Справа № 532/308/15-к
Провадження № 1-кп/526/115/2018
У Х В А Л А
іменем України
23 листопада 2018 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_12 про визнання очевидно недопустимими доказів,-
встановила:
Захисник ОСОБА_12 за результатами ознайомлення зі скріншотами ЄРДР звернувся з письмовим клопотанням про визнання очевидно недопустимими доказів, розгляд питання щодо очевидної недопустимості яких відкладено судом до отримання скріншотів з Генеральної прокуратури України відповідно до запиту суду.
В обґрунтування клопотання послався на те, що судом відкладено розгляд постанови від 23.10.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень №12014170110000192 та № 12014170000000297 (т.9 а.с.60). Ця постанова винесена прокурором ОСОБА_17 , проте дані про внесення до ЄРДР відомостей про повноваження ОСОБА_17 в обох кримінальних провадженнях відсутні, тому така постанова є очевидно недопустимим доказом.
Судом також відкладено розгляд постанови прокурора ОСОБА_18 від 28.10.2014 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170110000192, але в ЄРДР міститься постанова прокурора ОСОБА_18 про продовження строків досудового розслідування, внесена 05.11.2014 року, тому постанова є очевидно недопустимим доказом.
Судом відкладено розгляд протоколу огляду місця події від 12.02.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_19 (т.10 а.с.2). Оскільки в ЄРДР відсутні будь-які дані про постанову ТВО начальника СУ УМВС ОСОБА_20 про доручення розслідування слідчій групі (т.9 а.с.17), тому відсутні законні підстави для прийняття в якості доказів обвинувачення протоколів слідчих дій, складених слідчим ОСОБА_19 12 та 17 лютого 2014 року.
Інші обвинувачені та їх захисники підтримали клопотання захисника ОСОБА_12 .
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 заперечували проти визнання доказів очевидно недопустимими, так як надати їм оцінку суд може лише в сукупності з іншими доказами під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
Постановою від 23 жовтня 2014 року старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_17 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11.02.2014 та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000297 від 23.10.2014 об`єднано в одне провадження під № 12014170110000192.
Згідно постанови від 09 жовтня 2014 року про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні, винесеної прокурором області старшим радником юстиції ОСОБА_21 , визначено групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11.02.2014 року до складу якої включено старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області ОСОБА_17 (т.9 а.с.58,59).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова від 23.10.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень №12014170110000192 та № 12014170000000297, винесена прокурором ОСОБА_17 , не містить очевидної недопустимості.
Відповідно до ч.2 ст.294 КПК України ( в редакції, чинній на момент винесення постанови), строк досудового розслідування міг бути продовжений прокурором області або його заступником до шести місяців.
28 жовтня 2014 року старший радник юстиції ОСОБА_18 , як заступник прокурора Полтавської області, продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014170110000192 до чотирьох місяців, тобто до 30.12.2014 року.
Враховуючи вимоги ст. 294 КПК України, колегія суддів не вбачає очевидної недопустимості даного доказу наданого прокурором.
Згідно ч.3 ст. 214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду.
Протокол огляду місця події від 12.02.2014, складений слідчим ОСОБА_19 не містить очевидної недопустимості як доказ, оскільки відсутні будь-які істотні порушення прав та свобод людини.
Що стосується відсутності прізвища слідчого ОСОБА_22 у скріншотах з ЄРДР, то колегія суддів вважає, що питання допустимості даного доказу буде вирішено у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку суду.
Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно ч.2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Згідно ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Враховуючи, що очевидної недопустимості таких доказів, як постанови від 23.10.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень №12014170110000192 та № 12014170000000297 (т.9 а.с.60), постанови прокурора ОСОБА_18 від 28.10.2014 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170110000192, протоколу огляду місця події від 12.02.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_19 (т.10.а.с.2), як доказів, що тягне за собою неможливість їх дослідження чи припинення їх дослідження, судом не встановлено, тому питання щодо допустимості даних доказів, буде вирішено судом під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, у відповідності до вимог ст. 89 КПК України.
Керуючись ст.ст. 87, 89, 350 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про визнання очевидно недопустимими доказами постанови від 23.10.2014 року про об`єднання кримінальних проваджень №12014170110000192 та № 12014170000000297 (т.9 а.с.60), постанови прокурора ОСОБА_18 від 28.10.2014 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014170110000192, протоколу огляду місця події від 12.02.2014 року, складеного слідчим ОСОБА_19 (т.10.а.с. 2) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
