В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.08.2011
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Лиманської М.В.,
при секретарі - Грабовець К.Ф..,
з участю прокурора - Гуляко М.М.,
потерпілої - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця: м. Бекабад, Ташкентської області респ. Узбекистан
росіянина, громадянина України
мешканця: АДРЕСА_1.
освіта: професійно-технічна,
не одруженого, пенсіонера, інваліда 3-ї групи,
в силу ст. 89 КК України не судимого
у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України , -
ВСТАНОВИВ:
11.05.2011 року в період часу з 18:00 до 23:00 години на території колишньої військової частини, що знаходиться по вул. 1-го Травня в м.Городня Чернігівської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході спільного розпивання спиртних напоїв виникла сварка, під час якої ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно завдав ОСОБА_2. удару ножем в грудну клітку, в ліву частину, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва, напруженого пневмотораксу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 887 від 06.06.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні по ч.1 ст. 121 КК України визнав частково, вважав кваліфікацію його дій як умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень неправильною, так як він не бажав завдавати потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, а лише бажав залякати останню. Тяжкі тілесні ушкодження потерпілій він завдав необережно. Заявлені цивільні позови потерпілої на суму 2313 грн.60коп. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації та Городнянської центральної районної лікарні про відшкодування вартості лікування потерпілої на суму 1649,57 грн. не визнав.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. показав, що дійсно 11.05.2011 року близько 11-ї години він приїхав в м. Городня для отримання чергової соціальної допомоги, яку він отримує від держави як інвалід 3-ї групи. Отримавши гроші в касі банку, він направився на базар для того, щоб купити продуктів харчування. Скупившись, він пішов шукати ОСОБА_3, з яким він проживав. Йому сказали, що ОСОБА_3 знаходиться в районі міста Городня під назвою «Шанхай». В «Шанхаї»він зустрів потерпілу. В неї він запитав про ОСОБА_3, але вона не знала, де він знаходиться. В ході розмови вони вирішили випити спиртного. Він дав потерпілій грошей в сумі 100 гривень, і вона пішла придбала спиртне. Вони разом пішли на територію колишньої військової частини, точніше на плац, де лежать чотири великі камені. Вони присіли на ці камені і почали вживати спиртне. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_3 Спиртне в них майже закінчилось, а він запропонував Позняку випити разом з ним. Вони допили пляшку, яка була, і він хотів дати грошей ще на одну пляшку горілки. Відчинивши кишеню штанів, він виявив, що але грошей там не має. В кишені мало бути двісті гривень, дві купюри кожна по сто гривень. Він одразу ж подумав, що це потерпіла вкрала в нього ці гроші, так як він неодноразово помічав за нею схильність до скоєння крадіжок. Він почав просити її повернути гроші, але заперечувала викрадення грошей. Тоді в нього виник умисел налякати її. Поруч, напроти нього стояв його рюкзак, на якому лежали харчі та його маленький складний ніж, яким він різав сало і який перебував в положенні „розкладено”. В цей час потерпіла знаходилась майже напроти нього, сиділа на одному з каменів. Він схопив свій ніж і з метою налякати потерпілу почав розмахувати ножем. Але, мабуть, він не розрахував власні сили, або потерпіла сама похитнулась, і ніж увійшов в її тіло. Після удару він точно подій не пам’ятає, так як він був стані хвилювання та алкогольного сп’яніння, але точно пам’ятає, що ОСОБА_3 забрав його та повів в сторону багатоповерхівок, де вони присіли на лавочку, куди і приїхали працівники міліції.
Незважаючи на те, що підсудний своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не визнав, його вина підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2. показала, що вона проживає одна в одноповерховому багатоквартирному будинку. З підсудним ОСОБА_1 вона познайомилась кілька років тому, останній виконував господарські роботи в її частині будинку. Після цього вона два-три рази спілкувалась з ним, під час чого дізналась, що він проживає в хуторі Павло-Іванівське Городнянського району. 11.05.2011 року приблизно о 18-й годині до неї додому зайшов ОСОБА_1., який повідомив їй, що він отримав пенсію і приходив до міста, щоб купити продуктів, а потім згадав про неї і вирішив зайти провідати. В будинок вона його не пустила, і вони пішли в сторону плацу колишньої військової частини. Там вони присіли на кам’яні брили і сиділи спілкувались. Під час спілкування ОСОБА_1. дістав пляшку горілки і запропонував випити. Вона погодилась. Також ОСОБА_1. дістав з рюкзака сало та хліб, і вони почали розпивати спиртне. Через деякий час вона на прохання ОСОБА_1 пішла додому взяти теплі речі. Повертаючись до ОСОБА_1 та проходячи мимо сусідньої квартири, вона побачила, що в гостях у її сусіда ОСОБА_4 знаходиться ОСОБА_3, який проживав разом з ОСОБА_1 в будинку останнього. Вона попросила сусіда та ОСОБА_3 допомогти ОСОБА_1 дістатися додому, так як останній був в нетверезому стані, на що отримала згоду. Повернувшись на плац, вона почала вмовляти ОСОБА_1, щоб він йшов додому. Але він просився залишитись на ніч в неї, на що вона категорично відмовила. В цей час вона відчула удар в ліву частину грудної клітки та зрозуміла, що ОСОБА_1. її вдарив ножем. Вона схопилась за рану, їй стало зле, і вона пішла додому. Вдома вона постукала до іншого сусіда та попросила його викликати швидку допомогу. До тями вона прийшла лише в лікарні в реанімації.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що на весні 2011 року він проживав разом з ОСОБА_1 в будинку останнього. 11.05.2011 року в вечірній час він був в гостях у знайомого ОСОБА_4, який проживає у військовому містечку в місті Городня. Приблизно о 21-30 годин до квартири ОСОБА_4 зайшла ОСОБА_2. та сказала йому, що його шукає ОСОБА_1., який знаходився неподалік від будинку -- на території колишньої військової частини. Він вийшов разом з ОСОБА_2. ОСОБА_1 він побачив, коли той сидів на камені, біля нього була майже порожня пляшка горілки та якісь харчі. ОСОБА_2. підійшла до ОСОБА_1 та сіла напроти нього. ОСОБА_1. запропонував йому випити, на що він погодився. Після цього ОСОБА_1. сказав, що хоче його пригостити випивкою і що треба ще купити горілки. ОСОБА_1. почав шукати в кишені гроші та сказав, що в нього залишалось ще двісті гривень, але зараз вони зникли, в крадіжці грошей він звинуватив ОСОБА_2. Остання почала захищатись і виправдовуватись. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалась сварка, в ході якої ОСОБА_1. підрізав ОСОБА_2. ножем. Потерпіла пішла додому. А вони разом з ОСОБА_1 направились до багатоповерхових будинків, що були поряд, та присіли на лавочку. На його запитання ОСОБА_1 навіщо він підрізав ОСОБА_2., він відповів, що він не глибоко її поранив, так як він під час нанесення удару прикрив лезо ножа рукою, та сказав, що хвилюватися не треба.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 11.05.2011 року в вечірній час у нього в гостях був ОСОБА_3 Близько 22-ї години до нього додому зайшла сусідка ОСОБА_2., яка побачила ОСОБА_3 і попросила його піти з нею, оскільки його кликав якийсь його знайомий. Вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2. пішли на територію колишньої військової частини, де на ОСОБА_2. чекав підсудний. Було вже темно. На пропозицію випити горілки він погодився, випив та пішов додому. Через деякий час до нього додому приїхали працівники міліції, шукали ОСОБА_3 Про те, що ОСОБА_2. були спричинені тілесні ушкодження, він дізнався вже від останньої.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що по сусідству з ним проживає громадянка ОСОБА_2. 11.05.2011 року весь вечір він знаходився вдома та дивився телевізор. Близько 23:00 год. до нього в двері постукала ОСОБА_2., яка попросила викликати карету «швидкої допомоги»та повідомила, що її підрізали. ОСОБА_2. сіла на стілець, тримаючи руку на боці, а коли відірвала руку, на підлогу почала капати кров. Він зателефонував до міліції, а працівники міліції викликали лікарів. В його присутності ОСОБА_2. пояснила працівникам міліції, що їй завдав удару ножем в груди ОСОБА_1. Він особисто підсудного знає лише наглядно, ніколи з ним не спілкувався.
Згідно з протоколом особистого огляду ОСОБА_1 від 12.05.2011 року, під час огляду останнього було вилучено ніж з пластиковою ручкою чорного кольору. На момент огляду ніж був в складеному стані / а. с.6/. Протокол огляду підписаний всіма присутніми при огляді особами без зауважень.
Винність ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого злочину також підтверджується дослідженими у судовому засіданні висновками судово-медичних експертиз № 757 від 16.05.2011 року та №887 від 06.06.2011 року / а. с. 20-22, 25-27,/, згідно яких у ОСОБА_2. мають місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва, напруженого пневмотораксу, які могли утворитися 11.05.2011 року від дії колото-різального предмету, типу ножа і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний у судовому засіданні в порядку ст.311 КПК України судово-медичний експерт Кияшко Ю.В. підтвердив наданий ним висновок судово-медичної експертизи. Показав, що нанесені потерпілій тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Удар прийшовся дуже близько до серця. Рана є неглибокою, але в грудну порожнину потрапили повітря і кров, тому лікарями й були поставлені потерпілій відповідні дренажі для відкачування з грудної порожнини повітря та крові. Небезпека для життя в момент завдання таких тілесних ушкоджень виявляється в тому, що потрапляння в грудну порожнину повітря та крові за відсутності кваліфікованої медичної допомоги протягом доби може бути причиною виникнення бактеріальних ускладнень, що може бути причиною серцевої та легеневої недостатності і могло спричинити смерть потерпілої. Найбільш ймовірно під час нанесення удару потерпіла та нападник знаходились обличчям один до одного. Малоймовірно, що потерпіла сама наштовхнулась на ніж, так як рана направлена зверху вниз, що свідчить про те, що при нанесенні удару нападник мав замахнутись.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення та захисту, покази підсудного, наведені ним на свій захист, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.
Суд критично оцінює покази підсудного про те, що він не бажав завдати потерпілій тілесних ушкоджень ножем, а лише розмахував ножем з метою залякати потерпілу, а остання сама наштовхнулась на ніж.
Ці показання підсудного спростовуються даними висновку судово-медичної експертизи №887 від 06.06.2011р. та поясненнями в судовому засіданні судового експерта Кияшка Ю.В., з яких видно, що рана, яка малася у потерпілої, була направлена з верху вниз, справа наліво. Як показав в судовому засіданні судово-медичний експерт, направленість рани свідчить, що удар був спричинений із замахуванням зверху вниз, та що малоймовірно те, що потерпіла могла сама наштовхнутись на ніж.
З показів, які дав свідок ОСОБА_3 вбачається, що після того, як потерпіла пішла додому, а він залишився з підсудним, останній сказав йому, щоб він не лякався, та що під час удару він прикрив лезо ножа, тому вдарив не сильно.
Показання свідка ОСОБА_3 на думку суду узгоджуються з показаннями потерпілої та з іншими доказами справи, являються доказами, на яких ґрунтується вирок. При цьому суд враховує локалізацію удару та предмет, яким були спричинені тілесні ушкодження – удар ножем відбувся в область серця.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_1, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження у повному обсязі, та його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, конкретні обставини справи: поведінку потерпілої, наслідки, що настали від злочину, наявність цивільного позову потерпілої та прокурора, особу винного - його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я, посередню характеристику за місцем проживання. Підсудний є пенсіонером у зв’язку з інвалідністю 3-ї групи.
Згідно довідки виданої Городнянським РВ УМВС України ОСОБА_1. протягом 2010-2011 років тричі притягувався до адміністративної відповідальності 06.06.2010 року за ч.1 ст. 175-1 КУПАП, 11.08.2010 року за ч.1 ст. 178 КУПАП, 14.03.2011 року за ч.2 ст.178 КУПАП.
Згідно довідки Городнянської ЦРЛ підсудний з 2001 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У лікаря психіатра на обліку не перебуває
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Обставин, які пом'якшують покарання підсудного, у судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений ним злочин, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_2. до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 313 грн.60коп. та моральної шкоди в сумі 2000 грн., суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки доведений у судовому засіданні.
Вирішуючи питання про цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації та Городнянської центральної районної лікарні до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 1649,57 грн., суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки доведений у судовому засіданні.
Речові докази: ніж складний, вилучений у ОСОБА_1, який знаходяться в камері зберігання речових доказів Городнянського РВ УМВС –відповідно до п.2 ч.1 ст.81 КПК України слід знищити.
Судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи ножа в сумі 188, 96 грн. підлягають стягненню з підсудного в дохід держави.
Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили слід залишити без змін - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 /п’яти/ років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання, з 22 червня 2011 року.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди в сумі 2313,60 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 313,60грн. та на відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн., а всього стягнути 2313,60 грн.
Цивільний позов прокурора Городнянського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Городнянської центральної районної лікарні Чернігівської області про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 1649,57 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області 1649,57 грн. на відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2. від злочину.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичної експертизи ножа в сумі 188, 96 грн.
Речові докази: ніж складний, вилучений у ОСОБА_1, який знаходяться в камері зберігання речових доказів Городнянського РВ УМВС –знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
Головуючий - Суддя:
М. В. Лиманська