ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1018/21 Справа № 532/308/15-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу обвинуваченого ОСОБА_7 наухвалу Гадяцькогорайонного судуПолтавської областівід 19листопада 2020року пропродовження строкудії запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюстосовно ОСОБА_7 ,обвинуваченого ускоєнні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.115,п.п.6,11,12,13ч.2ст.115КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Гадяцького районногосуду Полтавськоїобласті від19листопада 2020рокубуло продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до 17 січня 2021 року.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що на даний час існує реальна необхідність допиту великого кола свідків, проведення значного обсягу процесуальних дій, тому існує об`єктивна реальність ризику можливого тиску обвинуваченого на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження.
Суд першої інстанції зазначив, що навіть за відсутності конкретних даних щодо ухилення обвинуваченого від суду, впливу на свідків, потерпілих, експертів, обставини, за яких вчинені кримінальні правопорушення, їх тяжкість, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, та у контексті даного кримінального провадження є ймовірність того, що обвинувачений може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.
Свою апеляційну скаргу обґрунтував тим, що майже 6 років перебуває під вартою без вироку суду.
Вказав, що суд першої інстанції, не маючи можливості розглянути справу в розумні строки, кожного разу автоматично продовжує йому строк тримання під вартою, не перевіряючи фактичні обставини наявності відповідних підстав для такого продовження, не з`ясовуючи взагалі можливість застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
Стверджував, що прокурор у клопотанні не довів існування обставин, які виправдовують його подальше тримання під вартою.
Зазначив, що в ході розгляду клопотання суд не взяв до уваги та не надав відповідної оцінки доводам сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленого йому обвинувачення, обставинам, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме - стану його здоров`я, міцності соціальних зв`язків, які, на думку обвинуваченого, унеможливлюють продовження найсуворішого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, тому колегія суддів вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочину, у якому він обвинувачується.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_7 , він може вдатись до спроб переховуватись від суду, і без перешкод залишити будь-яке місце проживання, а також впливати на свідків та потерпілих, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів також не приймає доводи обвинуваченого щодо відсутності вказаних ризиків, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що тривалий розгляд справи не може бути підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки термін розгляду справи пов`язаний з її складністю, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо тривалого терміну перебування під вартою.
Колегія суддів не приймає доводи обвинуваченого щодо ненадання судом оцінки обґрунтованості його обвинувачення та відсутності доказів на його підтвердження, оскільки це питання, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішується судом при ухваленні вироку.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України залишити без задоволення.
Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 листопада 2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
