Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 1-104/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Стратовича О.В.
з участю секретаря Мельник Ю.Ю..
прокурора Вінійчук Я.М.
підсудної ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олевську кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня спеціальна, не працюючої, одруженої , на утриманні двоє неповнолітніх дітей, інваліда ІІ-ї групи, не судимої, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 Житомирської області порушуючи ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим і коньячним та плодовими алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995 року протягом квітня місяця 2011 року займалася господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, передбачена діючим законодавством про адміністративні правопорушення та кримінальним законодавством, тобто неодноразово виготовляла з метою збуту та збувала міцний алкогольний напій кустарного виробництва (самогон) за місцем свого постійного проживання.
Так, 12.04.2011 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 продала 0,25 л самогону міцністю 36% ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_2 , за що отримала від останнього гроші в сумі 6 грн.
Крім того, 12.04.2011 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 продала 0,25 л самогону міцністю 36% ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_2 , за що отримала від останнього гроші в сумі 6 грн.
28.04.2011 року прокурор порушив проти ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст . 203 КК України.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе у вчиненому злочині визнала повністю, щиро розкаялася і суду показала, що дійсно з вересня 2010 року до квітня місяця 2011 року займалася незаконним виготовленням та збутом самогону за місцем свого проживання, оскільки терміново потрібні були гроші , а підсудна ніде не працює, є інвалідом ІІ-ї групи, її дочка навчається на платному відідленні. Просить суд суворо не карати так, як вона вимушена була вчинити злочин в силу свого тяжкого матеріального стану. Запевнює суд, що більше злочинів вчиняти не буде.
Під час судового слідства прокурор заявив клопотання про те, що у зв’язку з тим, що підсудна вину свою визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому злочині, тому він вважає за недоцільне досліджувати докази по справі, які ніким не оспорюються.
Підсудна проти клопотання прокурора про такий порядок розгляду справи не заперечує.
У відповідності до вимог ст. 299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються , про що не заперечують учасники розгляду справи. Судом з’ясовано , що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснено , що у такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд, розглянувши матеріали справи дії підсудної ОСОБА_1 кваліфікує по ч. 1 ст. 203 КК України, як зайняття видами господарської діяльності щодо яких є спеціальна заборона, тобто виготовлення, зберігання та збут міцного алкогольного напою кустарного виробництва (самогону).
Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудної є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної , обставини вчинення злочину, те що підсудна позитивно характеризується за місцем проживання ,
є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом ІІ-ї групи, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, тому суд вважає, за необхідне призначити покарання підсудній у вигляді штрафу в розмірі 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на думку суду буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, при вирішенні доцільності призначення додаткового покарання суд враховуючи обставини справи приходить до висновку, що підсудну слід звільнити від призначення обов’язкового додаткового покарання у виді займатися певною діяльністю на строк до трьох років в порядку вимог ч. 2 ст. 69 КК України.
Керуючись вимогами ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
Визнати винною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України і обрати їй міру покарання у виді штрафу в розмірі 50 ( п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п’ятдесят ) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю на строк до трьох років із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України.
До вступу вироку в законну силу, засудженій ОСОБА_1 обрати міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з місця проживання.
Речові докази: самогонний апарат (алюмінієвий бідон, дерев’яна діжка), 2 пластикові пляшки з самогоном ємністю по 5 л, 1 скляна пляшка з самогоном ємністю 0,25 л, 1 скляна пляшка з самогоном ємністю 0,5 л. , які знаходяться на зберіганні в Олевському РВ УМВС України в Житомирській області –знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
О. В. Стратович
