Справа № 1-104/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2011 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі:
судді одноособово Феха Т.С.,
за участю секретаря Гордійчук Т.О.,
за участю прокурора Александровича С.Ю.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника потерпілих ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, із повною вищою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -
В С Т А Н О В И В:
22 липня 2010 року, близько 22-ї години 30 хвилин, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним автомобілем марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Київ-Ковель, зі сторони м. Сарни Рівненської області в напрямку смт. Рокитне Рівненської області, на 263 км + 750 м вказаної автодороги, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_7 був смертельно травмований, а пасажир автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_8, отримав тяжкі тілесні ушкодження.
В прямому причинному зв'язку зі шкідливими наслідками, що настали, перебуває грубе порушення ОСОБА_6 наступних пунктів Правил дорожнього руху України, які вимагають:
• п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Крім того, ОСОБА_6 було порушено інші пункти Правил дорожнього руху України, які не перебувають в прямому причинному зв'язку зі шкідливими наслідками, що настали, а саме:
• п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього-руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
• п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
• п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
• п. 11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини;
• п. 11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
• п. 31.4. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
• п. 31.4.2. Рульове керування:
г) у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;
• п. 31.4.5. Колеса і шини:
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними. ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_6 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнав частково та дав показання про те, що 22 липня 2010 року він, разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали на річку Льва відпочити. Перебуваючи біля річки Льва вони вживали спиртні напої. Коли поверталися додому він керував своїм власним автомобілем «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_2, виїхав від річки на автодорогу Київ-Ковель. Як відбулося зіткнення із іншим автомобілем не пам’ятає. Пам’ятає тільки світло фар зустрічного автомобіля, та те, що прийшов до свідомості в лікарні.
В той день він вранці виїхав від свого будинку по справах, автомобіль був справним, опадів в той день не було, дорога була сухою. Водійський стаж із 1993 року.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 визнав частково, погоджується відшкодувати витрати на поховання в розмірі 30 756,19 гривень, витрати за надання правової допомоги в розмірі 3 000 гривень та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 гривень. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підсудний ОСОБА_6 не визнав.
Сумнівів у істинності та добровільності позиції підсудного ОСОБА_6 щодо визнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину не має.
Крім визнання вини підсудним ОСОБА_6 його винність підтверджується іншими об'єктивними доказами по справі дослідженими та перевіреними судом.
Потерпіла ОСОБА_2 дала показання, що про дорожньо-транспортну пригоду під час якої загинув її чоловік ОСОБА_7 вона дізналася від лікаря Рокитнівської ЦРЛ. Про обставини дорожньо-транспортної пригоди їй відомо зі слів потерпілого ОСОБА_8, який був в якості пасажира в автомобілі яким керував її чоловік. ОСОБА_8 повідомив про те, що під час руху їх автомобіля із зустрічної смуги руху на великій швидкості виїхав інший автомобіль. Щоб уникнути зіткнення її чоловік з’їхав на узбіччя, де відбулося зіткнення.
22 липня 2010 року протягом дня її чоловік ОСОБА_7 був вдома, спиртні напої не вживав. Ввечері поїхав зустрічати знайомого ОСОБА_8, який повинен був приїхати із м. Львів. Разом із ОСОБА_8 її чолові мав їхати в м. Сарни. Через нетривалий проміжок часу після того як її чоловік поїхав зустрічати знайомого дізналася про дорожньо-транспортну пригоду. Оскільки діями ОСОБА_6, внаслідок яких загинув її чоловік ОСОБА_7, їй завдано матеріальну та моральну шкоду, просить цивільний позов про стягнення на її користь 30 756,19 гривень матеріальних витрат, 3 000 гривень витрат за надання правової допомоги та 200 000 гривень моральної шкоди задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_3 дав показання про те, що 22 липня 2010 року о 22 годині 30 хвилин він дізнався про дорожньо-транспортну пригоду та відразу поїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди, де перебував до закінчення огляду місця події. Від працівників міліції, які проводили огляд місця події, дізнався, що його брат ОСОБА_7 керував автомобілем «ВАЗ-2107», їхав по автодорозі Київ-Ковель, зі сторони смт. Рокитне в напрямку м. Сарни. ОСОБА_8 був пасажиром. Від працівників міліції також дізнався про те, що перед зіткненням автомобіль марки «Hyundai Tucson», під керуванням ОСОБА_6, виїхав на смугу руху автомобіля його брата. Оскільки загибеллю брата йому завдано шкоду просить задоволити його позов та стягнути із підсудного ОСОБА_6 200 000 гривень моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву в якій просить справу розглянути за його відсутності, вказує про те, що свої показання підтримує, претензій до підсудного не має.
Свідок ОСОБА_9 дала показання про те, що в той день із своєю знайомою ОСОБА_10 в магазині «Лісник», що знаходиться в с. Масевичі Рокитнівського району Рівненської області, вони зустріли ОСОБА_6 Вони утрьох в магазині пили пиво, а потім вирішили поїхати на річку Льва. Приблизно о 19-й годині вони приїхали на річку, де на березі вживали спиртні напої, випили пляшку горілки. ОСОБА_6 також трохи випив горілки. Після відпочинку автомобілем ОСОБА_6 вони їхали додому. За кермом автомобіля був ОСОБА_6 На сидінні пасажира, біля сидіння водія сиділа ОСОБА_10, а вона сиділа на задньому сидінні. Як автомобіль виїхав на автодорогу Київ-Ковель вона заснула, як відбулася дорожньо-транспортна пригода не бачила. Прокинулася від удару при дорожньо-транспортній пригоді.
Свідок ОСОБА_10 дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_9
Крім того, винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 липня 2010 року із фототаблицею та схемою до нього (а.с. 12-23 т. 1) згідно якого об’єктом огляду є місце дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1.
Протоколом огляду місця події від 24 липня 2010 року із фототаблицею до нього (а.с. 31-35 т. 1) згідно якого об’єктом огляду є автомобіль марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2.
Протоколом огляду місця події від 24 липня 2010 року із фототаблицею до нього (а.с. 36-39 т. 1) згідно якого об’єктом огляду є автомобіль марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28 січня 2011 року (а.с. 82-85 т. 1) згідно якого потерпілий ОСОБА_8 відтворив обставини та обстановку дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22 липня 2010 року на 263 км+750 м автодороги Київ-Ковель.
Висновком експерта № 187 від 12 грудня 2010 року згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено множинні масивні тілесні ушкодження, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, стосовно живих осіб, відносяться до категорії тяжких. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок поєднаної травми голови, грудей та живота з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. Множинність, масивність тілесних ушкоджень, локалізація їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, наявність різкого струсу тіла в сукупності дають підстави вважати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, зокрема зіткнення двох транспортних засобів з наступним травмуванням ОСОБА_7 шляхом ударів різними ділянками тіла, обумовленого інерційним зміщенням останнього до частин салону автомобіля. Судово-токсикологічним дослідженням крові з трупа ОСОБА_7 етилового спирту не знайдено. (а.с. 88-95 т. 1).
Висновком експерта № 1971 від 29 листопада 2010 року (а.с. 99-100 т. 1) згідно якого у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Такі тілесні ушкодження могли утворитися при дорожньо-транспортній пригоді при перебуванні його на місці водія транспортного засобу. При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,04 %о, що відповідає середній степені алкогольного сп’яніння.
Висновком експерта № 573 від 31 грудня 2010 року (а.с. 105-107 т. 1) згідно якого при госпіталізації гр. ОСОБА_8 в Рокитнівську лікарню та подальшому його стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні з 22 липня по 5 серпня 2010 року лікарями описані рани нижньої губи, тім’яної ділянки голови справа, грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок, крім того діагностовано розрив брижі тонкої кишки та сальника. Описані травми зважаючи на їх вид, розташування цілком могли утворилися незадовго до госпіталізації, при інерційному зміщенні потерпілого та ударах до частин салону автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди. Отримані ОСОБА_8 травми за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень.
