Справа № 532/308/15-к
Провадження № 1-кп/526/22/2019
У Х В А Л А
іменем України
24 жовтня 2019 року колегія суддів Гадяцького районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про визнання доказу очевидно недопустимим,-
встановила :
У судовому засіданні 24.10.2019 прокурором ОСОБА_5 надано та оголошено протокол слідчого експерименту від 22 серпня 2019 з участю обвинуваченого ОСОБА_17 по епізоду вбивства судді ОСОБА_18 .
Захисники обвинуваченого ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_16 заявили клопотання про визнання даного доказу очевидно недопустимим. В огрунтуваня клопотання зазначили, що слідчий експеримент з участю ОСОБА_17 проведений з порушенням прав інших обвинувачених, а саме до виділення в окреме кримінальне провадження матеріалів відносно ОСОБА_17 . Ухвала суду від 13.08.2019 в резолютивній частині містить висновки про встановлений та беззаперечний факт участі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні злочинів. В тому числі ця ухвала стосується ОСОБА_8 , що є порушенням презумпції невинуватості. Слідчий експеримент проведений з участю обвинуваченого ОСОБА_17 , хоча ст.240 КПК України допускає проведення слідчого експерименту лише з підозрюваним. Відкриття матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих дій відбулося з порушенням визначених судом строків, тобто сторона обвинувачення не мала права відкривати матеріали поза межами строку, встановленого судом.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали клопотання про визнання доказу очевидно недопустимим.
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечували проти клоптання про визнання доказу очевидно недопустимим та просили долучити протокол слідчого експерименту з участю обвинуваченого ОСОБА_17 до матеріалів кримінального провадження та надати йому оцінку в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку в сукупності з іншими доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Положеннями ст. 240 КПК України визначено, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Ухвалою суду від 13.08.2019 надано доручення Слідчому управлінню ГУНП в Полтавській області провести з участю обвинуваченого ОСОБА_17 та його захисника ОСОБА_19 слідчі експерименти та огляди місцевостей, де за показаннями ОСОБА_17 можуть знаходитися речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин вчинення 11.02.2014 нападу на ОСОБА_18 із застосуванням вогнепальної зброї.
Відповідно до ч.1ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно ч.2ст. 89 КПК Україниу разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Очевидною недопустимістю доказу є отримання відомостей, матеріалів та інших фактичних даних, органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням; а також отримання відомостей, матеріалів та інших фактичних даних внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.
Перевірка достовірності доказів вимагає зіставлення їх з іншими матеріалами провадження, які підтверджують або спростовують доказ, що перевіряється.
Згідност. 89 КПК Українисуд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Враховуючи, що очевидної недопустимості протоколу проведення слідчого експерименту від 22.08.2019, як доказу, що тягне за собою неможливість його дослідження чи припинення його дослідження, судом не встановлено, тому питання щодо допустимості даного доказу, буде вирішено судом під час оцінки доказів в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення, у відповідності до вимогст. 89 КПК України.
Керуючись ст.ст.87,89,238,350 КПК України, колегія суддів,-
постановила :
Відмовити в задоволенні клопотань захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту від 22.08.2019 року з участю обвинуваченого ОСОБА_17 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 29 жовтня 2019 року о 13 год. 30 хв.
Суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
