Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 532/308/15-к
Провадження № 1-кп/553/129/2021
У Х В А Л А
Іменем України
10.03.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання учасників судового провадження про обрання та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 ,
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2021 року до Ленінського районного суду м. Полтави на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014170110000192 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_6 заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КПК України, із наведенням у поданому клопотанні обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та інших обставин, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню при застосуванні до нього більш м`яких заходів: неодноразові намагання за відсутності передбачених законом підстав досягти передачі кримінального провадження на розгляд суду в межах територіальної юрисдикції Апеляційного суду Харківської області; активна підтримка дій обвинуваченого ОСОБА_11 , спрямованих на затягування судового розгляду, у поєднанні зі скаргами на надмірне тримання під вартою; вплив на потерпілих у кримінальному провадженні шляхом вжиття заходів до дискредитації їх представника; зловживання стороною захисту правом на відводи, яких лише у Кобеляцькому районному суді Полтавської області було заявлено 24, а в Гадяцькому районному суді Полтавської області - 17; систематичне порушення порядку в залі судових засідань, відверта зневага до загальноприйнятих норм моралі та існуючого в державі правопорядку.
Крім того, ризиком переховування від суду, який не зменшився з часом, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, є можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 покарання у виді довічного позбавлення волі. Також неодноразове засудження ОСОБА_18 за вчинення умисних злочинів, у тому числі злочину, поєднаного із посяганням на здоров`я працівника правоохоронного органу, підвищують ризик вчинення таких дій. Також відповідно до умов угоди ОСОБА_19 зобов`язаний надати показання як свідок у даному кримінальному провадженні. З урахуванням вказаних обставин, а також попередніх заяв ОСОБА_19 щодо наявності небезпеки для його життя у зв`язку з наданням викривальних показань стосовно інших обвинувачених, ризик можливого незаконного впливу на нього, у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 іншого більш м`якого запобіжного заходу, не зменшився.
Прокурором наголошено, що більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам з огляду на відсутність контролю за спілкуванням обвинуваченого при перебуванні його за місцем проживання, відсутність повного контролю за переміщенням у дні судових засідань, під час перебування в суді, значну відстань від місця проживання до приміщення суду, якому передано кримінальне провадження для розгляду. Застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю також не зможе запобігти ризику вчинення обвинуваченим дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перевірка причин надходження сигналу тривоги потребуватиме значного часу, якщо такі обставини матимуть місце на шляху від міста Глобине до міста Полтави, відстань між якими становить понад 120 км, що надасть обвинуваченому змогу вчинити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі й за допомогою третіх осіб.
З наведених підстав, просив суд обрати ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Представник потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_15 заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_13 під вартою з підстав, викладених у письмових запереченнях із доданими до них копіями документів, зазначаючи про необґрунтованість та незаконність клопотання. Вказували на відсутність будь-яких доказів та матеріалів, які б свідчили про наявність ризиків впливу на свідків, потерпілих, експертів або знищення доказів у справі, даних про намір обвинуваченого ухилитись від суду або вчинити інші злочини. Також посилались на порушення розумних строків і необґрунтоване тривале тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 . На думку сторони захисту, внесене прокурором клопотання не містить достатніх мотивів, посилань на конкретні докази і фактичні дані, які б підтверджували існування заявлених ризиків, з огляду на що не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а покладені в основу ризику «перешкоджання кримінальному провадженню» обставини, не відносяться до обґрунтувань його наявності, в розумінні ст. 177 КПК України. При цьому захисником було зазначено, що ризик впливу на свідків, експертів, потерпілих, який було згадано у первісному рішенні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, спростований допитами вказаних осіб під час розгляду справи у судах Полтавської області, і протягом 2016-2021 років появи нових ризиків констатовано не було, заяв про порушення публічного порядку у зв`язку із розглядом цього кримінального провадження до Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській не надходило, докази переховування обвинуваченого відсутні, останній навіть не має паспорта громадянина України. Також прокурором не обґрунтована неможливість застосування до ОСОБА_13 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою.
Крім того, захисником ОСОБА_15 заявлено клопотання, яке було підтримане обвинуваченим ОСОБА_13 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 на більш м`який запобіжний захід, що не пов`язаний із триманням під вартою, з підстав, що викладені у його письмовому клопотанні. При цьому вказує про ігнорування рішення ЄСПЛ у справі «Бевз та інші проти України», яким була розглянута заява ОСОБА_13 , та рішення «Левченко та інші проти України»; необхідність додаткового обґрунтування для тривалого тримання обвинуваченого під вартою з плином часу; неконкретизованість аргументів сторони обвинувачення на підтвердження наявності ризиків, які спростовуються наданими стороною захисту доказами; відсутність нових ризиків, ніж, передбачені п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України протягом 2016-2020 років; відсутність доказів на підтвердження можливого впливу на потерпілого, свідка, іншого обвинувачення, доказів перешкоджання обвинуваченим здійсненню кримінального провадження тощо. З наведених у клопотанні підстав та відомостей, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який не перебував на обліку у лікаря нарколога або психіатра, алкогольними напоями не зловживав, має постійне місце проживання, одружений, має дітей, захисник просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 на більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою.
Прокурор ОСОБА_6 та представник потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 вважали заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу необґрунтованим та безпідставним, просили відмовити в його задоволенні.
Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 їх захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили задовольнити клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу на більш м`який.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, заперечень та доданих до них документів, дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 січня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 16 березня 2021 року о 12 год. 30 хв.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_13 залишено без задоволення, а ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 січня 2021 року щодо ОСОБА_13 без змін. Згідно мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції встановлено правильність висновків суду першої інстанції про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України,а такожщодо того,що жоденбільш м`якийзапобіжний західне будедостатнім длязапобігання ризикам,на якіпосилається сторонаобвинувачення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
При вирішенні питання з приводу запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 , суд враховує, що ухвалами Гадяцького районного суду м. Полтави від 16 січня 2021 року та Полтавського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та в розумінні ст. 199 КПК України, при розгляді клопотань підлягає оцінці те, чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові, що виправдовують тримання особи під вартою.
Суд зазначає, що після зміни Полтавським апеляційним судом підсудності судове провадження має бути розпочато з початку, у зв`язку з чим має бути проведений значний обсяг процесуальних дій, новий допит учасників кримінального провадження, у тому числі свідків та потерпілих, тому, на думку суду, вказаний заявлений ризик не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_13 .
Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_13 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу.
Вирішуючи питання в частині посилання прокурора на обрання запобіжного заходу суд зазначає наступне.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення в суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Виходячи зі змісту статтей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу , який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23 січня 2020 року.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним при частковому задоволенні клопотання прокурора не обрати, а продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому одним із зобов`язань України, що випливає з її членства в Раді Європи, є, зокрема, обов`язок забезпечувати належне виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Згідно з п. 1 ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення Європейського суду є обов`язковими для виконання.
З огляду на тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_13 під вартою та необхідність здійснення більш ретельного судового контролю за обґрунтованістю застосування даного запобіжного заходу, з урахуванням змісту рішень ЄСПЛ у справах «Левченко та інші проти України» та «Бевз та інші проти України», суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити частково із продовженням строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 45 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 314-316 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотанняпрокурорапро обраннязапобіжного заходуобвинуваченому ОСОБА_13 задовольнити частково.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк сорок п`ять днів.
Строк дії даної ухвали суду в цій частині з 10 березня 2021 року до 23 квітня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про зміну обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