Висновком експерта № 357 від 22 листопада 2010 року (а.с. 119-120 т. 1) згідно якого підтверджено, що місце зіткнення автомобіля «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться на правій смузі руху автодороги Київ-Ковель в напрямку с. Старики, в районі подряпини асфальтового покриття довжиною 0,55 м та початку подряпин асфальтового покриття довжиною 7,8 м зафіксованих у протоколі огляду місця скоєння ДТП та схемі до нього.
Висновком експерта № 355 від 18 листопада 2010 року (а.с. 127-139 т. 1) згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система автомобіля «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового керування, системи освітлення, світлової сигналізації та ходова частина автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в технічно несправному стані через пошкодження в системі. Пошкодження в системі рульового керування виражене в пошкодженні трубопроводу гідравлічного підсилювача рульового керування та відсутності мастила в розширювальному бачку насоса гідравлічного підсилювача рульового керування автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 не містить ознак поступового експлуатаційного зносу та не відноситься до пошкоджень експлуатаційного характеру, а характерні для несправностей та пошкоджень одномиттєвих (ударних навантажень), які виникли в момент ДТП. Пошкодження в ходовій частині виражене у деформації лівої передньої телескопічної стійки, деформації лівого стабілізатора поперечної стійкості, пошкодженні диска переднього лівого колеса та відсутності тиску в шині переднього лівого колеса автомобіля «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходяться в зоні загальних деформацій, які виникли в результаті зіткнення транспортних засобів, не містять ознак поступового експлуатаційного зносу та не відносяться до пошкоджень експлуатаційного характеру, а характерні для несправностей та пошкоджень одномиттєвих (ударних) навантажень, які виникли в момент ДТП.
Пошкодження в ходовій частині виражене у встановленні на задню вісь транспортного засобу шини різних розмірів та конструкцій автомобіля «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 відносяться до несправностей експлуатаційного характеру, які могли утворитися під час ремонту автомобіля. Пошкодження в системі освітлення та світлової сигналізації знаходяться в зоні загальних деформацій, які виникли в результаті зіткнення транспортних засобів, не містить ознак поступового експлуатаційного зносу та не відносяться до пошкоджень експлуатаційного характеру, а характерні для несправностей та пошкоджень одномиттєвих (ударних) навантажень, які виникли в момент ДТП. Оскільки несправності в ходовій частині наданого на дослідження автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 відноситься до експлуатаційних несправностей, які виникли перед ДТП, відповідно водій міг виявити вказану несправність перед виїздом, так як вони носять характер відкритого дефекту (127-139 т. 1).
Висновком експерта № 356 від 20 листопада 2010 року (а.с. 145-156 т. 1) згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система, система рульового керування, системи освітлення та світлової сигналізації, ходова частина автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися в технічно несправному стані через пошкодження в системах. Такі пошкодження характерні для несправностей та пошкоджень одномиттєвих (ударних) навантажень, які виникли в момент ДТП. Пошкоджень в досліджуваних системах, які виникли до ДТП не виявлено.
Висновками експертів № 18 від 08 лютого 2011 року (а.с. 164-167 т. 1) та № 172 від 15 липня 2011 року (а.с. 46-50 т. 2) згідно яких при заданому слідством комплексі вихідних даних, в даній дорожній обстановці з технічної точки зору, водій автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу при своєчасному прийнятті мір до реагування. З технічної точки зору причиною ДТП являються не відповідаючи вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6, який при виконанні маневру виїзду на зустрічну смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху.
