Єдиний державний реєстр судових рішень
532/308/15-к
1-кп/532/41/2015
Ухвала
20.08.2015 Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю прокурора - ОСОБА_2 ,
представника потерпілої ОСОБА_3 , адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисників- адвокатів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8
його захисника- адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
його захисника адвоката ОСОБА_13 ,
з участю секретаря ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, ч.3 ст. 27, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, ч.3 ст. 27, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 379, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, -
Встановив:
В провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 379, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України та інших.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 червня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_10 було продовжено запобіжний захід у виді взяття під варту до 22 серпня 2015 року.
В судовому засіданні головуючим поставлено питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , так як строк тримання під вартою закінчується.
Прокурор ОСОБА_2 вважав необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки на даний час ризики, які були підставою при обранні запобіжного заходу не відпали, а більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти цим ризикам.
Представник потерпілої ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 , підтримав думку прокурора щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник, адвокат ОСОБА_11 заперечили проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 та прохали застосувати більш м`який запобіжний захід.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , а також їх захисники, адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 заперечували проти продовження тримання під вартою ОСОБА_10 та прохали застосувати інший, більш м`який запобіжний захід.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, суд враховує також і практику Євпропейського суду з прав людини.
Так, відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Обвинувачений ОСОБА_10 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Крім цього, суд враховує наявність у даній справі конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, адже забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров`я є головним завданням держави.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду і незаконно впливати на потерпілого, свідків і експертів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вище вказані ризики існують, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується в умисному вбивстві судді в зв`язку із його професійною діяльністю у здійсненні правосуддя, а також в умисному вбивстві міського голови м. Кременчука Полтавської області, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу та у зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів та передачі вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та з урахуванням суспільного резонансу даної справи може змінити місце проживання.
З урахуванням вище наведеного, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_10 на більш м`який, який не пов`язаний з позбавленням волі та вважає за необхідне продовжити останньому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час проведено допит лише частини свідків, дослідження письмових доказів лише розпочато, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 строком на два місяці.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 197, ч. 3 ст. 331, ч. 3 ст. 383 КПК України, суд -
Постановив:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до двох місяців, тобто до 20 жовтня 2015 року (включно) щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя:
