532/308/15-к
1-кп/532/1/2016
Ухвала
08 серпня 2016 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю прокурорів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його захисника адвоката - ОСОБА_7 ,
секретаря - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч.3 ст. 27, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч.3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 379, п.п.6,11,12,13 ч.2ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України, -
Встановив:
В провадженні Кобеляцького районного суду Полтавської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, п.п.6,11,12 ч.2 ст. 115 КК України та інших.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у виді взяття під варту до 08 серпня 2016 року.
В судовому засіданні головуючим поставлено питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , так як строк тримання під вартою закінчується.
Прокурор ОСОБА_2 та представник потерпілої ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , вважали необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки на даний час ризики, які були підставою при обранні запобіжного заходу не відпали, а більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти цим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 прохали не продовжувати обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, в тому числі і домашній арешт.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), а оскільки ОСОБА_6 обвинувачується в умисному заподіянні судді тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю останнього, пов`язаного із здійсненням правосуддя вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також в умисному вбивстві, вчинене на замовлення групою осіб, з корисливих мотивів, мера міста Кременчука Полтавської області, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, об`єктом якого є життя людини, а в даному випадку це ще й життя публічних людей, який з часом не зникає ( на вказане зокрема вказує наявність на кожному судовому засіданні засобів масової інформації), а тому існує певний суспільний інтерес до даної справи і звільнення обвинуваченого може потягти хвилювання громадськості, тобто порушити публічний порядок.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді тримання під вартою на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Суворість покарання за кримінальними правопорушеннями, за якими обвинувачується ОСОБА_6 не є співрозмірною терміну перебування останнього під вартою з моменту затримання і по даний час, при цьому розумні терміни розгляду справи судом не порушуються.
Крім цього, суд враховує, що на даний час по справі проведено допит не всіх свідків та експертів, а тому ризик можливості впливу на таких осіб також існує.
З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Суд також враховує, що ні тяжкість обвинувачення, ні серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання (на існування таких ризиків вказує зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_6 , який зареєстрований за одним місцем проживання, фактично проживає за іншим, а також ситуація в Україні, і тому ОСОБА_6 може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення).
Враховуючи, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не зменшились, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, та вважає за необхідне продовжити останньому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оскільки на даний час по справі триває судовий розгляд, який зважаючи на категорію складності справи, потребує значного проміжку часу для його закінчення, адже на даний час проведено допит лише частини свідків, та проводиться дослідження письмових доказів по справі, а інші докази не досліджені, судом вживаються всі необхідні дії для розгляду справи в розумні строки, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на два місяці.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 197, ч. 3 ст. 331 , ч. 3 ст. 383 КПК України, суд -
Постановив:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 08 жовтня 2016 року ( включно) щодо обвинувченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя: