Справа № 532/308/15-к
Провадження № 1-кп/526/22/2019
У Х В А Л А
іменем України
16 січня 2019 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілої- ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 , заяву народного депутата ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014170110000192 ,-
встановила :
Прокурор ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою на 60 днів.
Прокурор клопотаннямотивує тим,що ухвалоюГадяцького районногосуду від21.11.2018року строктримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартоюпродовжено до19.01.2019року. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_18 обвинувачується за ч.3 ст. 27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377 та ч. 3 ст. 27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115КК України. Підставами обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень є обставини, викладені в обвинувальному акті, які підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами. З часу продовження строку тримання під вартою попередньо зазначені ризики не зменшились.
Обвинувачений ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в якому просить змінити йому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу не пов`язану з обмеженням волі, зокрема, на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю або на особисту поруку.
Також, до суду надійшла заява народного депутата України ОСОБА_17 про особисту поруку, в якій він вказує, що ОСОБА_8 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, має дружину та дітей, неодноразово обирався депутатом Кременчуцької міської ради, є членом громадських організацій, за час тримання під вартою у ОСОБА_8 погіршився стан здоров`я. Тому, він просить обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки та особисто поручається за його належну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заперечували проти заявленого прокурором клопотання та просили звільнити обвинуваченого з-під варти, застосувавши до нього більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт або обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт чи особисту поруку, так як зазначені запобіжні заходи є недостатніми, окрім того, поручитель ОСОБА_17 проживає в м. Київ, є народним депутатом, тобто повинен постійно приймати участь в робот Верховної Ради України і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Представник потерпілої ОСОБА_19 - ОСОБА_7 заперечував проти зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, мотивуючи тим, що вказані прокурором ризики не зменшилися і не відпали, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, підтримали клопотання ОСОБА_8 та його захисників про зміну йому запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а клопотання обвинуваченого слід відхилити виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.331КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 закінчується 19.01.2019 року.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід обраний ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін, а тому вважає за доцільне продовження його застосування після вищевказаного дня закінчення в межах строків визначених законом, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих. На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів вважає недостатнім.
При цьому суд вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу сторона захисту посилається на ту обставину, що потерпілі в кримінальному провадженні допитані, а частина потерпілих відмовилась від участі у судових засіданнях.
Однак, на думку суду факт допиту потерпілих у судовому засіданні не зменшує ризик можливості впливу на них, так як потерпілими заявлено цивільні позови до обвинуваченого у великих розмірах, що може стати підставою для незаконного впливу на них.
Будь-яких даних про зменшення вищезазначених ризиків, які б давали підстави для застосування обвинуваченому ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Такий висновок суду грунтується на тому, що наведені позитивні характеристики ОСОБА_8 , стан здоров`я та його репутація, а також досліджені за клопотанням сторони захисту докази, які на її думку спростовують причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих злочинів не виключають поза розумним сумнівом можливості переховування обвинуваченого від суду. Стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б вказували на об`єктивну неможливість втечі ОСОБА_8 , тому наявність такого ризику не спростована.
Відповідно до ч.1,2 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Враховуючи, що колегія суддів не вважає за можливе обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, заява про застосування особистої поруки не підлягає задоволенню.
Окрім того, особиста неявка ОСОБА_17 в судове засідання позбавляє суд можливості відібрати від ОСОБА_17 письмове зобов`язання про те, що він поручається за обвинуваченого, і роз`яснити йому обов`язки, яких повинен дотримуватись обвинувачений, передбачені ст.194 КПК України, а також про інші права та обов`язки поручителя, визначені ч.3 ст.180 КПК України.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки по справі існують конкретні ознаки, які розкривають наявність справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду.
На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність такого інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є непоправні наслідки вчиненого, оскільки відповідно дост. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях вказував на необхідність обговорення можливості обрання альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, враховуючи тяжкість та характер інкримінованих обвинуваченому злочинів, колегія суддів вважає, що більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.183,184,196-199,331, 376 КПК України, колегія суддів,
постановила :
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюобвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 днів.
Строк дії ухвали закінчується 16 березня2019 року о 18 год. 00 хв.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
У задоволенні заяви народного депутата ОСОБА_17 про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 21 січня 2019 року .
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
