому мало часу проводить з ОСОБА_2 та своїми дітьми. Однак, завдяки цьому він нормально забезпечує свою родину харчами та побутовими речами, безпосереднім вихованням дітей та їх доглядом займається його дружина ОСОБА_2 Також часто їх навіщає та допомагає його мати ОСОБА_12 Харчів у них завжди достатньо, є домашнє коров’яче молоко, яке їм дає мати. Проблеми зі здоров’ям дітей почались лише на початку 2011 року, а саме були проблеми у ОСОБА_6 та ОСОБА_3, котрі не набирали вагу, на сьогоднішній день вони перебувають в спеціалізованому центрі в м. Суми, куди були направлені після лікарні для того, щоб набрали необхідну вагу.
Періодично до ОСОБА_2, в тому числі і в його присутності, приходила патронажна сестра з лікарні, яка оглядала дітей. Після народження дітей ОСОБА_2 ходила з ними до лікарні на прививки. Так як ОСОБА_11 цілими днями був на роботі, то не бачив як і чим ОСОБА_2 годувала дітей.
Свідок ОСОБА_12 показала, що недалеко від неї мешкає її син ОСОБА_11. Мешкає він разом з ОСОБА_2 у цивільному шлюбі, разом вони виховують четверо дітей, 3-х спільних і старшу дівчинку ОСОБА_4 від першого шлюбу ОСОБА_2. Її син працює в ДП «Побєда» різноробочим, у зв’язку з чим постійно перебуває на роботі, так як йому необхідно заробляти гроші для утримання великої родини, з дітьми перебуває ОСОБА_2, яка не працює та самостійно займається їх вихованням та доглядом, періодично свідок та її син їй допомагають. ОСОБА_12 часто їх навідує, допомагає ОСОБА_2, інколи бере до себе старшого сина. Харчами родина сина забезпечена достатньо, син заробляє гроші, також вони отримують державну допомогу, в неї є корова та вона завжди дає ОСОБА_2 молоко. Випадків, щоб в їх сім’ї було недостатньо харчів ніколи не було.
На скільки свідку відомо, ОСОБА_2 за дітьми доглядала. Проблеми з їх здоров’ям почались лише на початку 2011 року, так як ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не набирали вагу. Періодично до ОСОБА_2, в тому числі і в її присутності, приходила патронажна сестра з лікарні, яка оглядала дітей. Після народження дітей ОСОБА_2 ходила з ними до лікарні на огляд та на прививки. Чому так трапилось, що діти не набирали вагу, свідок пояснити не може
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює завідуючим дитячим відділенням Білопільської ЦРЛ. ОСОБА_2 не знав до тих пір, поки вона не поступила до дитячого відділення Білопільської ЦРЛ разом з сином ОСОБА_6 в листопаді 2010 року, а також у лютому 2011 року вже з ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
В лютому 2011 року діти поступили із діагнозом: ОСОБА_6 – гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), гіпотрофія ІІ ступеня (по тяжкості – середня ступінь тяжкості), вага – 3,4 кг або 27% дефіциту маси тіла; ОСОБА_3 – ГРВІ, гіпотрофія ІІІ ступеня (по тяжкості – важка ступінь тяжкості), її вага складала 6 кг при нормі 11-12 кг, тобто приблизно 45 % дефіцит маси тіла. Крім того, дитячий ендокринолог Сумської обласної дитячої клінічної лікарні при огляді ОСОБА_3 та ОСОБА_6 поставив діагноз алкогольна фетопатія, тобто це є наслідком вживання алкоголю при вагітності.
Діагноз гіпотрофія у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є набутим, що виник в результаті неналежного догляду та нераціонального харчування дітей. Коли діти поступили до відділення, то вони були брудними, від них йшов неприємний запах. Також коли дітей купали у лікарні, то з’ясувалося, що вони бояться води, оскільки дуже сильно кричали. Вночі в лікарні ОСОБА_2 не хотіла вставати до своїх дітей, щоб їх погодувати, навіть на вимоги медсестер, що неодноразово мало місце за час їх перебування у відділенні.
Навіть якщо діти народилися з малою вагою, то при належному харчуванні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 важили все рівно б більше ніж 3,4 кг та 6 кг.
Взагалі ОСОБА_2 з дітьми пробула у відділенні два тижні. ОСОБА_13 вразив той факт, що вона як мати, котра має чотирьох дітей, не вміє готувати молочну суміш, що свідчить про її халатність по відношенню до виховання дітей. У відділенні вказану суміш для дітей готували медичні сестри. Після перебування у відділенні її діти почали набирати вагу.
Після закінчення стаціонарного курсу лікування, враховуючи вищевказані обставини, діти були направлені до Сумського обласного спеціалізованого будинку дитини для подальшого видужання, забезпечення нормального харчування вказаних дітей.
Свідок ОСОБА_14 показала, що працює заступником головного лікаря Білопільської ЦРЛ по дитинству та пологодопомозі з 22 лютого 2010 року.
Патронажна медсестра ОСОБА_16 в усній формі повідомила, що 27.01.11 при огляді ОСОБА_6 вдома помітила у нього на губі синець. Мати ОСОБА_6 ОСОБА_2 пояснила медсестрі, що дитина натерла губу об коляску. Коли свідок це почула, то вирішила, що потрібно комісійно виїхати до ОСОБА_2, яка проживає разом із співмешканцем та 4-ма дітьми. 01 лютого 2011 року вона разом із представниками служби у справах дітей Білопільської РДА, патронажною медсестрою ОСОБА_16 здійснили огляд умов проживання даної сім’ї та стан здоров’я дітей. В ході огляду було встановлено, що в будинку не було дитячого харчування, на грубі стояла каструля із прокислою молочною сумішшю та дитячі бутилочки. В будинку був неприємний запах. Дівчинка ОСОБА_3 сильно кашляла і прослуховувались хрипи. При огляді ОСОБА_6 було встановлено, що він також покашлював, на вигляд був зовсім маленький, що свідчило про неналежне харчування дитини. За результатами огляду ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були доставлені до дитячого відділення Білопільської ЦРЛ. З 01.02.11 року і приблизно до 11 числа цьоого місяця діти знаходились у дитячому відділенні Білопільської ЦРЛ. 02.02.11 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були оглянуті спеціалістами Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, про що був зроблений запис в історії хвороби.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює дільничним педіатром в Білопільській ЦРЛ. За своєю посадою вона відвідує дітей на дому до одного місяця, а потім дітей самі батьки призять до лікарні і так до одного року.
На її дільниці з 2008 року мешкає сім’я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 року вона народила доньку ОСОБА_3, яка мала маленьку вагу і погано її набирала. Свідок назначила ОСОБА_2 дату, коли потрібно з’являтися до лікарні і вона завжди приходила. Кожного разу, коли вона питала її про те, як вона годує дітей, то ОСОБА_2 завжди говорила, що харчує як ОСОБА_3, так і ОСОБА_6 молочними сумішами в обсягах, які відповідають вимогам норм харчування малолітніх дітей, іноді казала, що ОСОБА_6 їсть менше, ніж вона йому дає. Скільки разів вона перевіряла ОСОБА_3 вдома, точно не пам’ятає. В будинку часто було брудно, діти теж частенько були брудні. Продукти харчування при відвідуваннях були. Коли вона пропонувала ОСОБА_2 принести дитячі речі, то вона відмовлялася, говорила що речей в неї вдосталь. ОСОБА_15 зазначила, що ОСОБА_2 безвідповідально ставилася до виконання свої батьківських обов’язків.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що працює дільничною медсестрою в дитячій консультації Білопільської ЦРЛ. За своїми функціональними обов’язками займається періодичним відвідуванням новонароджених та дітей до 18 років на дільниці № 4, куди входить і вулиця Миру в м. Білопіллі, де мешкає ОСОБА_2 зі своєю сім’єю. ОСОБА_3 після народження відвідували ОСОБА_16 та дільничний педіатр ОСОБА_15 Щоразу, коли свідок відвідувала дитину, вона перевіряла стан дитини, дотримання її матір’ю ОСОБА_2 вимог щодо лікування дитини, якщо лікування було призначено лікарем. Порушень вимог лікаря щодо ОСОБА_3 з боку ОСОБА_2 ніколи не виявляла, в ході бесід з нею з приводу дифіциту ваги у ОСОБА_3 вона завжди повідомляла, що належним чином її годує, вказувала раціон дитини, який відповідав затвердженим нормам харчування. Також жодного разу не помічала в них нехватки їжі, її завжди було вдосталь, однак в будинку частенько було брудно, діти мали вигляд не доглянутих, хоча речей для дітей в їх родині вистачало.
1 лютого 2011 року була присутня при комісійному обстеженні, яке проводилось в приміщенні будинку ОСОБА_2, після комісійного обстеження діти – ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були доставлені до Білопільської ЦРЛ у зв’язку з виявленими захворюваннями. Пізніше діти були направлені до дитячого будинку м. Суми для лікування.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що по сусідству з нею проживає сім’я ОСОБА_11 та ОСОБА_2. В них є спільних троє дітей, а старша дівчинка ОСОБА_4 – це восьмирічна донька ОСОБА_2 від першого шлюбу. Старша дівчинка уважна, відповідальна, вона постійно була зі своїми меншими братиками та сестрою, доглядала їх, гуляла з ними. Діти часто забігають до ОСОБА_17 Одягнені вони більш-менш нормально, брудними бувають, але це діти. Їсти в неї діти ОСОБА_2 ніколи не просили, якщо в неї є щось смачненьке, вона сама їм давала. Свідок нерідко бачила як ОСОБА_2 пере речі пральною машинкою та готує їсти. В будинку в них досить чисто, але може сказати, що для цього великий внесок робить мати ОСОБА_11, яка постійно наглядає за їх сім’єю та допомогає їм. Завдяки їй ОСОБА_11 з ОСОБА_2 придбали меблі в будинок, пральну машину та холодильник.
