Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 532/308/15-к Номер провадження 11-кп/814/1594/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
У Х В А Л А
13 квітня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченихї ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді доповідача Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 по кримінальному провадженню за апеляційними скаргами захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 та в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 з доповненнями , захисника адвоката ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 з доповненнями на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 08.02.2023 року ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
На ухвалу слідчого судді захисниками обвинувачених подані апеляційні скарги, які призначені до апеляційного розгляду.
Захисником ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 заявлено відвід судді доповідачу ОСОБА_2 з мотивів навмисного призначення суддею справи до розгляду з порушенням розумних строків, що викликає сумнів в неупередженості судді.
Заслухавши захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_13 , думку прокурора та інших учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи заяви про відвід, колегія суддів дійшла такого висновку.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
{Пункт 2 частини першої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016)
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують «очевидні» факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність «обґрунтованості» сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»,).
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об`єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Колегія суддів приходить до висновку, що захисником не вказано передбачених ч.1 ст.75 КПК України підстав відводу суддів, а наведені підстави є непереконливими та такими, що не можуть свідчити про наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді-доповідача, а тому в задоволенні відводу слід відмовити.
Керуючись ст.81 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді доповідача ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