Висновком експерта № 7135 від 21 квітня 2011 року (а.с. 173-180 т. 1) згідно якого під час ДТП відбулося контактування лівої частини переднього бампера, передньої лівої частини капоту, лівої частини передньої панелі, передньої лівої стійки та лівої частини панелі даху автомобіля «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 з лівою передньою частиною капоту, переднім лівим крилом, лівою частиною рамки радіатора та підсилювачем переднього бампера автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2; обода диска переднього лівого колеса автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 з внутрішньою частиною обода диска переднього лівого колеса автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2. Такі пошкодження могли утворитися при розташуванні поздовжньої осі автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 під кутом 180+ 50 по відношенню до поздовжньої осі автомобіля марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1. Зіткнення автомобілів марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулося на правій смузі руху, в напрямку с. Старики, 263 кв + 750 м автодороги Київ –Ковель таким чином, що переднє ліве колесо автомобіля «ВАЗ-2107»в момент зіткнення знаходилось в місці початку утворення подряпини асфальтового покриття довжиною 0,55 м, на відстані 2,65 м від правого краю проїзної частини.
Висновком експерта № 7113 від 26 травня 2011 року (а.с. 188-198 т. 1) згідно якого робоча гальмівна система автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в працездатному стані. Система рульового керування автомобіля «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилася в технічно несправному стані по причині наявності слідів зварювального з’єднання в лівій рульовій тязі, руйнуванні лівої рульової тяги, порушення герметичності гідравлічного підсилювача рульового керування. Такі несправності відносяться до несправностей експлуатаційного характеру, яка виникла при проведенні ремонту транспортного засобу з порушенням технології ремонту, дана несправність виникла до ДТП. Ходова частина автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент дослідження знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані по причинах відсутності тиску в шинах переднього лівого колеса, наявності наскрізних пошкоджень шин переднього лівого та заднього правого коліс, пошкодження диску переднього лівого колеса, деформації важеля підвіски і амортизаційної телескопічної стійки переднього лівого колеса, деформації переднього стабілізатора попередньої стійкості, встановлення на задню вісь автомобіля шин різних моделей і з різним малюнком протектора. Така несправність ходової частини автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2, як встановлення на задню вісь автомобіля шин різних моделей і з різним малюнком протектора відноситься до несправностей експлуатаційного характеру, яка виникла при проведенні ремонту транспортного засобу в супереч вимогам п. 31.4.5.г) Правил дорожнього руху України.
Довідкою № 01-15/429 (а.с. 69 т. 2) згідно якої 22 липня 2010 року поблизу смт. Рокитне Рівненської області опадів та атмосферних явищ, що погіршують видимість не спостерігалось.
Враховуючи викладене, суд погоджується із кваліфікацією органом досудового слідства дій підсудного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Дослідженими судом доказами встановлено, що дії ОСОБА_6 щодо порушення Правил дорожнього руху України та експлуатації транспорту перебувають у причинному зв’язку із наслідками, що настали.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає його щире каяття, часткове відшкодування шкоди.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 44, 45, 99, 100 т. 1).
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6, суд враховує характер, тяжкість (згідно статті 12 КК України) та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину; обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують покарання; дані про особу винного, який по місцю проживання та за останнім місцем роботи характеризується з позитивної сторони (а.с. 86, 87 т.2), раніше не судимий (а.с. 80 т. 2), є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи та має інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, яке пов’язане із наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с. 94, 95, 113 т.2); має на утриманні неповнолітню дитину (а.с. 97 т. 2); склад його сім'ї, те, що ОСОБА_6 проживає із матір’ю, яка є інвалідом ІІ групи (непрацездатна) та призначений доглядальником за батьком ОСОБА_11, який є інвалідом І групи; те, що частково відшкодовано шкоду потерпілій ОСОБА_2 та як вбачається із матеріалів справи (а.с. 67 т. 2) відшкодовано шкоду потерпілому ОСОБА_8, який будь-яких претензій до підсудного не має.
А також приймаючи до уваги ту обставину, що злочин вчинено із необережності, суд приходить до висновку про призначення підсудному покарання в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України із звільненням від відбування покарання із встановленням іспитового строку.