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що сім’ю ОСОБА_11 та ОСОБА_2 вона знає. На її погляд, це звичайна багатодітна сім’я. ОСОБА_11 працює на фермі, а дружина ОСОБА_2 доглядає дітей, їх у них четверо. Старша дівчинка навчається в інтернаті, а троє ще маленькі. ОСОБА_18 часто бачила, як ОСОБА_2 пере речі дітей, чула, що вона випивала зайве спиртне, але потім хтось їй пояснив, що її можуть позбавити батьківських прав та після цього вона припинила вживати алкоголь. Діти ОСОБА_2 завжди досить охайно одягнені, не дорого, але голі не ходять. Про те, що діти голодні в них, свідок не чула, по вулиці діти ніколи не просили їсти, на скільки вона знає, вони тримали якесь господарство.
Судово-медичний експерт ОСОБА_10 суду показав, що при вивченні меддокументації та при безпосередньому огляді ним малолітньої ОСОБА_3 була виявлена гіпотрофія ІІІ ступеню, тобто у дитини був дефіцит ваги майже 45%. Дане захворювання є набутим і відноситься до категорії тяжких.
Крім показів підсудної, прдставника потерпілої, судово-медичного експерта, свідків вина ОСОБА_2 в інкримінованому їй злочині підтверджується також і письмовими доказами, які зібрані в матеріалах справи, а саме:
- копією акту обстеження умов проживання сім’ї ОСОБА_11 та ОСОБА_2, під час якого виявлена відсутність дитячого харчування в будинку (а.с. 22);
- копією амбулаторної картки дитини ОСОБА_3, згідно якої остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року на 32 тижні вагітності з діагнозом: «Недоношеність», мала не значні показники маси тіла та зросту. На виконання рекомендацій лікарів ОСОБА_2 до 23 березня 2010 року періодично відвідувала КЗ «Білопільська ЦРЛ», де проводились медичні огляди малолітньої ОСОБА_3, про що зроблені записи в картці (а.с. 52-59);
- висновком судово-медичної експертизи № 54 від 7 квітня 2011 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлена гіпотрофія ІІІ ступеню. Гіпотрофія в даному випадку підтверджена дефіцитом ваги дитини 45%. Гіпотрофія ІІІ ступеню є набутим захворюванням, становить загрозу для здоров’я дитини та відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя. Набуте захворювання – гіпотрофія ІІІ ступеню могла виникнути внаслідок незабезпечення належного та достатнього харчування дитини та не звернення до медичного закладу (а.с. 66-67);
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року, про що в книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис 20 червня 2009 року за № 66, її матір’ю є ОСОБА_2 (а.с. 106);
- висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 26/8254 від 14 квітня 2011 року, згідно якого ОСОБА_2 нині не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності, або інший хворобливий стан, а виявляє ознаки природженої розумової недорозвинутості у формі легкої розумової відсталості, порушення поведінки мінімальні (олігофренія, дебільність помірного ступеня за МКХ-9). В період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, виявляла ознаки психічного розладу у вигляді природженої розумової недорозвинутості у формі легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, які потребували уваги, у зв’язку з чим не могла повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.с. 132-134);
- а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
За таких обставин суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_2 в інкримінованому їй злочині під час судового слідства знайшла своє повне підтвердження.
Тому її дії суд кваліфікує за ст.166 КК України, оскільки вона вчинила злісне невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка задовільно характеризується за місцем проживання; обставини, що пом’якшують покарання - щире каяття, повне визнання своєї вини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на утриманні, окрім доньки ОСОБА_3, має ще 3-х малолітніх дітей; обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо малолітньої.
Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 26/8254 від 14 квітня 2011 року ОСОБА_2 нині не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності, або інший хворобливий стан, а виявляє ознаки природженої розумової недорозвинутості у формі легкої розумової відсталості, порушення поведінки мінімальні (олігофренія, дебільність помірного ступеня за МКХ-9). В період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, виявляла ознаки психічного розладу у вигляді природженої розумової недорозвинутості у формі легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, які потребували уваги, у зв’язку з чим не могла повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними. На сьогоднішній день ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_2 виявляє ознаки природженої розумової недорозвинутості у формі легкої розумової відсталості (олігофренія, дебільність помірного ступеня за МКХ-9), через наявність інтелектуально-мнестичного зниження та вольових порушень вона нездатна належним чином виконувати обов’язки по догляду за дитиною як на сьогоднішній день, так і на момент вчинення інкримінованого їй злочину.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.20 КК України визнати ОСОБА_2 обмежено осудною і врахувати цю обставину при визначенні їй покарання.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Також, зважаючи на зазначаене вище, суд вважає не доцільним застосування примусових заходів медичного харнактеру до ОСОБА_2, а також покладення обов"язків на неї, передбачених ст.76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік .
Запобіжний захід до набрання вироком чинності злишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя
