ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 532/308/15-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/2348/20 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Умисне вбивство
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши врежимі відеоконференції увідкритому судовому засіданнів залісуду вм.Харкові кримінальнепровадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2020 року про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 а,-
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Христинівка Черкаської області, громадянину України , який проживає у АДРЕСА_1 ,
який органами досудовогорозслідування обвинувачуєтьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.115,п.п.6,11,12ч.2ст.115 ККУкраїни, продовжено строк тримання під вартою терміном до 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 12 квітня 2020 року о 15 год. 30 хв.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції вказав на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, зокрема, ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, в тому числі на свідка ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу про продовження строку тримання під вартою та застосувати до нього інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Посилається на те, що жодний ризик, заявлений прокурором, ним не доведений, та не підтверджений в суді. Крім того, поза увагою суду залишено, що обвинувачений має місце проживання та реєстрації, перебуває у шлюбі, має доньку, за місцем проживання характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно дост.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно дост. 177 КПК Україниметою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідност. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177КПК України.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Крім того, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, та які мають тяжкі наслідки, оскільки пов`язані з позбавленням життя двох публічних осіб. Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання і реєстрації та міцних соціальних зв`язків не зможе повністю усунути ризик втечі за умови можливої перспективи призначення покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років або довічне позбавлення волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки суд не розпочав допит свідків у даному кримінальному провадженню, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою. Крім того, в зв`язку з необхідністю допиту свідка ОСОБА_9 , який відповідно до умов угоди про визнання винуватості ще не допитаний в якості свідка, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо реального існування ризику схиляння вказаного свідка до відмови від надання свідчень відносно обвинуваченого.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, даних про його особу, тяжкі наслідки злочинів, а саме смерть двох публічних осіб, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений необґрунтовано тримається під вартою тривалий строк не є підставою для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу або скасування запобіжного заходу, оскільки розгляд вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції триває, судом встановлена наявність ризику переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор у кримінальному провадженні повідомив, що у вказаному кримінальному провадженні у суді першої інстанції частково досліджені письмові докази та ще необхідно дослідити речові докази, висновки експертів, провести допит експертів, а також допит свідків по епізоду вбивства судді ОСОБА_10 та по епізоду вбивства мера м. Кременчука ОСОБА_11 .
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі всебічно з`ясованих обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 .
Також колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст. 177, ст. 178, ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 лютого 2020 року про продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 а без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий --
Судді -
