Справа № 532/308/15-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.03.2017 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
адвоката захисника потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
при секретарі - ОСОБА_14 ,
розглянувши питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 с. 28 ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377; ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 379; п.п. 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 342 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377; п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.01.2017 року ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у виді взяття під варту до 24.03.2017 року.
Судом відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК України , у звязку з тим що розгляд кримінального провадження потребує продовження, було поставлено на розгляд питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу визначеного судом строку в порядку ст. 331 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав доцільним продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки він є особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та чинити тиск на свідків, перебуваючи на волі.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданніпрохав про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу, оскільки існують всі ризики наведені прокурором та передбачені в ст. 177 КПК України .
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_15 в судовому засіданні заперечували проти продовження раніше обраного йому запобіжного заходу, вказували на неналежні умови утримання обвинуваченого в Установі виконання покарань та на те, що ОСОБА_7 вже тривалий час перебуває під вартою; також зазначали, що у ОСОБА_7 є постійне місце проживання з дружиною та дитиною; а також є батьки з якими він спілкується. Просили змінити обвинуваченому ОСОБА_7 міру запобіжного заходу із тримання під вартою на будь-яку іншу, не пов`язану з позбавленням волі.
Заслухавши всіх учасників кримінального провадження, розглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
При вирішення питання про доцільність продовження обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу та щодо можливості його зміни на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого суворого рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
ОСОБА_7 згідно положень ст. 12 КПК України обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які кримінальним кодексом України передбачена відповідальність у виді тримання під вартою на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. До розгляду в судів даного кримінального провадження існує певний суспільний інтерес, кожне судове засідання фіксується засобами масової інформації.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але і високі стандарти охорони загально громадських прав. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Інші більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не з`являтися в судові засідання, може впливати на потерпілих та на свідків, оскільки в даному випадку судове слідство необхідно проводити спочатку, заслухати потерпілих та ряд свідків.
З урахуванням положеньст.ст. 177, 178 ,183, 197 КПК України суд вважає доцільним продовжити дію запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на строк, що не може перевищувати двох місяців, оскільки підстави застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , визначенні положеннями ст. 177 КПК України тавраховані судом приобранні даного виду запобіжного заходу, на теперішній час не відпали .
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, ч. 3 ст. 383 КПК України,-
У Х В А Л И В :
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Полтавській установі виконання покарань УДПтСУ в Полтавській області (№23) на 60 днів до 19 травня 2017 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальнику Полтавської установи виконання покарань УДПтС України у Полтавській області (№23).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
