Справа № 532/308/15-к
Провадження № 1-кп/526/22/2019
У Х В А Л А
іменем України
04 грудня 2019 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у залі суду в м. Гадяч клопотання захисника ОСОБА_13 про визнання доказу очевидно недопустимим,-
встановила:
Захисник ОСОБА_13 заявив клопотання про визнання постанови старшого слідчого СВ Кременчуцького МУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_16 від 26.07.2014 року про призначення рентгенологічного дослідження у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання послався на те, що зазначена постанова приймалася в іншому кримінальному провадженні ніж те, яке направлено для розгляду у суді. З реєстру матеріалів досудового слідства до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12014170110000192 від 11.02.2014 року та відкритих стороні захисту матеріалів встановлено, що кримінальне провадження №12014170110000192 не об`єднувалось з кримінальним провадженням №12014170090002195, у якому проводилась відповідна слідча дія, так як відсутнє процесуальне рішення про об`єднання даних проваджень, а процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду при цьому, рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. За відсутності об`єктивних відомостей Реєстру матеріалів досудового розслідування щодо об`єднання кримінальних проваджень №12014170110000192 від 11.02.2014 року та №12014170090002195 від 26.07.2018 року про своєчасне відкриття у порядку, визначеному ст.290 КПК України, цих відомостей стороні захисту, суд не може приймати докази, отримані з неналежних процесуальних джерел, у зв`язку з чим вони є очевидно недопустимими.
Також, постанова про призначення дослідження була винесена слідчим всупереч порядку, встановленого законом, оскільки у відповідності до Правил проведення судово-медичної експертизи трупів у бюро судово-медичної експертизи рентгенологічне дослідження трупа проводиться саме під час судово-медичної експертизи, та не може бути проведено окремо або в будь-якому іншому порядку.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та їх захисники ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали клопотання захисника ОСОБА_13 .
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 заперечували проти визнання доказу очевидно недопустимим, так як постанова про призначення рентгенологічного дослідження винесена слідчим з метою використання отриманих в ході даного дослідження даних для проведення судово-медичної експертизи, тому надати оцінку даному доказу суд може лише в сукупності з іншими доказами під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
Згідно ст.40КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбаченихстаттею 284цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту постанови, слідчим призначено рентгенологічне дослідження з посиланням на норми КПК України, які регламентують порядок призначення експертизи в кримінальному провадженні, проведення рентгенологічного дослідження доручено експертам Кременчуцького міжрайонного відділення ОБСМЕ з метою відшукання сторонніх об`єктів в трупі ОСОБА_18 .
Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно ч.2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Згідно ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Враховуючи, що очевидної недопустимості постанови старшого слідчого СВ Кременчуцького МУ УМВС в Полтавській області ОСОБА_16 від 26.07.2014 року про призначення рентгенологічного дослідження, що тягне за собою неможливість їх дослідження чи припинення їх дослідження, судом не встановлено, тому питання щодо допустимості даного доказу буде вирішено судом під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, у відповідності до вимог ст. 89 КПК України.
Керуючись ст.ст. 350,376 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_13 про визнання постанови про призначення рентгенологічного дослідження від 26.07.2014 року очевидно недопустимим доказом .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 06 грудня 2019 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
