КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №532/308/15-к
Провадження № 1-кп/552/103/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:
головуючого судді – Шияна В.М.,
суддів – Миронець О.К., Самсонової О.А.,
при секретарі – Карпінській М.Д.,
з участю прокурора – Реви В.С.,
представника потерпілого – адвоката ОСОБА_1,
обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
їх захисників – адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014170110000192 від 11.02.2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,
ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п.п.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.342 КК України,
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, -
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п.п.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.342 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.
Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на невідповідність його вимогам КПК України, а також на те, що досудове слідство провадилося не уповноваженим органом. Вважає, що обвинувальний акт складено не уповноваженою особою. Також звертає увагу на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування.
Суд, заслухавши думку обвинувачених та їх захисників, які клопотання підтримали в повному обсязі, думку прокурора, представника потерпілого та потерпілого, приходить до висновку про необхідність в задоволенні даного клопотання відмовити. При цьому суд бере до уваги, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Посилання на здійснення досудового розслідування та складення обвинувального акту не уповноваженою особою є безпідставними.
Інші вказані захисниками недоліки обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду та можуть бути усунені під час судового розгляду справи, а тому вони не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Полтави, на підставі ухвали апеляційного суду Полтавської області від 30.01.2017 року.
Підстави для зупинення кримінального провадження або його закриття відсутні.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд кримінального провадження судом присяжних, судовий розгляд кримінального провадження необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні судом присяжних.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_8 в порядку ч.2 ст.303 КПК України подано скаргу на дії прокурора Кириченка С.А., старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Лелюка О.П. та старшого оперуповноваженого УКР УМВС України у Полтавській області ОСОБА_10 Посилаючись на відсутність захисника під час здійснення процесуальної дії 23.09.2014 року, а саме відібрання зразків слини у ОСОБА_5, який підозрювався у вчинені особливо тяжких злочинів, де участь захисника є обов’язковою, просив суд визнати дії вказаних осіб такими, що порушили порядок проведення відібрання біологічних зразків слини у ОСОБА_5 та порушили його право на захист.
З аналогічними скаргами в інтересах своїх підзахисних звернулися захисники – адвокати ОСОБА_9 (в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4А.) та ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_3П.).
Суд, заслухавши обвинувачених та їх захисників, прокурора та представника потерпілого, приходить до висновку, що дані скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як встановлено судом, при винесені заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 постанови про відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_5 його право на захист жодним чином порушено не було.
До скарг не додано жодного документу, який би підтверджував факт винесення ОСОБА_11 постанов про відібрання зразків у ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також факт надання саме старшим слідчим СУ УМВС України в Полтавській області Лелюком О.П., а не іншою особою, будь-яких доручень старшому оперуповноваженому ОСОБА_10, в тому числі щодо відібрання зразків.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України під час підготовчого провадження в суді підлягають розгляду скарги на дії слідчого або прокурора. Розгляд скарг на дії оперативних працівників даною нормою не передбачений.
Тому скарги на дії прокурора Кириченка С.А., старшого слідчого Лелюка О.П. та старшого оперуповноваженого ОСОБА_10 задоволенню не підлягають.
Також захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подав скаргу на дії в.о. прокурора Полтавської області Кравченка Ю.О. про визнання незаконним та протиправним його рішення, винесеного у формі постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 12.09.2014 року. Обвинувачені та їх захисники скаргу підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Прокурор та представник потерпілого в задоволені скарги просили відмовити за її безпідставністю.
Судом не встановлено порушень законодавства при винесенні 12.09.2014 року в.о. прокурора Полтавської області Кравченком Ю.О. постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування.
Тому колегія суддів вважає за необхідне в задоволенні даної скарги відмовити.
Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_7 про виключення з числа доказів та повернення стороні, що їх надала, суд виходить з того, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України така процесуальна дія не передбачена, можливість повернення доказів сторонам кримінального провадження після надання їх суду відсутня.
З цих підстав в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Клопотання захисників про витребування документів та інформації, суд вважає не обґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.
Клопотання прокурора та захисників про виклик свідків підлягають до задоволення в повному обсязі.
Також в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи з метою визначення стану здоров’я ОСОБА_2 та необхідного йому лікування, наслідків неналежного лікування.
Суд виходить с того, що в даному кримінальному провадженні стан здоров’я на даний час обвинуваченого ОСОБА_2 не є тією обставиною, яка підлягає доказуванню, в розумінні ст.84 КПК України.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора, який проти даного клопотання заперечував з тих підстав, що призначення експертизи в підготовчому судовому засіданні згідно ст.315 КПК України не передбачено.
За таких обставин дане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Прокурор в судовому засіданні також звернувся до суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4
Обвинувачені та їх захисники проти клопотань заперечували та просили обрати запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою.
Представник потерпілого клопотання прокурора підтримав та просив їх задовольнити.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Заявлені при розгляді клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу ризики не зменшились.