Крім того, приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 злочин вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 183, 194 т. 1), після вчинення злочину тричі притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с. ); думку потерпілих щодо виду та міри покарання, а тому суд приходить до висновку про встановлення підсудному максимального іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України із покладенням обов’язків згідно ст. 76 КК України, що буде відповідати особі підсудного, тяжкості вчиненого злочину та достатнім для його виправлення.
За роз’ясненням, що містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати, як наслідки, що настали, характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб (водіїв, пішоходів тощо), так і обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При цьому, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивну характеристику з місця проживання, часткове відшкодування завданої шкоди, те, що підсудний є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні неповнолітню дитину та призначений доглядальником за батьком інвалідом І групи, суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є підставою для застосування ст. 75 КК України.
Крім того, беручи до уваги те, що злочин вчинено підсудним ОСОБА_6 в стані алкогольного сп’яніння, після вчинення злочину, підсудний притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, визначивши його максимальним строком, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Дослідженими по справі доказами встановлено, що вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії щодо порушення правил безпеки дорожнього руху перебувають у причинному зв’язку із негативними наслідками, що наступили, а тому завдана шкода підлягає стягненню із підсудного ОСОБА_6
Відповідно до роз’яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (із наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, із врахуванням стану здоров’я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд, вважає заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2, як цивільним позивачем, в сумі 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди завищеною та виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань потерпілої через втрату чоловіка, який був молодою людиною, батьком двох неповнолітніх дітей, її переживання та страждання через те, що діти залишилися без батьківської турботи, суд приходить до висновку про стягнення із підсудного на користь потерпілої ОСОБА_2 (цивільного позивача) моральної шкоди, визначивши її в розмірі 100 000 гривень.
При цьому суд виходить із вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України про те, що позовні вимоги позивача визнані відповідачем підлягають до задоволення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 визнав позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 100000 гривень.
Вирішують питання про відшкодування шкоди, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_2 на час розгляду справи відшкодовано 33 000 гривень матеріальної шкоди. Однак, як вбачається із цивільного позову ОСОБА_2, потерпіла ставить вимогу про стягнення 30 756,19 гривень витрат на поховання загиблого та 3 000 гривень витрат за надання правової допомоги. Вказані позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 визнані підсудним ОСОБА_6 та відшкодовані в розмірі 33 000 гривень, а тому суд стягує із підсудного невідшкодовану матеріальну шкоду в розмірі 756,19 гривень (30756,19 + 3000=33756,19 –33000=756,19 гривень).
Крім того, суд вважає заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3, як цивільними позивачем, в сумі 200 000 гривень на відшкодування моральної шкоди завищеною та виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, враховуючи глибину душевних страждань потерпілого через втрату єдиного рідного брата, який був молодою людиною, суд приходить до висновку про стягнення із підсудного на користь потерпілого ОСОБА_3 (цивільного позивача) моральну шкоду, визначивши її в розмірі 50000 гривень.
При вирішенні питання про стягнення моральної та матеріальної шкоди, суд враховує майновий стан підсудного ОСОБА_6, який є непрацюючим, отримує пенсію як інвалід ІІІ групи, має у власності нерухоме майно.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 81, 323, 324 КПК України, ст.ст. 75, 76, 286 КК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.
Відповідно до п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов’язок:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.
Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень та матеріальну шкоду в розмірі 756,19 гривень.
Стягнути із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.
В решті позовних вимог цивільних позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –відмовити.
Речові докази:
- автомобілі марки «ВАЗ-2107»реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2, повернути власникам;
- ліву рульову тягу та переднє ліве колесо автомобіля марки «Hyundai Tucson»реєстраційний номер НОМЕР_2, повернути власнику.
На вирок може бути подано апеляцію через Рокитнівський районний суд Рівненської області до апеляційного суду Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція подається із дотриманням вимог ст. 350 КПК України щодо її змісту.
Суддя Т.С. Феха.
