"21" травня 2026 р.
Справа №532/308/15-к
Провадження № 1-кп/552/601/26
ОКРЕМА ДУМКА
До Київського районного суду м. Полтави на виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 01.05.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11 лютого 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.27 ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
За наслідками автоматичного розподілу судової справи між суддями відповідна справа передана головуючому судді ОСОБА_4 , суддям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
08.05.2026 головуючим суддею ОСОБА_4 подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.09.2021 був заявлений та задоволений відвід судді ОСОБА_7 , яка є його дружиною, тому існують об`єктивні підстави, які у стороннього спостерігача викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 .
Досудове розслідування у справі №532/308/15-к, процесуальне керівництво в ній, затвердження та підтримання обвинувачення проводилося та здійснюється Полтавською обласною прокуратурою, де ОСОБА_4 довготривалий час працював на різних посадах, в тому числі й на керівних.
За останньою займаною ОСОБА_4 посадою начальника відділу представництва інтересів держави управління представництва інтересів держави в суді Полтавської обласної прокуратури з 2019 року та на підставі довіреності керівника прокуратури ним забезпечувалась участь, а також підготовка, подача заяв по суті справи в суді першої інстанції, апеляційних, касаційних скарг, разом із необхідними доказами, у справах за цивільними позовами поданими з метою відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органами, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури і суду, тобто справи, у яких обласна прокуратура чи її територіальні підрозділи є відповідачами (третіми особами), у порядку самопредставництва.
За період роботи ОСОБА_4 у Полтавській обласній прокуратурі ним неодноразово забезпечувалась участь у розгляді справ за позовами обвинувачених, до прикладу: ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та презумпції невинуватості, справа № 524/8669/18, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, справа № 552/2135/22, та аналогічних позовах ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з підстав встановлення Європейським судом з прав людини у справі «Мельник проти України» (заява ОСОБА_1 №33066/16 від 30.05.2016) порушення його конвенційних прав.
З цих підстав головуючим суддею ОСОБА_4 був заявлений самовідвід від участі у розгляді вказаного кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2026 року задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 .
Висловлюю окрему думку.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробацїї, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Крім того, статтею 76 КПК України визначені умови недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених, зокрема статтями 75-76 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді (стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суддя ОСОБА_4 заявив собі самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Разом з тим суддя ОСОБА_4 не надав підтверджень, що був прокурором у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11 лютого 2014 року під час здійснення своєї діяльності в органах обласної прокуратури, а також не зазначав, що йому відомі докази по кримінальному провадженню №12014170110000192, що може вплинути на результат розгляду справи.
Суддя
Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_5