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені статтею 177 КПК України, які продовжують існувати на час розгляду клопотання, суд розцінює ту обставину, що ОСОБА_2 може здійснювати тиск на потерпілих та свідків, переховуватись від суду.
З врахуванням викладеного, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_2, подальше існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити дане клопотання прокурора, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на шістдесят днів.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, суд бере до уваги, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою обрана обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів та даних про його особу.
На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та не змінилися. Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою, відпала, - не встановлено.
Тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення. Запобіжний захід тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити строком на шістдесят днів.
Крім того, ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 20 липня 2017 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжний захід з домашнього арешту змінено на тримання під вартою, чим суд фактично погодився з доводами прокурора про порушення обвинуваченими умов домашнього арешту.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд також виходить з того, що заявлені при розгляді клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу ризики не зменшились.
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені статтею 177 КПК України, які продовжують існувати на час розгляду клопотання, суд розцінює ту обставину, що ОСОБА_5 може здійснювати тиск на потерпілих та свідків, переховуватись від суду.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_5, подальше існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити дане клопотання прокурора, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на шістдесят днів.
Клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 також підлягає до задоволення.
Заявлені при розгляді клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу ризики не зменшились.
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені статтею 177 КПК України, які продовжують існувати на час розгляду клопотання, суд розцінює ту обставину, що ОСОБА_4 може здійснювати тиск на потерпілих та свідків, переховуватись від суду.
На час розгляду клопотань у суду відсутні будь-які дані, що обвинувачені за віком та станом здоров’я не можуть утримуватись під вартою.
Суд також вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо суспільного резонансу даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання обвинувачених та їх захисників про забезпечення виконання ухвали суду від 21 лютого 2017 року суд бере до уваги, що зазначена ухвала належним чином направлена на виконання, але до даного часу не виконана.
Тому дану ухвалу необхідно направити на виконання повторно.
Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду також з клопотанням про надання йому дозволу на використання належного йому комп’ютера (ноутбука) під наглядом адміністрації Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», а також щодо забезпечення його права на приватне і сімейне життя шляхом надання дозволу на довгострокове побачення з дружиною – ОСОБА_12.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про попереднє ув’язнення» порядок і умови тримання осіб, взятих під варту, та нагляду за ними з метою забезпечення попереднього ув’язнення, встановлюється цим Законом та іншими нормативними актами.
Відповідно до п.4.5. Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.03.2013 року № 460/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.03.2013 року за № 445/22977, до переліку речей та предметів, які забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі, віднесена комп’ютерна техніка (за винятком комп’ютерної техніки, що встановлена у класах та використовується у навчальному процесі).
Згідно статті 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення» побачення з родичами або іншими особами може надавати взятим під варту адміністрація місця попереднього ув’язнення лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин.
Надання особам, які утримуються під вартою, довгострокових побачень та дозволу на використання комп’ютерної техніки чинним законодавством не передбачено.
Тому в задоволенні наведених клопотань необхідно відмовити.
Клопотання обвинувачених про надання їм копій усіх процесуальних документів та копій з аудіо- та відеозаписів з усіх CD/DVD дисків є неконкретним, оскільки у ньому не визначено копії яких саме процесуальних документів вони просять надати.
Зазначене клопотання підлягатиме задоволенню після уточнення копії яких саме процесуальних документів просять надати обвинувачені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 315, 316 КПК України, суд,-
ухвалив :
В задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_13 про повернення обвинувального акта прокурору – відмовити.
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.379, п.п.6, 11, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.2 ст.342 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні судом присяжних в приміщенні Київського районного суду м. Полтави на 10 год. 30 хв. 11 вересня 2017 року.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинувачених, захисників.
В задоволенні скарг захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на дії прокурора Кириченка С.А., старшого слідчого СУ УМВС України в Полтавській області Лелюка О.П. та старшого оперуповноваженого УКР УМВС України у Полтавській області ОСОБА_10 відмовити.
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 на дії прокурора Кравченка Ю.О. відмовити.
Клопотання прокурора та захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13 про виклик свідків задовольнити.
В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2 про надання дозволу на довгострокове побачення та на використання комп’ютера відмовити.
В задоволені клопотання захисника ОСОБА_13 про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 відмовити.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2017 року щодо умов утримання обвинувачених у залі суду поряд з захисниками направити на виконання повторно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою на шістдесят днів – до 10 год. 00 хв. 29 жовтня 2017 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на шістдесят днів – до 10 год. 00 хв. 29 жовтня 2017 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на шістдесят днів – до 10 год. 00 хв. 29 жовтня 2017 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів – до 10 год. 00 хв. 29 жовтня 2017 року.
В задоволенні решти клопотань учасників кримінального провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Шиян В.М.
Судді Миронець О.К.
ОСОБА_14А
